Кукіна А.В

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського

Україна на світовому ринку високотехнологічних товарів

Для економіки України, як і для економіки будь якої іншої країни світу, характерною є циклічність її розвитку, у якій спостерігаються фази спаду та підйому.Дослідження динаміки основних показників української економіки дозволяє виявити фази циклічного розвиту економіки країни та визначити їх тривалість.

Слід зауважити, що український експорт багато в чому залежить від випливу екзогенних факторів. З ціллю зменшення рівня цієї залежності доцільним представляється диверсифікація експорту та зменшення його концентрації. Оцінка цих показників надана у табл. 1 [2].

Таблиця 1

Концентрація та диверсифікація експорту в Україні та деяких країнах світу і інтеграційних об'єднаннях

Країна або група країн	Кількість товарних груп				Індекс диверсифікації експорту				Індекс концентрації експорту
	2003	2005	2007	2009	2003	2005	2007	2009	2003	2005	2007	2009
Україна	230	232	236	247	0,6197	0,6091	0,5821	0,5959	0,1360	0,1279	0,1374	0,1452
Китай	253	254	255	255	0,4455	0,4498	0,4543	0,4423	0,0778	0,0884	0,1089	0,1102
Німеччина	256	256	256	256	0,2877	0,2699	0,2747	0,2911	0,0983	0,1063	0,0988	0,0905
Російська Федерація	245	248	249	248	0,6665	0,6750	0,6781	0,6654	0,3020	0,3207	0,3486	0,3813
США	257	257	257	256	0,2698	0,2669	0,2653	0,2784	0,0923	0,0850	0,0763	0,0764
ЄС	260	259	259	260	0,1729	0,1667	0,1817	0,1937	0,0641	0,0678	0,0662	0,0643
Увесь світ	260	260	260	260	0	0	0	0	0,0742	0,0677	0,0690	0,0787

Виходячи з даних табл. 1, за кількістю груп експортованих товарів Україна на початку аналізованого періоду поступалася більшості з проаналізованих країн, однак з часом ситуація почала виправлятися і за цим показником український експорт вже ненабагато поступається розвиненим країнам. Однак за рівнем диверсифікації експорту Україна ще не досягла належного рівня [4].

Аналіз структури зовнішньої торгівлі України щодо частки високотехнологічних товарів, визначених за вказаним вище переліком (крім озброєння) показав, що незважаючи на намагання України перейти на інноваційну модель економічного розвитку, суттєвих зрушень у цій сфері не відбулося, адже експорт високотехнологічних товарів набагато поступається їх імпорту (див. табл. 2)[3].

Таблиця 2

Зовнішня торгівля високотехнологічними товарами України

Рік	Загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами, млн. дол.		Обсяг зовнішньої торгівлі технологічними товарами, млн. дол.		Частка технологічних товарів у загальному обсязі зовнішньої торгівлі, (%)		Темпи росту експорту технологічних товарів, (%)	Темпи росту імпорту технологічних товарів, (%)
	Експорт	Імпорт	Експорт	Імпорт	Експорт	Імпорт
2002	16264,7	15775	384,1	927,5	2,3	5,8
2003	17957	16976,8	457,6	1202,8	2,5	7,0	119,1	129,6
2004	23080	23020,7	647,3	2082,7	2,8	9,04	141,4	173,1
2005	32672	28996	978,3	2839,7	2,9	9,7	151,1	136,3
2006	34286,7	36141	653	3549	1,9	9,8	66,7	124,9
2007	38367,7	45034,4	977,3	5624,2	2,5	12,4	149,6	158,4
2008	49248	60669,9	1452,4	8838,2	2,9	14,5	148,6	157,1
2009	66954,4	85535,3	1709,4	12593	2,5	14,7	117,6	142,4

За наданими у табл. 2 можна зазначити загальні тенденції зростання показників як зовнішньої торгівлі товарами України взагалі, так і зовнішньої торгівлі технологічною продукцією. У 2008 році спостерігається погіршення ситуації – не тільки показник темпу росту експорту технологічних товарів є меншим за аналогічний показник темпу росту імпорту, але й скоротилася частка технологічних товарів у загальній структурі експорту країни [2].

В структурі експорту високотехнологічних товарів переважають продукція аерокосмічної галузі, електроніка та засоби зв'язку та фармацевтичні препарати – сукупна питома вага цих груп товарів складає близько 85 % експорту високотехнологічних товарів[1].

Таким чином, на розвиток технологічного сектору України впливають якісні та кількісні фактори. Найбільший вплив серед кількісних факторів, згідно з результатами кореляційно-регресійного аналізу, здійснюють загальна сума витрат на інновації; кількість організацій, які виконують наукові дослідження й розробки; обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт у вартісному вимірі.

Література:

1. Бєлєйченко О.Г. Перспективи галузевої конкурентоспроможності національного господарства в умовах глобалізації// Актуальні проблеми економіки. -2009. -№5 (95). – С. 62–68.

2. Довбняк Т.Ф.Циклічність української економіки в 2000-2008 роках// Актуальні проблеми економіки. -2009. -№1 (91). – С. 65–72.

3. Сільське господарство України: Статистичний збірник. 2008/ Держкомстат України. За ред. Ю.М. Остапчука. – К., 2008. – 366с.

4. Сагалевич В.И. Регуляторная политика в сфере малого и среднего бизнеса в Украине: пути реформирования // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. трудов. Ч. 3. – Донецк: ДонНУ, 2005. – С.799