Христенко А.В. Іваніна О.О.

Якість аудиторських послуг на даному економічному розвитку країни.

Користувач аудиторським висновком, приймаючи управлінське рішення, основані на висновках аудитора повинен мати великий відсоток впевненості в якості аудита та послуг які йому сприяють. Тому вивчення проблематики якості аудиторських послуг є актуальною темою.

Підвищення якості аудиторських послуг – вимога часу. А опікується цією, беззаперечно, найважливішою проблемою, Комітет з контролю за аудиторською діяльністю. На жаль, Аудиторської палати України надходить досить велика кількість скарг на діяльність аудиторів.

Над цим питанням працювали: О.І. Бадеха, В.І. Драч, Д. Алексеєнко.

Цілю даної роботи ставлю дослідити чому виникають такі питання? Хто їх вирішував? За словами Голови Комісії з контролю якості та професійної етики Драч В.І. Аудиторська палата України, сьогодні, може з впевненістю інформувати суспільство, що вітчизняний аудит завершив період становлення, і на виконання вимог щодо інтеграції України до Євросоюзу, переходить на якісно новий рівень, а саме: забезпечення якості надання аудиторських послуг, що в подальшому стане підґрунтям для визначення українського аудиту на міжнародному рівні. Поки комітет переходить на якісно новий рівень скарги та заяви надходять до Комітету[2].

Найчастіше подають скарги до Комітету це громадяни, що вважають себе постраждалими від проведеного аудиту, юридичних осіб, котрим надавались аудиторські послуги, та від державних установ, що виявили порушення в діяльності аудиторів. Частина скарг, що надходить до АПУ, пояснюється ясною уявою заявника про цілі і завдання аудиту, функції суб’єктів аудиторської діяльності і Аудиторської палати України . Однак, головні причини, що породжують скарги, це на жаль, недотримання аудиторами Міжнародних стандартів аудиту і , відповідно вимог Закону України «Про аудиторську діяльність». Значна частина скарг пов’язана з порушенням порядку прийняття клієнта аудиторською фірмою у відповідності з Міжнародних стандартів аудиту, не проведенням процедур, які б надали впевненість про дотримання відповідних етичних умов, правильну класифікацію завдання. Деяка частина недоліків при виконанні завдань пов’язана з порушенням вимог Міжнародних стандартів аудиту 300 щодо планування аудиторської перевірки в частині розробки загальної стратегії аудиту та складання меморандуму з планування. Не дотримування окремими аудиторами вимог Міжнародних стандартів аудиту при складанні висновків, також вимоги 230 щодо формування на протязі 60 днів від дати завершення завдання остаточного аудиторського файлу[1].

При розгляді матеріалів скарг нерідко виявляється недостатній об'єм знань з господарського права, недотримання принципів незалежності і конфіденційності, і взагалі відсутність належної професійної компетенції. Це не дозволяє аудитору надавати професійні послуги належної якості і не сприяє підвищенню суспільної довіри до нашої професії.

В Україні головним шляхом підвищення якості аудиторських послуг, поки що лишається, професійний контроль за якістю аудиторських перевірок, який здійснюється через Комітет з контролю за аудиторською діяльністю, створений як структурний підрозділ при Аудиторській палаті України.

В нашій країні система контролю якості на шляху становлення й направлена на те, щоб задовольнити повноту дотримання стандартів аудиту та норм професійної етики аудиторів при кожному завдані, коли контроль якості створюється для всієї аудиторської фірми й застосовується до кожного індивідуального зобов’язання.

Особливої актуальності набуває проблема впровадження систем зовнішнього контролю якості аудиторської діяльності при адаптації Законодавства України до Законодавства Європейського Союзу, беручи до уваги Директиву 2006/43/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 17 травня 2006 року, Директива вимагає, що кожна держава – член ЄС стежить за тим, щоб до усіх аудиторських фірм (аудиторів) застосовувалися системи забезпечення якості, яка надавала б впевненості, довіри, що аудитори забезпечують потреби суспільства, виконують роботу високої якості; підтримують у суспільстві впевненість та високий професіоналізм й майстерність; уникають негативних наслідків непрофесійної роботи, яка знижує авторитет аудитора в очах спільноти.

Система забезпечення якості має гарантувати такий підхід, за якого всі особи, що здійснюють перевірку роботи аудиторів та аудиторських фірм, мали б відповідну професійну освіту, відповідний досвід роботи, а також пройшли спеціальну професійну підготовку з питань перевірки (контролю) забезпечення якості аудиторської діяльності[2].

Для покращення ситуації Комітет планує такі заходи: активізацію роз’яснювальної роботи з аудиторами. Планує регулярно інформувати на сторінках журналу «Аудитор України» про зміст скарг, та відповіді на них по матеріалами, розглянути і підготовленим Комітетом (безумовно, не називаючи конкретних осіб). Завдяки публікації, можливо, спрацює принцип «Краще вчитися не на власних а на чужих помилках» і аудитори – читачі журналу «Аудитор України» зроблять для себе вірні висновки, запровадять повноцінну систему контролю якості аудиторських послуг у своїх фірмах, що допоможе уникати конфліктів як з клієнтами, так і з іншими користувачами аудиторських документів [1].

Тому необхідно пам’ятати, що в умовах сучасної світової економіки, яка постійно змінюється і не стоїть на місті , значно зростають аудиторські ризики, а тому як ніколи, довіра суспільства до аудиту та відповідальність аудитора, буде напряму залежати від якості надання аудиторських послуг.

Література:

1.Бадеха О.І. О Головних причинах, що породжають скарги, це, на жаль, недотримання аудиторами МСА [Текст] //Аудитор України № 9-10 травень – с. 50-51.

2. Драч В.І. Наступний крок: забезпечення якості аудиторських послуг [Текст] //Аудитор України №5-6 березень – с. 60-61.