Економічні науки/10.
Економіка підприємства
Лохман
Н.В., Шевченко Т.С.
Донецький
національний університет економіки і торгівлі
імені
Михайла Туган – Барановського, Україна
Організація економічного управління ресурсами підприємства
Актуальність
даної теми полягає в тому, що
підприємство є складною економічною системою, ефективне управління якою
в умовах зовнішнього та внутрішнього середовища є основою його успішного
функціонування та постійного зростання. Забезпечити стійкість підприємства
дозволяє найважливіший стратегічний ресурс – його ресурсний потенціал, що
поєднує соціальну, виробничо – економічну та екологічну складові. Особливо
актуальним дане питання є у зв’язку із економічною та політичною
нестабільністю, глобалізацією бізнесу, збільшенням підприємницьких ризиків та
жорсткістю конкуренції.
Будь – яке
підприємство самостійно формує свій ресурсний потенціал, що дозволяє йому
закріпити специфічні особливості і визначити перспективи розвитку на майбутнє.
Для того, щоб забезпечити ефективність і стабільність підприємства, необхідно
управляти потенціалом , тобто економічними
ресурсами.
Процес
формування ресурсного потенціалу підприємства є одним із напрямків його
економічної стратегії і передбачає створення й організацію системи економічних
ресурсів та її спрямованості таким чином, щоб результат їхньої взаємодії був
чинником успіху в досягненні стратегічних, тактичних і операційних цілей
діяльності підприємства [2,с.16].
Управління
економічними ресурсами підприємства є складним процесом, який розглядається як
процес прийняття і здійснення управлінських рішень, спрямованих на раціональне
використання, нарощення та оптимізацію економічного потенціалу підприємства з
метою досягнення поставлених цілей і забезпечення стійкого функціонування та
розвитку підприємства.
Основними
задачами управління ресурсним потенціалом є формування, використання та
відтворення. Формування ресурсного потенціалу відбувається як процес
ідентифікації і створення напрямків підприємницьких можливостей, його
структуризації й побудови певних організаційних форм для стабільного розвитку
та ефективного ресурсного відтворення. Використання ресурсного потенціалу
підприємства відбувається як процес залучення у роботу економічних ресурсів,
виявлених під час формування ресурсного потенціалу [1,с.113]. Відтворення
ресурсного потенціалу підприємства орієнтовано на постійне поновлення
виробництва продукції з меншою ресурсоємністю та вищою якістю продукції, що є
необхідною складовою загальної структури ресурного потенціалу підприємства.
Процес
управління ресурсним потенціалом підприємства складається з окремих
управлінських циклів, кожен з яких можна розділити на низку самостійних
операцій. Цими операціями є: збір і передача інформації, її обробка й аналіз,
вироблення на основі аналізу управлінського рішення, передача рішення і його
реалізація, порівняння отриманих рішень з показниками та їхніми плановими
величинами.
Управління
економічними ресурсами має бути спрямованим на використання та взаємодоповнення
двох основним чинників: по-перше, інноваційної діяльності, тобто використання
науково-технічних, організаційних та економічних нововведень, які
взаємоузгоджені з відповідними дослідженнями ринкового середовища. По-друге, узгодження власних розробок продукції виробництва з
бажаннями клієнтів і гарантією якості.
Для якісного управління економічними
ресурсами підприємства механізм формування та використання економічних ресурсів
повинен базуватися на принципах системності та комплексності.
Принцип
системності передбачає існування механізму управління економічними ресурсами як
специфічної динамічної системи. Система – сукупність елементів, які знаходяться
у взаємозв’язку і взаємозалежності один від одного, утворюючи певну єдність. До
визначальних системних принципів слід віднести:
-
цілісність, яка передбачає принципову неможливість зведення властивостей
системи до суми властивостей її складових. Даний принцип визначає залежність
кожного елемента, властивостей і відносин системи від його місця, функцій усередині цілого механізму;
-
структурність, яка дає можливість опису системи через визначення її
структури;
-
взаємозалежність системи і зовнішнього середовища, яка передбачає , що
система формує і виявляє свої властивості у процесі взаємодії із зовнішнім
середовищем;
-
безперервність в управлінні. Управління конкурентоспроможністю підприємства
не є одноразовим процесом. Воно має безперервний, постійний характер;
-
композиція, тобто узгодження спільної
і приватної мети;
-
інтеграція, що спрямовує систему на високий рівень організації.
