Экономические науки/10. Экономика предприятия.

Камінська К.А., Плахотнікова М.В.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна

Формування та використання трудового потенціалу

підприємства

На сьогоднішній день серед проблем діяльності підприємства провідну роль займає проблема формування та використання трудового потенціалу. Ефективне формування та використання трудового потенціалу є вирішальною передумовою економічної стабільності на підприємстві, а також його продуктивної діяльності.

Важливою особливістю сучасних процесів є те, що підприємства майже втратили контроль за станом свого трудового потенціалу та процесами його формування й використання. Так, падіння обсягів виробництва, криза неплатежів, затримки у виплаті заробітної плати та її низький рівень обумовлюють погіршення професійно-кваліфікаційного рівня працівників, їхнього морального, мотиваційного й творчого потенціалів, що, в свою чергу, заважає проведенню реструктуризації виробництва, впровадженню новітніх технологій та виробництву конкурентоспроможної продукції.

Теоретико-методологічні й економіко-організаційні аспекти формування та використання трудового потенціалу підприємства розглянуто в працях таких вітчизняних і зарубіжних учених, як Завіновська Г.Т., Богиня Д. П., Долішній М. И., Федонін О.С., Грішнова О.А., Покропивний С.Ф., А. Сміт, та ін.

Завіновська Г.Т. трактує поняття трудового потенціалу так, це сукупність кількісних і якісних характеристик, здібностей і можливостей трудоактивного населення, які реалізуються в межах і під впливом існуючої системи відносин. Природною основою цих характеристик трудового потенціалу є населення, яке оцінюється залежно від демографічного відтворення, життєвого потенціалу, здоров’я різних категорій і вікових груп, міграційних переміщень. Трудовий потенціал може скорочуватися або зростати під впливом демографічних процесів. Окрім того, у процесі життєвого циклу людини кількісні і якісні елементи трудового потенціалу мають різне значення.

На думку Федоніна О.С. трудовий потенціал — це існуючі сьогодні та передбачувані трудові можливості, які визначаються чисельністю, віковою структурою, професійними, кваліфікаційними та іншими характеристиками персоналу підприємства.

Таким чином, трудовий потенціал підприємства - це певна система трудових характеристик працівників, які приймають участь у виробничому процесі з урахуванням психофізіологічних особливостей, рівня професійних знань, трудового досвіду при наявності необхідних організаційно-технічних умов.

Від ефективного використання трудового потенціалу залежить ефективність діяльності підприємства. При ефективному формуванню та організації трудового потенціалу, а саме персоналу високої якості ( набір, прийом, профорієнтація і перепідготовка, проведення атестації і переоцінка рівня кваліфікації) залежить безпосереднього виробництво та продуктивність праці на підприємстві.

Неефективне використання трудових ресурсів зменшує продуктивність праці, значно знижує рівень кваліфікації і працездатності працівників, збільшує матеріальне та моральне старіння основних фондів, підвищує матеріаломісткість продукції, створює нерівномірність витрат, призводить до значного підвищення собівартості продукції та зниження ефективності виробництва.

Для організації трудового потенціалу на підприємстві потрібно створювати кадрові служби, спеціальні підрозділи, де б працювали компетентні працівники. Кадрові служби мають займатися поєднанням кадрової політики і формування трудового потенціалу.

У наш час вирішальною умовою конкурентоспроможності трудового потенціалу є його якість. Грішнова О.А. виділяє два шляхи її забезпечення: 1) заміна персоналу на працівників, що мають вищий рівень освіти та професійної підготовки; і 2) постійне підвищення кваліфікації працівників через систему безперервного навчання.

Щодо вдосконалення трудового потенціалу Покропивний С.Ф. вважає, що вдосконалення системи управління персоналом на вітчизняних підприємствах (в організаціях) має спиратися на накопичений зарубіжний досвід. Ідеться передовсім про узагальнення й запозичення керівниками підприємств та організацій зарубіжного прогресивного досвіду стосовно державного фінансування і стимулювання внутрішньофірмової підготовки кадрів, використання сучасних систем оцінювання персоналу, формування й застосування системи матеріального заохочення різних категорій працівників до високоефективної трудової діяльності, а також залучення значної частини персоналу до управління виробництвом (справами фірми).

Отже, загалом трудовий потенціал визначається як чисельність громадян країни, які відносяться до економічно активного населення, тобто громадян працездатного віку, які за певних ознак (стан здоров'я, психофізіологічні особливості, освітній, фаховий та інтелектуальний рівні, соціально-етнічний менталітет) здатні та мають намір провадити трудову діяльність.

Література:

1. Завіновська Г.Т., Богиня Д.П. Основи економіки праці. – К.: Знання-прес, 2000. – с. 121

2. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексик О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 316 с.

3. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знанн, 2004. – 535 с.

4. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: (підручник) / Покропивний С.Ф. – К.: КНЕУ, 2004. – 545 с.