К.э.н. Фатюха Н.Г. магістр Михайленко О.С.

Запорізький національний технічний університет, Україна

МОТИВАЦІЯ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ ОДИН З МЕХАНІЗМІВ УДОСКОНАЛЕННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ

На сучасному етапі розвитку української економіки ринкова система оплати праці перебуває на стадії становлення. Кризові процеси загальної економічної системи країни стали головною зовнішньою передумовою виникнення суттєвих недоліків у функціонуванні всіх основних елементів оплати праці, що об’єктивно привело до падіння реальної заробітної плати, зниження рівня добробуту більшої частини населення. В умовах обмежених ресурсів, зростання конкурентоспроможності підприємства обумовлюється, головним чином, ефективністю використання його кадрового потенціалу. Низькі показники оплати праці з обмеженими можливостями реалізації власного трудового потенціалу в Україні є однією з основних причин негативного міграційного сальдо, що призводить не лише до необґрунтованих втрат сучасного суспільного продукту, але й може негативно позначитися на динаміці економічного зростання країни в майбутньому. Тому формування адекватних сучасним умовам систем мотивації праці найманих працівників є на сьогодні не тільки пріоритетним напрямом розробки практичних підприємницьких стратегій, але й однією з найактуальніших наукових проблем. В сучасних умовах господарювання проблема оплати праці є досить актуальною. У зв’язку зі зниженням обсягу виробництва на багатьох підприємствах робітники знаходяться у вимушених відпустках за власний рахунок, працюють неповний робочий день, має місце скорочення чисельності. Разом з тим, зростає трудомісткість продукції, тобто питання оплати праці не вирішені на відповідному рівні. Ринкові стосунки в процесі підготовки, використання, руху і відтворення робочої сили пронизують всю систему виробничих відносин і справляють визначальний вплив на систему мотивів та стимулів діяльності працездатного населення.

Система мотивації праці характеризує сукупність взаємозв’язаних заходів, які зацікавлюють і стимулюють окремого працівника або трудовий колектив в цілому щодо досягнення індивідуальних і спільних цілей діяльності підприємства. В той же час ринкові взаємовідносини формують сильні мотиви до праці за двома напрямками.

1. Можливість максимально реалізувати свій трудовий потенціал за адекватну винагороду, просуватися соціальними сходинками вгору завдяки власним зусиллям.

2. Загроза безробіття, яка виникає внаслідок невідповідності попиту і пропозиції на ринку праці.

Таким чином, для формування належного ставлення до праці потрібно створити такі умови, за яких персонал сприймав би свою працю як свідому діяльність необхідну для нормального матеріального забезпечення себе і сім’ї, як джерело самовдосконалення, основу професійного та службового зростання. Система мотивації має розвивати почуття належності до конкретної організації. Така поведінка до праці визначається системою якісних показників працівника, умовами праці та застосовуваними стимулами.

Для того, щоб вижити на ринку, підприємства намагаються оптимізувати свої витрати, що в подальшому матиме лише позитивний ефект для економіки та країни в цілому. Проте, багато керівників економлять на найціннішому персоналі підприємства, що є величезною помилкою. Щоб вижити в даних умовах, необхідно оптимізувати за допомогою логістики процес виробництва доставки та збуту, модернізувати та вдосконалювати виробництво, що можливо лише за злагодженої роботи всього персоналу.

Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну категорію відносять до числа найскладніших. У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена , як правило , у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Чинні системи оплати праці мають ряд недоліків: чинна система не орієнтована на співпрацю; зростання оплати праці не пов’язане зі зростанням ефективності; система оплати праці не є досить гнучкою. Для сучасної економіки більшою мірою підходить система оплати праці, що базується на участі в прибутках і розподілі доходів. У сучасній підприємницькій практиці та наукових розробках з питань мотивації праці ідеї реформування систем оплати праці з метою досягнення максимального мотивуючого ефекту трапляються дедалі частіше. У зв’язку з цим усе більшого поширення набувають такі форми оплати праці, як договірна, контрактна, у відсотках від виручки тощо.

Щоб зацікавити працівників в поліпшенні трудових показників, потрібно виплачувати їм гідну заробітну плату. Тому кожне підприємство має запровадити таку систему мотивації праці, яка б задовольняла найманих працівників і спонукала до підвищення продуктивності праці, що в свою чергу призведе до кращих результатів роботи підприємства і отримання максимального прибутку, що є основною задачею господарювання всіх підприємств в Україні.