Шевчук О. Д., Чорна В. М.

Вінницький національний аграрний університет

Особливості удосконалення податкового контролю в Україні

Податковий контроль є необхідною умовою існування ефективної податкової системи. Він покликаний забезпечити зв’язок платників податків з органами державного управління, що наділені особливими податковими правами і повноваженнями. Податковий контроль є завершальною стадією управління оподаткуванням і одночасно одним з елементів планування податкових доходів бюджету. Це зумовлено тим, що, з одного боку, він є формою реалізації контролюючих функцій податків, а з іншого – формою примусових грошових відносин.

Інтеграція України в європейське політичне та економічне співтовариство обумовлює реформування суспільних інституцій, зокрема, податкової системи. Тому податкова служба повинна бути органом, що динамічно розвивається і перебудовується у відповідності до вимог часу. Найбільш значущого відносно цього є система податкового контролю, яка покликана забезпечити дотримання балансу інтересів держави і осіб, що виконують податкові обов’язки [1].

Загальні проблеми удосконалення податкового контролю знайшли своє відображення у працях вітчизняних вчених – В. Борейка, А. Даниленка, М. Свердан, В. Литвиненка, В. Ревуна, А. Сігаєва, Соколовської. Питанням податкового контролю значну увагу приділяли такі вітчизняні вчені як В. Вишневський, Д. Липницький, С. Каламбет, А. Крисоватий, Ц. Огонь та інші.

Якість податкового контролю, що включає рівень, повноту, достатність, порядок виконання податковими інспекторами як суб’єктами контролю роботи із забезпечення його цілей, реалізації окремих процедур, є досить важливою умовою ефективності діяльності податкових служб. Для цього першочергового вирішення потребують питання оптимізації процедур податкового контролю, підвищення якості проведення податкових перевірок та забезпечення контролю за роботою податкових інспекторів [2].

В главі 107 проекту Податкового Кодексу зроблено спробу прописати процедурні питання щодо виконання податковими органами своїх контрольних функцій. Але, на жаль, при визначенні взаємовідносин між сторонами у процесі здійснення податкового контролю більш менш чітко прописані права податкових органів та обов'язки платників податків і зовсім нічого не говориться про обов'язки податкових органів та права платників. Норми проекту Податкового кодексу фактично являють собою систематизоване існуюче законодавство щодо податкового контролю, а тому не можуть розв'язати сьогоденні проблеми взаємовідносин податківців та платників податків.

Проектом Податкового кодексу зберігається існуючий поділ податкових перевірок, який не відображає суті цих перевірок і призводить до появи ще нових термінів, таких як, документальна перевірка, оперативна, зустрічна тощо. В результаті проект Кодексу не розв'язує проблеми з визначенням предмету перевірки. Запропонована в проекті Податкового Кодексу концепція правового регулювання податкового контролю, яка побудована на запровадженні єдиних уніфікованих правил для всіх напрямків контрольної діяльності податкових органів, не дозволяє уникнути існуючих труднощів у взаємовідносинах податківців та платників податків під час проведення контролю та гарантувати свободу підприємницької діяльності [3].

Отже різна природа напрямків контрольної діяльності податкових органів потребує і окремого правового їх регулювання. Тому пропонується в главі 107 визначити основні засади здійснення державного контролю в сфері оподаткування таким чином: принципи контролю, права та обов'язки податкових органів, права та обов'язки суб'єкту господарювання під час здійснення контролю, форми контролю, напрямки податкового контролю та порядок їх здійснення, документи, які надають право службовій особі податкового здійснювати контроль, порядок вилучення документів під час здійснення контролю тощо.

Пропозиції розроблено виходячи з наступних принципів правового регулювання контрольної діяльності податкових органів:

- чітке законодавче визначення повноважень, меж та способу здійснення податкового контролю;

- встановлення прозорого правового статусу учасників контрольної діяльності;

- встановлення різних адміністративних процедур податкового контролю відповідно до його напрямків;

- здійснення податкового контролю відповідно до чітко визначених підстав, цілей, завдань, форм та термінів контролю.

Удосконаленні процедури податкового контролю сприятимуть зменшенню державного втручання у підприємницьку діяльність та звуженню тіньового сектору економіки, виконання податковими органами своїх контрольних функцій у відповідності до вимог Конституції України, налагодженню партнерських взаємовідносин між податковими органами та платниками податків. Всі ці чинники позитивно вплинуть на динаміку економічного зростання в Україні та підвищать соціальну та політичну стабільність в державі. На нинішньому вирішальному етапі реформ, коли основним мотивом економічної політики стає безпосередня орієнтація держави на зростання добробуту народу, на пожвавлення підприємництва, на посилення ринкових регуляторів у стимулюванні відродження національної економіки, назріла гостра необхідність невідкладного реформування податкової системи, створення цілісного, узгодженого, стабільного та раціонального податкового законодавства. Все це й обумовлює необхідність реформування податкової системи та створення і прийняття єдиного всеохоплюючого податкового закону – Податкового кодексу України.

Література:

1. Бурденко I.M. Податкова система як інструмент інноваційного розвитку України //Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 3. – С. 150-160.

2. Вдовиченко М.І. Про ефективність податкової системи в Україні // Фінанси України. – 2009. – № 3. – С. 99-108.

3. Ревун В.І. Про реформування і модернізацію податкової системи // Фінанси України. – 2009. – № 6. – С. 16-20.