Экономические науки/10. Экономика предприятия.
Голосій О.С.
Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна
Управління витратами виробництва
В даний час в Україні проводиться реформа, основною метою якої є підвищення ефективності діяльності як народного господарства в цілому, так і окремих галузей, комплексів, підприємств.
Проведення вказаної реформи вимагає формування та
удосконалення нових підходів щодо забезпечення ефективного функціонування
об’єктів господарювання в умовах ринку. Досягнення вказаної мети може бути
забезпечене отриманням прибутку від господарської діяльності. Прибуток
підприємства обумовлюється його доходами та витратами, причому доходи значною
мірою визначаються кон’юнктурою ринку, а витрати більш значною мірою –
ефективністю діяльності самого підприємства.
Виробничі витрати підприємства є основною
складовою собівартості продукції, а
тому оптимізація їх розміру шляхом прийняття обгрунтованих управлінських рішень
щодо раціонального використання ресурсів підприємства дасть змогу знизити
собівартість виробів і таким чином отримати конкурентні переваги на ринку.
Враховуючи вищесказане, на перший план в системі
економічного управління підприємствами висувається процес розробки методів
находження оптимальних управлінських рішень стосовно витрачання тих чи інших
видів ресурсів.
В той же час значна практична потреба у впровадженні
сучасного механізму управління виробничими витратами підприємств не має відповідного
теоретичного підкріплення, оскільки відсутні наукові розробки, які охоплювали б
весь комплекс проблем щодо управління витратами виробництва з урахуванням
галузевих особливостей та сучасного стану економічного середовища, в якому
функціонують підприємства України.
Метою даного дослідження є обґрунтування
методологічних засад та методичного інструментарію формування і функціонування
системи управління витратами виробництва.
Загальна мета конкретизується в таких завданнях:
-
обґрунтування
можливих підходів до використання інформації про витрати виробництва в системі
управління виробничими витратами;
-
виявлення
сутнісних характеристик категорії витрат виробництва, які застосовуються в
процесі прийняття управлінських рішень щодо процесу управління витратами;
-
розробка
методичних основ поділу витрат виробництва на релевантні та нерелевантні;
-
застосування
графічних та аналітичних методів використання інформації про постійні та змінні
витрати для управління вказаними витратами;
-
визначення ролі управлінського обліку в інформаційному
середовищі підприємства та застосування його в якості інструменту щодо
забезпечення менеджерів підприємства інформацією про витрати виробництва;
-
дослідження
деяких мотиваційних аспектів діяльності підприємства та його працівників у
зв’язку з розвитком систем управління витратами виробництва.
Теоретичною
та методичною основою дослідження є об’єктивні закони управління, на основі
яких формується система управління виробничими витратами в ринкових умовах,
фундаментальні дослідження та положення вітчизняної і закордонної науки з
питань управління витратами виробництва та собівартістю продукції, а також
законодавчі акти України стосовно обліку витрат виробництва, собівартості
продукції та розрахунку фінансових результатів діяльності підприємств, дані
статистичних щорічників Міністерства статистики України, нормативна база та
звітні дані машинобудівних підприємств.
У
процесі дослідження застосовувалися загальнонаукові методи: порівняння, аналіз,
конкретизація, системний аналіз.
Отримані
результати:
- визначені основні
аргументи щодо застосування управлінського обліку як інструменту збору, обробки
та передачі інформації про витрати виробництва;
- запропонована нова
система організації робіт щодо забезпечення менеджерів підприємства інформацією
про собівартість продукції з метою швидкого реагування на зміни ситуації на
ринку;
- обгрунтована методика
застосування аналізу взаємозв’язку витрат виробництва, обсягу продукції та
маржинального прибутку в процесі управління витратами виробництва;
- вдосконалена система
прогнозних розрахунків собівартості продукції на основі нормативних калькуляцій
та змін поточних норм щодо витрачання тих чи інших видів ресурсів;
- визначені основні
аргументи щодо доцільності застосування для управління постійними витратами
показника “сума покриття”, що являє
собою різницю між валовим доходом та змінними витратами.
Література:
1.
Грещак М.Г., Коцюба О.С. Управління витратами: Навч-метод. посібник для
самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2002.
2.
Панасик В.М. Витрати виробництва: управлінський аспект. – Т.: Астон, 2003.
3.
Горобець О.І. Організація управління витратами на підприємстві // Вісник
Тернопільської академії народного господарства, 2002,-№ 7/2. – С. 101 – 104.