-
інформованість, що визначає інформаційне забезпечення як головну вимогу
конкурентоспроможності [3, с. 12].
Системний підхід при
управлінні економічним ресурсами
дозволить глибше вивчити об’єкт управління, отримати повніше уявлення про
нього, виявити причинно-наслідкові зв’язки між складовими ресурсного потенціалу
підприємства.
Принцип
комплексності слід розглядати як взаємозумовлений і пропорційно
взаємоузгоджений розвиток системи управління економічними ресурсами як єдиного
цілого, яка забезпечує взаємозв’язок усіх підсистем і елементів.
Одним
із напрямків удосконалення управління ресурсовикористанням на всіх рівнях
господарської діяльності підприємства є визначення мотиваційних пріоритетів
кадрових ресурсів для подальшого удосконалення управління економічними
ресурсами підприємства. Процес створення системи мотивування неможливо
реалізувати без адаптивного вибору напрямків мотивування кадрових ресурсів на
різних етапах розробки та реалізації обраної стратегії, а також без
передбачення ступеня мотиваційних впливів на всіх рівнях управління, що
забезпечить суттєве підвищення ефективності управління економічними ресурсами
підприємством.
Іншим
способом розвитку ресурсного потенціалу підприємства є інновації. Інноваційний
процес завжди спрямований на втілення завершених наукових досліджень і розробок
та інших науково – технічних досягнень у практичну діяльність підприємства. Він
забезпечить удосконалення структури управління економічними ресурсами
підприємства відповідно до реалізації його цілей, чіткість і злагодженість
взаємозв’язків підсистем і пошук прихованих резервів потенціалу. Інноваційний
підхід до управління економічними ресурсами підприємства проявляється як
цілісна система основних елементів, які регулюють процес управління його
інноваційною діяльністю.
Використання
інформаційних технологій і систем стає запорукою вдалого управління
економічними ресурсами підприємства. Використання сучасних електронних обчислювальних машин, засобів зв’язку для
збирання, обробки і передачі інформації істотно впливає на методи використання
функції управління економічними ресурсами підприємства, створює умови для більш
оперативного і якісного їх здійснення. Все це сприяє удосконаленню управління в
цілому і його структурних ланок зокрема. Серед основних форм і методів управління
економічними ресурсами підприємства особливу увагу слід приділити формуванню
інформаційного забезпечення підприємства та підвищення наукового рівня
планування[4,с.11].
Основою
для прийняття управлінських рішень є інформація. Тому від своєчасного збирання
достовірної інформації, яка всебічно характеризує всі процеси і явища виробничо
– господарської діяльності підприємства та його структурних елементів, а також
від оперативної обробки повністю залежить якість і своєчасність управління
процесами та господарською діяльністю підприємствами.
Сьогодні достатньо
важливим є використання економіко - математичних методів, всебічне
вдосконалення процесу планування та прогнозування економічних ресурсів і вихід
його на науковий рівень. Саме моделювання процесів управління економічними
ресурсами підприємства дозволяє вибрати оптимальний розподіл фінансових
ресурсів; визначити напрямок пропорційного розвитку виробничих ресурсів та
удосконалити систему трудових, матеріальних, фінансових, інформаційних і
технологічних ресурсів.
Висновок. Для підвищення
ефективності управління економічними ресурсами підприємства потрібно
використати все можливі важелі, які позитивно впливатимуть на управління
економічними ресурсами підприємства та його загальний розвиток. В умовах сучасних
змін і динамічних трансформаційних процесів в Україні підприємствам слід
розширювати та поглиблювати дослідження в галузі теорії та практики управління
економічними ресурсами.
1.
Воробйова Ю.М., Холода Б.І. Управління економічними ресурсами підприємства:
Навч.посібник. – К.: Центр навчальної літератури. – 288 с.
2.
Лапін Є.В. Економічний потенціал підприємства промисловості: формування,
оцінка, управління:Автореф. Дис…д-ра екон.наук: 08.07.01, Національний
технічний ун-т «Харківський політехнічний ін.-т». – Х., 2006.- 36 с.
3.
Новицький В.Є. Економічні ресурси цивілізаційного розвитку: Навч. Посібник.
– К.: Знання- Прес, 2002. – 687 с.
4.
Серединська В.М., Загородна О.М., Федорович Р.В. Теорія економічного
аналізу: Підручник. Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 320 с.