Горбунова О.О.

Кременчуцький державний університет імені М. Остроградського

Проблеми функціонування місцевих бюджетів

Демократичний розвиток країни передбачає ефективне функціонування територіальних громад, здатних вирішувати питання самоврядного розвитку. Така здатність потребує відповідного фінансового забезпечення, що реалізується через формування місцевих бюджетів. Функціонування їх за останні роки засвідчує низку проблем, зокрема, вони функціонують як фінансові плани розвитку територій, однак мають також бути і базою для прогнозування і програмування перспективного розвитку.

Проблеми їх функціонування на сучасному етапі мають багато аспектів, це в першу чергу розподіл повноважень та коштів між різними рівнями бюджетної системи, проблема розширення доходної бази бюджетів, проблема підвищення ефективності бюджетних видатків та ін.

Нестабільність дохідної бази місцевих бюджетів,  відсутність ефективного механізму міжрегіонального перерозподілу державних прибутків, значні відмінності в рівні економічного розвитку регіонів, умовах життя в них потенційно ведуть до соціальних конфліктів і політичної нестабільності.  Вантаж проблем, що накопичилися, негативно позначається на розвитку регіонів.

Аналіз проблем місцевих бюджетів є досить актуальною проблемою і досліджується багатьма українськими та іноземними вченими. Серед них: Вагнер А., Р.Фон Кауфман, Лебедєв В.А., Озеров І.Х., Гензель П., Твердохлєбов В.М., Сірінов М.А., Тіктін Г.І.. Чернеховський В.Д., Поляк Г.Б., Чижов К.Я., Павлова Л.П., Василик О.Д., Гальчинський А.С., Геец В.М., Даниленко А.І., Єпіфанов А.О., Заруба О.Д., Кравченко В.І., Лукінов І.І., Мороз А.М., Москаленко В.П., П'ятаченко Г.О., Савлук М.І., Сало І.В., Суторміна В.М., Александров А.М., Вознесенський Е.О., Дяченко В П., Коломін Є.В., Лушін С.І., Павлова Л.П., Радіонова В.М., Сичов М.Г. та ряд інших.

Функціонуюча бюджетна система має ряд недоліків, які перешкоджають її подальшому розвитку. Виходячи цього, в механізм управління видатками внесені зміни які лягли в основу нової концепції реформування місцевих бюджетів.

Реформування місцевих бюджетів, зокрема зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування і розмежування видаткових повноважень органів місцевого самоврядування, повинне відбуватися поетапно з урахуванням суспільно-політичних та економічних умов із збереженням збалансованості бюджетної системи в цілому і у взаємозв’язку з проведенням реформ в галузях бюджетної сфери та інших сферах діяльності.

Місцеві бюджети є вагомою складовою бюджетної системи країни, тому зміна умов їх формування і виконання може суттєво позначитися на збалансованості бюджетної системи, фінансовій безпеці країни в цілому. Наявність значної кількості проектів законодавчих актів, які передбачають зміну політичного, адміністративного та бюджетного устрою, посилює ймовірність виникнення ризиків у бюджетній сфері.

Одним із шляхів реформування місцевих бюджетів є вдосконалення бюджетного законодавства до проведення територіальної та адміністративної реформ. Тому необхідною умовою для реалізації Концепції є незмінність законодавства.

Необхідність проведення реформи у сфері місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин обумовлена такими проблемами:

– широкий перелік задекларованих державою соціальних зобов’язань;

– нерівномірність темпів соціально-економічного розвитку регіонів;

– недостатній обсяг дохідної частини місцевих бюджетів;

– високий рівень дотаційності місцевих бюджетів.

Крім того, виникає потреба в удосконаленні системи прогнозування доходів та видатків місцевих бюджетів на наступний бюджетний період і розробленні прогнозу середньострокових показників місцевих бюджетів.

Першим кроком у вирішенні проблем бюджетної політики повинен стати пошук оптимального ступеня централізації для різних завдань державної діяльності і встановлення норми мінімальної бюджетної забезпеченості  на одного жителя регіону.   Це вимагає жорсткого визначення критеріїв для  розмежування витрат, що можуть бути покриті за рахунок районів, областей, державного бюджету. Одним із можливих шляхів виходу з цієї  ситуації є встановлення соціальних нормативів і розроблення на їхній основі  фінансових норм для встановлення бюджетної забезпеченості і мінімального  обсягу місцевих бюджетів. Такий підхід дасть можливість виділити конкретні рівні самофінансування різних територіальних одиниць.

В умовах України суспільні блага і послуги, як правило, фінансуються за рахунок податків. Зокрема, із місцевих бюджетів фінансуються локальні суспільні блага, якими можуть користуватися не тільки жителі даної території. У таких ситуаціях важливим аспектом оцінки фінансових можливостей регіонів є необхідність урахування того, що відмінності в розмірах надходжень можуть бути зв'язані з особливостями діючого порядку сплати податків.

Однією з найбільш гострих проблем становлення фінансової системи України, досягнення її стабілізації і виходу економіки з кризи є велика заборгованість підприємств і організацій із своїми партнерами за отриману продукцію, надані послуги і виконані роботи.  Саме хронічні неплатежі не дають можливості виробникам вчасно відшкодовувати витрати, формувати в необхідному обсязі оборотні кошти, а виходить, і формувати матеріальні передумови розширення підприємства.

З іншого боку, недержавні підприємства що працювали в сферах використання бюджетних коштів, працювали ефективно, із погляду одержання прибутку, але цей прибуток часто одержувався не завжди законним способом.  З цією метою управління і контроль за тимчасовим використанням бюджетних коштів були покладені на казначейство.  Але реалії часу такі, що казначейство не в змозі контролювати використання коштів у деяких галузях, наприклад, де бюджетні кошти виходять за межі державних установ.  Отже, буде виправдане функціонування державної структури, яка б займалася оптимізацією розрахунків і максимізувала ефективність використання бюджетних коштів в інтересах економіки в цілому.

Таким чином, можна сказати, що для ефективного функціонування місцевих бюджетів необхідним є виконання таких основних завдань:

– зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування;

– підвищення ефективності процесу формування видаткової частини місцевих бюджетів та децентралізація управління бюджетними коштами;

– удосконалення системи регулювання міжбюджетних відносин;

– запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу;

– посилення інвестиційної складової місцевих бюджетів;

– підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів та посилення контролю і відповідальності за дотримання бюджетного законодавства;

– забезпечення прозорості процесу формування та виконання місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети як фінансові плани розвитку територій мають стати реальними інструментами впливу органів влади на економічну діяльність, на добробут громадян. Їх система повинна бути інструментом економічного планування, прогнозування та стимулювання розвитку територій. Доходна частина місцевих бюджетів має відображати баланс самодостатності органів місцевої влади і залежності від держави.

Література:

1. Сазонець І.Л., Гринько Т.В., Придатко Г.Ю. Управління місцевими фінансами: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 264 с.

2. http://www.minfin.gov.ua/

3. http://www.niss.gov.ua/