Коваленко В.В.

Науковий керівник: Ягмур К.А.

Донецький державний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК ВИТРАТ НА ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД, ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

На сьогоднішній день існують невирішені проблеми, пов’язані з практичною організацією обліку витрат на якість продукції. В фінансовому обліку це завдання не може бути вирішене, тому що організація обліку витрат побудована у відповідності з Методичними вказівками щодо формування собівартості промислової продукції, а вона відрізняється від калькуляції вартості якості. Тому організація обліку витрат на якість може бути здійснена в системі управлінського обліку або адаптована відповідним чином в фінансовому обліку [1].

При цьому необхідно визначитися з цілями організації такого обліку шляхом розмежування понять «облік витрат» і «калькуляція». Вважаємо, що дані поняття існують самостійно і вирішують свої конкретні завдання. Підприємства можуть організувати облік з метою калькулювання, а можуть здійснювати облік фактичних загальних витрат на якість у цілому («вартість якості»). Дослідження показують, що в кращому випадку на підприємствах організований облік витрат на якість у цілому, а калькуляція вартості «якості» не здійснюється. Складність полягає в тому, що немає типової методики обліку витрат на якість з метою калькулювання собівартості готової продукції. У зв’язку з цим вважаємо за доцільне знайти шляхи вирішення саме цієї проблеми.

Над вирішенням проблем теорії і методології виявлення, оцінки та обліку витрат, пов'язаних з якістю продукції, працювали такі науковці, як Г.Г. Азгальдов, В.Н. Войтоловський , В.І.Гіссін, А.В. Глічов, Е.М. Карлик, П.П. Новиченко, В.Ю. Огвоздін, В.В. Окрепілов, Т.Д. Попова, К.М. Рахлін, Е.І. Тавер, Дж. Шанк, О.В. Фоміна та інші.

Разом з тим, вивчивши стан і основні напрями обліку витрат на якість продукції переробних підприємств, можна стверджувати, що дослідження і наукові розробки по даній проблемі в цій галузі практично не проводилися. Облікові аспекти якості продукції викладені у працях деяких науковців, зокрема Т.Д. Попової [3], яка пропонує для забезпечення системного обліку витрат на якість ввести в План рахунків бухгалтерського обліку окремий збірно-розподільний рахунок "Витрати на якість". По дебету його протягом місяця будуть відображатися всі витрати, пов'язані з якістю, а після закінчення місяця з його кредиту вони будуть списані на рахунки "Основне виробництво", "Загальновиробничі витрати», "Загальногосподарські витрати", "Брак виробництві", "Витрати майбутніх періодів" і ін. Іншої точки зору додержується О.В.Фоміна [4], яка для обліку витрат кожного процесу (рахунок «Основне виробництво» субрахунок «Процес»), у тому числі витрат на якість (рахунок «Основне виробництво» субрахунок 2 «Витрати на якість»), пропонує відкрити рахунки і субрахунки різних рівнів, на яких нагромаджуватиметься інформація про вартість процесів, переділів, статей калькуляції і відхилень по видах продукції. Таким чином, угрупування витрат на якість можливе в межах будь-якого процесу і в розрізі аналітичних рахунків другого порядку до рахунку «Витрати на якість»: 20.2.1. Витрати на забезпечення якості, 20.2.2. Витрати на підвищення якості, 20.2.3. Втрати від невідповідностей відповідно до цілей управління і потреб в інформації для аналізу витрат і відхилень, якості процесів і їх впливу на якість напівфабрикатів, ефективності і відповідності внутрішнім стандартам якості.

Практично цими двома точками зору на організацію обліку витрат на якість і вичерпуються всі дослідження в даній галузі. Інші автори дотримуються або першого, або другого підходу в різних його модифікаціях, зокрема Ж.А. Чеснокова [5], І. В. Малова [2].

Метою даної статті є розробка діючої системи управлінського обліку витрат на якість, яка є сукупністю способів оцінки, розрахунку і обліку витрат, які забезпечують якість продукції, а також сприяють її покращенню. 

Для створення моделі даної системи доцільно адаптувати систему фінансового обліку по збору, реєстрації і узагальнення інформації про витрати. При цьому необхідно послідовно виконати наступні кроки: вибрати об’єкти калькулювання витрат (для підприємств молокопереробної галузі – це окремі види виготовляємої продукції); визначити джерела інформації про витрати на якість (як правило, розробляються форми первинних документів по збору інформації про витрати на якість продукції в рамках управлінського обліку з урахуванням специфіки діяльності окремого підприємства); згрупувати однорідні витрати; розробити план рахунків для управлінського обліку.

Що стосується групування, то створення аналітики для подальшого обліку витрат на якість повинне починатися з визначення принципів такого угрупування. Вважаємо за доцільне в основу організації обліку витрат на якість з метою калькулювання покласти їх цільове призначення, тобто всі витрати розділити на дві групи: витрати на забезпечення якості (основні) і витрати на підтвердження і покращення якості (додаткові).

Витрати першої групи безпосередньо пов’язані з процесом створення продукції і впливають на її собівартість. Вони в переважній більшості відносяться до поточних витрат – це витрати на попередження дефектів; витрати на контроль і витрати на усунення дефектів.

Витрати другої групи – це витрати по сертифікації, по оплаті розробки і оцінки систем менеджменту якості, витрати на аудит якості, на надання споживачу доказів відповідності продукції встановленим вимогам тощо. Як правило, це витрати одночасного характеру і при калькулюванні вартості якості їх необхідно включати не в повній сумі, а частинами.

Описані угрупування витрат на якість використовуються при побудові плану рахунків для ведення управлінського обліку витрат на якість. При його формуванні для масло та сироробних підприємств застосований підхід, при якому групування витрат на якість є субрахунками відповідних синтетичних рахунків бухгалтерського обліку та надають інформацію про види, напрями використання і місця виникнення відповідних витрат.

Таким чином, одним з найважливіших інструментів досягнення поставленої мети є побудова обліково - аналітичної системи, що акумулює інформацію про витрати на якість як собівартості продукції і тим самим впливає на ціну. Запропонований процесний підхід до обліку витрат на якість створює основу для побудови системи обліку, що зв'язує витрати з діями.

ЛІТЕРАТУРА

1. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені Наказом Мінпромполітики України від 9 липня 2007 року N 373.

2. Малова І.В. Опыт внедрения системы учета и анализа затрат на качество// Сб. «Трехмерность управления. Экономика качества. Техническое урегулирование». Серия «Все о качестве. Отечественные разработки». Выпуск 34. – М.: НТК «Трек», 2007.

3. Попова Т.Д. Управленческий учет и контроль в системе обеспечения качества продукций. Экономический поиск. По страницам докторских диссертаций / Под ред. В.Ю. Наливайского, С.Р Левиной. Ростов н/Д: Изд-во РГЭУ "РИНХ", 2000. - 115с.

4. Фоміна О.В. Учет и анализ затрат в системе обеспечения качества продукции молокоперерабатывающих организаций АПК : дис. канд. экон. наук : 08.00.12 Киев, 2008. - 260с.

5. Проблемы внедрения системы управления затратами на качество/ А. В. Бондарец, Ж. А. Чеснокова , Н. П. Скосырева // Современые проблемы науки и образования. - 2008. - 3. – С. 177-179.