Ковальська Е. М., Сторощук М. І., к. е. н., доцент Михайловська О. В.

Буковинська державна фінансова академія

Чернівецький торгівельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці

Залучення іноземних інвестицій в Україну: стан і перспективи в контексті світової фінансової кризи

Постановка проблеми. Проблеми створення сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій в Україну завжди знаходились в центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції стосуються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу держави з економічної кризи, структурних зрушень в народному господарстві, технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- та макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу залучення іноземних інвестицій є одним із надійніших механізмів соціально-економічних перетворень.

Економічна ситуація, що склалася в Україні продовжує залишатися складною. Розвиток інвестиційної діяльності, спрямований на створення привабливого інвестиційного середовища та суттєвого нарощування обсягів інвестицій, є актуальним завданням в умовах ринкових перетворень. Необхідною умовою розвитку економіки України є підвищення інвестиційної активності усіх ланок економіки на національному й регіональному рівні. Вона досягається шляхом збільшення реалізації інвестиційних ресурсів і найбільш ефективного їх використання в пріоритетних секторах матеріального виробництва та соціальної сфери. Саме інвестиції формують виробничий потенціал на інноваційній основі і визначають конкурентні позиції регіону і держави на світових ринках після вступу України до світової організації торгівлі.

При обмеженості інвестиційних ресурсів визначення джерел фінансування, організаційно-економічних механізмів їх залучення та покращення привабливості інвестиційного клімату залишаються основними факторами, на основі яких формується інвестиційна стратегія розвитку регіону.

Аналіз досліджень і публікацій з теми. Значна кількість вітчизняних та закордонних вчених приділяли свою увагу дослідженню проблеми у сфері залучення іноземних інвестицій та створення інвестиційно-привабливого клімату.

Зокрема Правик Ю. М. в своїх наукових дослідженнях [2] окреслював стратегічні напрями залучення та використання іноземних інвестицій, Н. Хом’як, М. Базар, І. Романюк [4] визначили місце іноземних інвестицій в економіці України та приділили увагу її пріоритетним галузям. Проблема підвищення ефективності інвестицій та інвестиційної діяльності є предметом досліджень у працях вітчизняних та зарубіжних вчених: Крупки Я.Д., Омельченка А.В., Татаренка Н.О., Лівшиця В.Н., Бланка І.А., Бернса В., Бірмана В.С., Кейнса Дж., Вільямса Я., Гітмана Л.Д., Джонка М.Д. та ін.

Незважаючи на велику кількість наукових праць вітчизняних авторів щодо проблем залучення іноземних інвестицій, необхідно зауважити, що існує доцільність дослідження даного питання і в майбутньому, оскільки іноземні інвестиції є одним з найважливіших факторів виходу з фінансової кризи.

Формування мети статті. Мету і завдання дослідження визначають актуальність вивчення проблем активності інвестиційних процесів на регіональному і національному рівнях, пошуку ефективних джерел фінансування та покращення інвестиційної привабливості регіону, а також механізмів залучення інвестиційних ресурсів та оцінка результатів інвестиційної діяльності. На основі теоретичних та статистичних даних з’ясувати стан і перспективи залучення іноземних інвестицій в Україну як один із шляхів виходу із світової фінансово-економічної кризи.

Результати дослідження. Іноземні інвестиції сприяють впровадженню новітніх технологій, сучасних видів устаткування, передового досвіду іноземних підприємств, методів управління та виробничої культури, збільшенню продуктивності праці, підвищення добробуту населення тощо. Використання прямих іноземних інвестицій сприяє забезпеченню потреб української економіки у необхідній сировині та продукції, а головне – стимулює розвиток економічно ефективних та конкурентноспроможних експортерів, що дає змогу країні збільшити свою частку в міжнародному поділі праці.

Загалом зовнішні інвестиції є частиною інвестиційної політики держави. Іноземний капітал сьогодні особливо необхідний в тих сферах економіки, активізація яких допомагає вивести її з кризового стану, зняти наростаюче соціальне напруження у суспільстві. Тому держава залучає все більшу кількість іноземних вкладів і створює сприятливі умови, в яких дані вкладення будуть реалізовуватись.

На сьогоднішній день Україна потребує дуже велику кількість іноземних інвестицій у вигляді як прямих капіталовкладень, так і кредитів під конкретні проекти.

