Манюкова А. Д.

Науковий керівник Іваненко І. А., доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

ВПЛИВ МІЖНАРОДНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ НА ФОРМУВАННЯ МІЖДЕРЖАВНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ

 

Актуальність. В сучасних умовах економічного розвитку України зовніш­ньоекономічні відносини – одна з найважливіших сфер її діяль­ності. Створення і розвиток цих відносин з усіма країнами світу, і особливо з найбільш розвинутими, сприятиме інтернаціоналізації виробництва, підвищенню рівня його технології та якості продук­ції. Тому, для України на сучасному перехідному етапі розвитку її еко­номіки особливо важливим є повне і ефективне використання зов­нішніх економічних зв'язків для вирішення загальних науково-технічних і господарських проблем.

Метою даної роботи є виявлення об’єктивних причин, що перешкоджають інтеграційним процесам України, а також запропонування шляхів рішення цієї проблеми.

Жодна країна світу, на якому б рівні економічного розвитку вона не знаходилась, не може розвиватися належним чином поза світо­вим господарством, без тісних економічних зв'язків з іншими країнами світу. Міжнародні економічні зв'язкице система го­сподарських зв'язків між національними економіками країн на основі міжнародного поділу праці [1]. Саме зовнішні економічні від­носини сприяють зростання національного доходу, прискореному розвитку науково-технічного прогресу, підвищенню рівня життя населення. Крім того, зовнішні економічні зв'язки впливають на загальну атмосферу довіри між країнами, на зміцнення їх парт­нерських відносин та взаєморозуміння і добросусідства.

Україна, населення якої становить майже 1,5% населення світу, країна, яка має великий промисловий і природно-ресурсний потенціал, має невідповідно низьку частку у світовому експорті. Якщо, наприклад, у Канаді на душу населення експортується продукції на суму 5,6 тис. дол., Німеччині5,1, Франції4,1, Італії3,3, Японії3,2, Великобританії3,1, США2,0, Росії0,4, то в Україні0,2-0,3 тис дол. [2].

Україна як молода суверенна держава не має достатнього до­свіду налагодження економічних зв'язків з іншими країнами сві­ту. Тому вона робить перші кроки на шляху до входження у сві­тове господарство. Цьому сприяє створення відповідної правової бази і прийняття законів: Закону про зовнішньоекономічну дія­льність України, Закону про створення експортно-імпортного банку, Закону про іноземні інвестиції, а також Декретів Кабінету міністрів України.

Об'єктивними причинами, що перешкоджають нині входжен­ню України як повноправного партнера у світове господарство, є насамперед, низька конкурентоспроможність її продукції на світових ринках. З вітчизняних промислових товарів на ринках далекого зарубіж­жя може конкурувати не більше 1 %. Крім того, навіть ті товари, на які є попит на зовнішніх ринках, не відповідають міжнарод­ним стандартам. Так, майже весь чавун не має світових сертифі­катів, йому властивий низький обсяг номенклатури відливок, що спричиняє велику металомісткість продукції, а відходи металу зростають до 25%. Крім того, в Україні недосконалою є система управління зов­нішньоекономічною діяльністю. Щодо основних причин, які зумовили сучасний рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків країни, слід віднести наступні:

1) після розпаду колишнього Радянського Союзу стався значіначний розрив господарських зв'язків України з іншими країнами, і насамперед із Росією. Через це Україна втратила частину традиційних ринків збуту, зупинилося чимало підприємств, зросла відсутність комплектуючих виробів тощо;

2) переважання в експорті України паливно-сировиної групи товарів, їх частка нині перевищує 70%, а разом із товарами народного споживання становить понад 90%;

3) в структурі експорту низькою є частка машин, обладнання, об'єктів інтелектуальної власності. Згідно з даними Держкомстату України тільки 0,5% від загальної кількості вироблених машин і обладнання за своїми технічними характеристиками були конкурентоспроможними на світовому ринку;

4) в експорті незначною є частка товарів, які виготовляються відповідно до договорів про міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва.

Висновки: таким чином, розвиток ефективних зовнішньоекономічних зв'язків дасть змогу Україні швидше подолати глибоку економічну кризу, сприя­тиме стабільному і швидкому розвитку продуктивних сил і зрос­танню на цій основі життєвого рівня населення. Для цього слід визначити такі  пріоритетні напрями розвитку:

По-перше, в Україні необхідно налагодити виробництво імпортозамінної продукції, зокрема такої, як зернові, кормо- і картоплезбиральні комбайни, тролейбуси, автобуси, холодильники, автомобілі тощо;

По-друге, переорієнтуватися на виробництво наукомісткої продукції та ресурсозберігаючих технологій;

По-третє, слід заохочувати іноземних інвесторів. Найважливішою умовою цього є стабільність чинного законодавства у зовнішньоекономічній діяльності, тобто, Україна вкрай потребує налагодженого надійного контролю з боку держави. Тільки подібним шляхом Україна зможе інтегруватися в Європейський і світовий ринок.

 

Література

1. Дахно, І.І. Міжнародна економіка [Текст] : навч. посібник / І.І. Дахно – К. : МАУП, 2006. – 478 с.

2. Статистическая информация основных показателей социально-экономического, демографического развития Украины [Электронный ресурс]. – электрон. текстовые данные (829 байт). – режим доступа: <http//www.ukrstat.gov.ua>.