Харківський
національний економічний університет, Україна
Умовою
життєдіяльності й основою стабільного стану будь-якого підприємства в ринковій
економіці виступає його стійкість, аналіз якої слід проводити систематично та
поглиблено. Фінансова стійкість підприємства є однією із найважливіших
характеристик фінансового стану і пов’язана з рівнем його залежності від
кредиторів та інвесторів. [1,
c.27]. Нині значна кількість підприємств України потребує заходів щодо
їх фінансового оздоровлення з метою забезпечення достатнього рівня
платоспроможності, зміцнення фінансової стійкості та поліпшення виробничої
діяльності.
Проблемам
забезпечення фінансової стійкості підприємства, питанням про кількісні
характеристики фінансової стійкості присвячено ряд праць учених-економістів: І.
Романе, Т. Таффлера, У. Бівера, Є.Ф. Брегхема, І.О. Бланка, О.Г. Білої, А.М.
Поддєрьогіна, В.М. Опаріна, Є.В. Мниха.
Фінансова
стійкість передбачає здатність підприємства зберігати заданий режим
функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками. Вагомий
вплив на можливості підприємства має рівень фінансової стійкості, що характеризується
таким станом фінансових ресурсів, який відповідає вимогам ринку, а їх
використання і розподіл повинні забезпечувати розвиток підприємства на основі
зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності та
кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Зміна стану ресурсів
фінансово стійкого підприємства не має змінювати обрану ним стратегію.
На думку Н.В.
Бугаса [2, c.27],
фінансова стійкість формується, залежно від зовнішнього та внутрішнього
аспектів. Зовнішній аспект фінансової стійкості підприємства пов'язаний із
стабільністю економічного середовища, в якому воно функціонує, що
забезпечується відповідним державним макроекономічним регулюванням ринкової
економіки. Внутрішній аспект фінансової стійкості відображає такий стан його
ресурсного потенціалу і таку його динаміку, при яких забезпечуються стабільно
високі фінансово-господарські результати діяльності підприємства.
Для
підтримання фінансової стійкості підприємства необхідно формувати фінансову
стратегію, задля уникнення підприємством в майбутньому неспроможності,
банкрутства та інших негативних наслідків.
Управління фінансовою стійкістю – це
діяльність вищого управлінського персоналу підприємства, яка полягає у
забезпеченні стійкості фінансового стану підприємства у довгостроковій
перспективі за рахунок високої частки власного капіталу у загальній сумі джерел
фінансових ресурсів підприємства. Стратегія управління фінансовою стійкістю має
відповідати вимогам антикризового управління фінансами підприємства і
передбачати раціоналізацію обігу обігових засобів та оптимізацію структури
джерел їх фінансування; забезпечення своєчасного оновлення позаобігових активів
і високу ефективність їх використання; вибір та реалізацію найефективніших
шляхів розширення обсягів активів для забезпечення напрямів розвитку;
забезпечення необхідного рівня самофінансування свого виробничого розвитку за
рахунок прибутку, оптимізації податкових платежів, ефективної амортизаційної
політики; забезпечення найефективніших умов і форм залучення позикових коштів
відповідно до потреб підприємства.
Американські
економісти Р. Кларк, Б. Вільсон, Р. Дайнс, С. Надаулд пов'язують фінансову
стратегію із фінансовою політикою і фінансовим плануванням.
Стратегія
підприємства повинна спрямовуватися на розподіл фінансових ресурсів, які
надходять у його розпорядження або є у нього з метою досягнення високих
результатів фінансово-господарської діяльності і забезпечення фінансової
стійкості [4, c.104].
У сучасних
умовах виділяють ряд базових фінансових стратегій, які мають окремі умови
застосування [5, c.56]:
а) стратегія
подолання нестійкості або стратегія виживання, яка використовується в умовах
економічної кризи, інфляції, коли показники діяльності підприємства погіршуються;
б) стратегія
підтримки стійкості або стабілізації, яка застосовується в умовах
нестабільності обсягів продажів і прибутку, у галузях із стабільною технологією,
коли керівництво задоволене станом свого підприємства;
в) стратегія
розвитку або стійкого зростання, яка забезпечує прагнення підприємства до
зростання обсягів продажу, підвищення рентабельності й інших показників
ефективності діяльності.
При проведенні
стратегічного менеджменту на підприємстві треба створити гнучку внутрішню
структуру управління підприємством. На основі розробленої фінансової стратегії
потрібно забезпечити його фінансову стійкість, для якої буде характерним
стабільна реалізація продукції підприємства, своєчасне надходження оплати за
неї від дебіторів, достатність отриманих коштів для виконання зобов'язань із
бюджетом, постачальниками, кредиторами, працівниками.
Література
1.
Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.2. - К.: Ника-Центр, 2007. - 328 с.
2. Бугас Н.В. Фінансова стійкість
підприємств як передумова їх ефективного функціонування і розвитку// Економіка
і держава. – 2005, № 6. – С. 27-31.
3. Білик М.Д., Павловська О.В.,
Притуляк Н.М. та ін. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.:КНЕУ, 2005.
– С. 304.
4. Дорогань
Л.О.,Дорошенко А.П., Процько Л.Т., Аналіз фінансової стійкості як необхідна
умова забезпечення стабільності функціонування підприємств //ВІСНИК Полтавської державної аграрної академії – 2007, № 4 – с.32
5. Мних Є.В. Економічний
аналіз: Підручн.: Вид.2-ге, перероб і доп. – К.: Центр навч. літ-ри, 2005. –
472 с.
6. Н.В. Мисак; О.І. Ященко, Львівська К.А.
Стратегічні аспекти досягнення фінансової стійкості підприємства//Науковий вісник,
2005, вип. 15.5 – с.45