Формування і розвиток іноземного сектору в будь-якій країні проходить два етапи. Перший етап – проникнення і приєднання іноземного підприємницького капіталу до господарської системи держави, другий етап – період зміцнення і розширення іноземного виробничого комплексу, успішного впровадження його на однакових умовах з національним капіталом.

Проте на сьогоднішній день Україна має вкрай несприятливий клімат залучення іноземних інвестицій. Основними проблемами є обтяжливі процедури відкриття бізнесу, ненадійний захист іноземних інвесторів, податкове навантаження. Останнім часом іноземні інвестори також стикаються з рядом таких проблем, як – ресурсозабезпечення, забезпеченість трудовими ресурсами, ризики втрати капіталу, потенційні конкуренти, нестабільність законодавства та політичної ситуації [1, с. 3-6].

Таблиця 1

Прямі іноземні інвестиції в Україну

	01.01.2009		01.01.2010		Темп приросту, %
	Сума, млн. дол. США	Питома вага, %	Сума, млн. дол. США	Питома вага, %
Усього	35723,4	100,0	40026,8	100,0	112,05
в тому числі
Кіпр	7682,9	21,51	8593,2	21,47	111,85
Німеччина	6393,8	17,90	6613,0	16,52	103,43
Нідерланди	3180,8	8,90	4002,0	9,99	125,82
Російська Федерація	1851,6	5,18	2674,6	6,68	144,45
Австрія	2445,6	6,86	2604,1	6,51	106,48
Сполучене Королівство	2273,5	6,36	2375,9	5,94	104,50
Франція	1226,1	3,43	1640,1	4,10	133,77
США	1471,5	4,12	1387,1	3,47	94,26
Вiрґiнськi Острови, Британські	1316,1	3,68	1371,0	3,43	104,17
Швеція	1263,0	3,54	1272,3	3,18	100,74
Італія	914,3	2,56	992,2	2,48	108,52
Польща	694,7	1,94	864,9	2,16	124,50
Швейцарія	715,6	2,00	805,5	2,01	112,56
Угорщина	595,5	1,67	675,1	1,69	113,37
Інші країни	3698,4	10,36	4155,8	10,38	112,37

На 1 січня 2010 року порівняно з минулими роками спостерігається зростання притоку іноземних інвестицій в Україну.

Рис. 1. Прямі іноземні інвестиції в Україну

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, унесених в Україну, на 1 січня 2010р. становив 40,0 млрд. дол. США., що на 12,4% більше обсягів інвестицій на початок 2009р., та в розрахунку на одну особу становив 872,6 дол.

У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат і курсової різниці, за 2009р. становив 4,4 млрд. дол., що складає 72,6% від рівня попереднього року (рис. 1).

Інвестиції надійшли зі 125 країн світу. Майже половина загального обсягу інвестицій належить інвесторам трьох країн: Кіпру (21,5%), Німеччини (16,5%) та Нідерландів (10,0%). У десятку найбільших інвесторів української економіки також входять: Російська Федерація, Австрія, Сполучене Королівство, Франція, Сполучені Штати Америки, Віргінські Острови, Британські та Швеція (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл прямих інвестицій в Україну за

основними країнами-інвесторами

(у % до загального обсягу)

Значні обсяги іноземних інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості – 22,5% загального обсягу прямих інвестицій в Україну, у тому числі переробної – 19,3%. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій унесено у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів; у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів; хімічну та нафтохімічну промисловість, а також машинобудування.

У фінансових установах акумульовано 22,4% обсягу прямих інвестицій, ще 10,6% – у підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, а також 10,2% – в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям.

У фінансових установах акумульовано 8968,4 млн. дол. (22,4%) прямих інвестицій, на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку – 4224,6 млн. дол. (10,6%), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям, – 4065,0 млн.дол. (10,2%) [5].

Про наявність прямих іноземних інвестицій звітувало 19,0 тис. підприємств України.

