Экономические науки/10. Экономика предприятия.

Гниляк Т. С., Дмитрук Б.П.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна

Забезпечення ефективності функціонування діяльності підприємств в умовах невизначеності

В ринкових умовах підприємство здійснює свою господарську діяльність в умовах постійних змін зовнішнього середовища. Ці зміни здійснюються з різним ступенем швидкості, динаміки, складності та глибини. Зазначені умови можна охарактеризувати як нестабільні. Рівень невизначеності зовнішнього середовища підприємства обумовлено об’єктивними ознаками його нестабільності та індивідуальною здатністю щодо їх пізнання з урахуванням суб’єктивних аналітико-інформаційних та прогностичних можливостей.

Змінюючись, певні фактори та обставини впливають на показники діяльності підприємств, що приводить до їх коливань, тому підприємства повинні бути готовими до їх зміни та не чекати того моменту коли вони будуть змушені поспішно приймати рішення без наявності необхідної інформації, а заздалегідь готуватимуться до можливості виникнення несприятливої ситуації.

В умовах невизначеності зовнішнього середовища підприємства не можуть повністю контролювати своє майбутнє і тому вимушені постійно пристосовуватися до зовнішнього середовища (природно-кліматичних умов, вимог ринку, політики держави, тощо) та враховувати непередбачувані зміни на самому підприємстві.

Тому підприємства повинні не ігнорувати та заперечувати можливість виникнення невизначених подій, намагаючись уникнути їх, а зрозуміти їх сутність, навчитися їх передбачати, розробляти та здійснювати антикризові програми, що дозволить пройти кризу якомога швидше та з найменшими втратами. Перш за все потрібно визначити сутність терміна невизначеності.

Поняття невизначеності характеризує ситуацію, в якій повністю або частково відсутня достовірна інформація про стан внутрішнього або зовнішнього середовища. Невизначеність – це неусувна якість ринкового середовища, пов'язана з тим, що на ринкові умови здійснює свою одночасну дію невимірне число чинників різної природи і спрямованості, що не підлягають сукупній оцінці [3].

Найбільш гостро проблема впливу невизначеності на діяльність підприємств постала в умовах світової економічної кризи, яка виникла восени 2008 року. Агропромисловий комплекс України опинився в складних умовах нестабільного економічного та соціально-політичного середовища (постійне зростання цін на паливно-мастильні матеріали, відсутність оптимального розміщення виробництва сільгосппродукції, зниження якості аграрної продукції, недостатнє фінансування сільського господарства, відсутність методології залучення кредитів, вплив неформальних інститутів ринку агропродукції на кінцеву ціну реалізації, нестабільність економічної та політичної ситуації в державі та інші).

Для того щоб успішно функціонувати в сучасних умовах господарювання аграрні товаровиробники повинні враховувати ймовірність виникнення невизначеності умов здійснення підприємницької діяльності, наявність ризику та загроз економічній безпеці. Оцінка рівня ризику та можливих загроз повинна бути покладена в основу розробки комплексу заходів, спрямованих на мінімізацію можливих ризиків та протидію загрозам і підвищення рівня економічної безпеки підприємства, і відповідно розширення його адаптаційних можливостей до змін умов господарської діяльності, стабільного функціонування і розвитку. Тому, підприємствам неможливо обійтись без ефективної та адаптованої до зовнішніх умов системи планування, яка потребує постійного вдосконалення в зв’язку з постійними змінами.

До важливих напрямків покращення системи планування в сучасних ринкових умовах насамперед потрібно віднести [2]:

– удосконалення інформаційного забезпечення, методології, системи планів;

– підвищення кваліфікаційного рівня спеціалістів;

– застосування комп’ютерної техніки;

– впровадження ефективних елементів контролінгу.

На зміну традиційному перспективному плануванню має прийти стратегічне, зорієнтоване на довгострокову перспективу, яке визначає основні напрями розвитку об’єкта господарювання.

Можливості планування в економічній організації підприємства обмежені рядом об’єктивних і суб’єктивних причин. Підприємство не володіє достатніми (повними) даними про своє теперішнє та майбутнє і не в змозі передбачити всі зміни, які можуть відбутися в зовнішньому середовищі. Проте, навіть досить потужне підприємство не в змозі повністю усунути невизначеність, а тому і цілком спланувати свою діяльність. Тому що усунути невизначеність – значить усунути і ринок, різноманітність не співпадаючих інтересів і дій суб’єктів ринку [1].

Таким чином, підприємствам необхідно планувати свою діяльність, згідно вибраних цілей і прогнозувати її результати в контексті конкретної ринкової ситуації. Приймаючи обґрунтовані і систематизовані планові рішення керівництво знижує ризик прийняття необгрунтованого рішення через помилкову та неперевірену інформацію про можливості підприємства чи про зовнішню ситуацію.

Література:

1. Іванова В. В. Планування діяльності підприємства / Іванова В. В. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 472 с.

2. Кобзій О. В. Концептуальні підходи до вдосконалення систем планування на підприємствах в умовах невизначеного ринкового середовища / О.В. Кобзій // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – № 3. – С. 202 – 205

3. Литвиненко Т.М. Невизначеність ринкового середовища та шляхи її локалізації/ Т.М. Литвиненко // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць КНУ ім. Т.Г. Шевченка. – 2009. – Вип. 19. – С. 46 – 55