Манюкова А.
Д.
Науковий керівник Іваненко І. А.,
доцент
Донецький
національний університет економіки і торгівлі
імені
Михайла Туган-Барановського, Україна
ВПЛИВ
МІЖНАРОДНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ НА ФОРМУВАННЯ МІЖДЕРЖАВНИХ
ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ
Актуальність. В сучасних умовах економічного розвитку України зовнішньоекономічні
відносини – одна з найважливіших сфер її діяльності. Створення і розвиток цих
відносин з усіма країнами світу, і особливо з найбільш розвинутими, сприятиме
інтернаціоналізації виробництва, підвищенню рівня його технології та якості
продукції. Тому, для України на сучасному перехідному етапі розвитку її економіки
особливо важливим є повне і ефективне використання зовнішніх економічних
зв'язків для вирішення загальних науково-технічних і господарських проблем.
Метою даної
роботи є виявлення об’єктивних причин, що перешкоджають інтеграційним процесам України,
а також запропонування шляхів рішення цієї проблеми.
Жодна країна світу, на якому
б рівні економічного розвитку вона не знаходилась, не може розвиватися належним чином поза світовим господарством, без тісних економічних зв'язків з іншими
країнами світу. Міжнародні економічні зв'язки – це система господарських
зв'язків між національними економіками країн на основі міжнародного поділу
праці [1]. Саме
зовнішні економічні відносини сприяють зростання національного доходу,
прискореному розвитку науково-технічного прогресу, підвищенню рівня життя
населення. Крім того, зовнішні економічні зв'язки впливають на загальну
атмосферу довіри між країнами, на зміцнення їх партнерських відносин та
взаєморозуміння і добросусідства.
Україна, населення якої
становить майже 1,5% населення світу, країна, яка має великий промисловий і
природно-ресурсний потенціал, має невідповідно низьку частку у світовому експорті. Якщо, наприклад,
у Канаді на душу населення експортується продукції на суму 5,6 тис. дол.,
Німеччині – 5,1, Франції – 4,1, Італії – 3,3, Японії – 3,2,
Великобританії – 3,1, США – 2,0, Росії – 0,4, то
в Україні – 0,2-0,3 тис дол. [2].
Україна як молода суверенна
держава не має достатнього досвіду налагодження економічних зв'язків з іншими
країнами світу. Тому вона робить перші кроки на шляху до входження у світове
господарство. Цьому сприяє створення відповідної правової бази і прийняття
законів: Закону про зовнішньоекономічну діяльність України, Закону про
створення експортно-імпортного банку, Закону про іноземні інвестиції, а також
Декретів Кабінету міністрів України.
Об'єктивними причинами, що
перешкоджають нині входженню України як повноправного партнера у світове
господарство, є насамперед, низька конкурентоспроможність її продукції на
світових ринках. З вітчизняних промислових товарів на ринках далекого зарубіжжя
може конкурувати не більше 1 %. Крім того, навіть ті товари, на які є попит на
зовнішніх ринках, не відповідають міжнародним стандартам. Так, майже весь
чавун не має світових сертифікатів, йому властивий низький обсяг номенклатури
відливок, що спричиняє велику металомісткість продукції, а відходи металу
зростають до 25%. Крім того, в Україні недосконалою є система управління зовнішньоекономічною
діяльністю. Щодо основних причин, які зумовили сучасний рівень розвитку
зовнішньоекономічних зв'язків країни, слід віднести наступні:
1) після розпаду колишнього Радянського Союзу стався значіначний розрив
господарських зв'язків України з іншими країнами, і насамперед із Росією. Через
це Україна втратила частину традиційних ринків збуту, зупинилося чимало підприємств,
зросла відсутність комплектуючих виробів тощо;
2) переважання
в експорті України паливно-сировиної групи товарів, їх частка
нині перевищує 70%, а разом із товарами народного споживання
становить понад 90%;
3) в
структурі експорту низькою є частка машин, обладнання, об'єктів інтелектуальної
власності. Згідно з даними Держкомстату України тільки 0,5% від загальної
кількості вироблених машин і обладнання за своїми технічними характеристиками були конкурентоспроможними
на світовому ринку;
4) в експорті
незначною є частка товарів, які виготовляються відповідно до договорів про
міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва.
Висновки: таким чином, розвиток ефективних зовнішньоекономічних зв'язків дасть
змогу Україні швидше подолати глибоку економічну кризу, сприятиме стабільному
і швидкому розвитку продуктивних сил і зростанню на цій основі життєвого рівня
населення. Для цього слід визначити такі пріоритетні напрями розвитку:
По-перше, в Україні необхідно налагодити виробництво імпортозамінної продукції,
зокрема такої, як зернові, кормо- і картоплезбиральні комбайни, тролейбуси,
автобуси, холодильники, автомобілі тощо;
По-друге, переорієнтуватися на виробництво наукомісткої продукції та ресурсозберігаючих
технологій;
По-третє, слід заохочувати іноземних інвесторів.
Найважливішою умовою цього є стабільність чинного законодавства у
зовнішньоекономічній діяльності, тобто, Україна вкрай потребує налагодженого
надійного контролю з боку держави. Тільки подібним шляхом Україна зможе
інтегруватися в Європейський і світовий ринок.
Література
1. Дахно, І.І. Міжнародна
економіка [Текст] : навч. посібник / І.І. Дахно – К. : МАУП, 2006. – 478 с.
2. Статистическая информация основных показателей
социально-экономического, демографического развития Украины [Электронный
ресурс]. – электрон. текстовые данные (829 байт). – режим доступа: <http//www.ukrstat.gov.ua>.