Підвищення інвестиційної активності з боку іноземного інвестора можливе за наявності певних економічних передумов:

- залучення іноземних інвестицій з урахуванням мети та завдань структурної трансформації промислового комплексу, цільових програм міжгалузевого розвитку, конверсії;

- збільшення обсягів інвестиційних ресурсів, які формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі;

- ефективного використання інвестицій;

- обґрунтування вибору пріоритетних секторів матеріального виробництва, які визначають конкурентні позиції країни на світових ринках;

- створення динамічного експортного потенціалу, який може швидко адаптуватися до кон’юнктури зовнішнього ринкового середовища;

- розвитку внутрішньої та зовнішньої продукції виробничо-технічного призначення.

Реальна наявність зазначених економічних передумов підвищення інвестиційної активності має стати достатньою основою для обґрунтованого визначення мети залучення іноземних інвестицій у різні сфери вітчизняної економіки (насамперед в індустрію). Ми переконані, що основними цілями повинні бути такі:

1) структурна перебудова промислового комплексу;

2) сприяння досягненню сучасного технічного рівня розвитку на основі нових технологій;

3) розвиток ресурсозберігаючих, наукомістких та екологічно чистих технологій;

4) збільшення обсягів експортного потенціалу України;

5) подолання залежності економіки країни від імпорту;

6) створення виробництв з використанням місцевих природних ресурсів;

7) сприяння розвитку приватного сектору [3, c. 362-364].

Висновки. На жаль, наша держава, ще не створила належних і достатніх економічних, політичних та організаційних умов для залучення потрібних обсягів зовнішніх інвестицій. Тобто інвестиційний клімат України залишається несприятливим для іноземних інвесторів. Складний процес входження іноземних інвестицій в країну, невисока довіра іноземних інвесторів до стабільності у урядових рішень, відсутність стійких змін в економіці, втручання уряду в роботу приватного бізнесу, відсутність боротьби з корупцією, невпевненість у політичній стабільності, і нарешті, сьогоднішня світова економічна криза – основні перепони для їх надходження і зростання.

Україна продовжує цікавити іноземних інвесторів, проте багато хто з них ще не готовий розцінювати її як серйозного партнера. Як вважають відомі економісти проблему недовіри до України також є мала активність українських підприємств на світовому ринку.

Україні потрібно розробити ефективну стратегію і впроваджувати її для того, щоб зупинити промисловий спад і відплив вчених за кордон, збільшити відсоток зайнятості населення у всіх сферах господарства, забезпечити захист навколишнього природного середовища.

До перспективних напрямків дослідження в майбутньому необхідно віднести питання вдосконалення системи гарантій дотримання прав іноземного інвестора, що сприятиме активізації інвестиційної діяльності.

Для залучення іноземних інвестицій необхідно розв’язати проблеми макроекономічної стабільності та активізувати дію комплексу важелів регулювання інвестиційної діяльності. З цією метою потрібно:

1) створити нормативно-правові та соціально-економічні основи збільшення обсягів іноземних інвестицій;

2) суворо дотримуватися визначених пріоритетів у розвитку національної економіки, мати ефективний механізм публічного контролю за їх виконанням;

3) контролювати та певним чином регулювати галузевий розподіл іноземних інвестицій;

4) обдумано встановлювати податкові пільги;

5) активізувати кредитну політику.

Крім того, суттєвого вдосконалення потребує законодавство щодо залучення іноземних інвестицій. Більшість законодавчих та нормативних актів повинна бути переглянута, а їх кількість скорочена.

Отже, усунення в максимально стислі терміни всіх недоліків та створення ефективної системи формування капітальних ресурсів дадуть змогу істотно збільшити внутрішній інвестиційний потенціал країни.

Список використаних джерел:

1. Драган І. В. Оцінка сучасного стану залучення іноземних інвестицій в Україну// Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №18. – с. 3 – 6.

2. Правик Ю. М. Стратегічні напрями залучення та використання іноземних інвестицій// Інвестиції: практика та досвід. – 2006. - №18. – с. 26 - 30.

3. Федоренко В. Г. Інвестознавство: Підручник. — 3-тє вид., допов. — К.: МАУП, 2004. — 480 с: іл. — Бібліогр.: с 470–472.

4. Н. Хом’як, М. Базар, І. Романюк Іноземні інвестиції та їх місце в економіці України //Економіка і ринок: облік, аналіз, контроль. Науковий журнал ТДДУ: Випуск 12. – Тернопіль: Економічна думка, 2005 – с. 163 – 170.

5. www.ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики України.