Гуцол Л.В., магістрант
Науковий керівник Янчук Г.В.
Вінницький Національний аграрний університет
ОРГАНІЗАЦІЯ
ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ
Методологічні засади формування в
бухгалтерському обліку інформації про необоротні активи музеїв як бюджетних
установ визначені в Інструкції №64 з обліку бюджетних установ [1].
Посилення фінансового контролю з боку держави за раціональним та ефективним
використанням фінансових та матеріальних ресурсів бюджетними установами
набуває останніми роками першочергово позначення, оскільки кількість порушень
у бюджетній сфері залишається настільки значною, що потребує безперервного
контролю за ефективністю управління обліку і контролю у бюджетних установах.
Нині в економічній літературі питання
обліку основних засобів, нематеріальних активів висвітлені як у теоретичному,
так і у практичному аспектах. Проблема висвітлена у працях таких вчених, як М.
Білухи, Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова, А.Л. Грінько, Г.Г. Кірейцева, А.М.
Кузьмінського, В.Г. Лінника, Н.Ф. Оґійчука, М.С. Пушкаря, В.В. Сопко, В.Я.
Савченко, Л.К. Сук та ін.[2]. Питанням
державного фінансового контролю бюджетної
сфери присвячено цілу
низку праць вітчизняних науковців, серед яких слід відзначити І.Б. Стефінюка,
Є.В. Калюги, П.К. Германчука, Н.І. Рубана, В.Т. Александрова, Ф.Ф. Бутинця, М.Ф. Базас та інших [3].
Згідно із Бюджетним кодексом, бюджетна
установа чи організація - це установа, яка створюється відповідними органами влади, утримується за рахунок Державного
бюджету чи місцевих бюджетів і є неприбутковою. У процесі дослідження
встановлено, що у бухгалтерському обліку бюджетних установ засоби праці
виокремлюються в самостійний об'єкт, що має назву «необоротні активи». [4].
Необоротні активи - це матеріальні та
нематеріальні активи, які належать установі та забезпечують її функціонування
і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного
року.
Необоротні активи складаються з:основних засобів; інших
необоротних матеріальних активів; нематеріальних активів.
Вивчення
проблем удосконалення теорії і практики
обліку в умовах господарської реформи набуває актуального значення, оскільки
вони не можуть бути вирішені ізольовано від сучасної організації та управління
закладами, інакше облік не виконає свою головну роль дійового засобу контролю,
а перетвориться на додаток бюрократичного апарату.
Контроль треба здійснювати за певною
системою, яка в першу чергу передбачає порядок перевірки:
— дотримання
встановлених норм обліку необоротних активів;
—правильність та своєчасність прийому та відпущення
товарно-матеріальних цінностей;
— правильність витрачання фонду необоротних активів;
— зберігання товарно-матеріальних цінностей та грошових
засобів у місцях їх збереження та використання.
Як суб'єкти господарювання бюджетні установи підлягають таким видам контролю: державному, муніципальному,
господарському і громадському [3]. Незважаючи на значні успіхи
в організації обліку в закладах невиробничої сфери, є ряд теоретичних,
методологічних та організаційних проблем. Уведення нових умов господарювання
сприяє збільшенню частки позабюджетних засобів, які утворюють цільові фонди
для вирішення соціальних проблем.
Усе це вносить специфіку й новизну в
методологію та організацію обліку в бюджетних закладах, які потребують
теоретичного обґрунтування. Удосконалення та організація обліку в бюджетних
установах мають принципове значення для посилення контролю за
соціально-економічною віддачею всіх видів ресурсів, для мобілізації
госпрозрахункових засобів, поліпшення якісних показників роботи цих закладів.
Зростає роль бухгалтерського обліку як
найважливішого засобу отримання повної і достовірної інформації про майно
закладу, його обов'язки та своєчасне доведення цих повідомлень до внутрішніх
та зовнішніх користувачів. Бухгалтерський облік є частиною єдиної системи
народногосподарського обліку, здійснює безперервне відображення всіх операцій,
пов'язаних із виконанням кошторису витрат за бюджетом, а також позабюджетних
коштів, частка яких повинна зростати в результаті господарської діяльності.
Бюджетне фінансування повинне не тільки
поповнювати нестачу засобів від платних послуг та реалізації, а й забезпечити
досягнення цілей, які тісно пов'язані із критерієм комерційного успіху. Ось
чому надходження засобів із позабюджетних джерел не є основою для скорочень
бюджетних асигнувань на утримання закладів невиробничої сфери [5].
Висновок
Матеріали дослідів показали, що рівень
організації обліку та його ефективність у значній мірі залежать від того,
наскільки на кожному етапі розвитку економіки він відповідає потенційним
можливостям суспільства. Тому в сучасних умовах економічної реформи та при
обмеженні фінансових ресурсів бюджету можна говорити про розширення завдань, що
стоять перед обліком у бюджетних установах.
Бюджетний облік у закладах та
організаціях відрізняється від обліку госпрозрахункових підприємств. При цьому
проблеми ведення бухгалтерського обліку неоднорідні, оскільки визначаються
конкретним видом діяльності: охорона здоров'я та народна освіта, культура,
соціальний захист населення. Галузева специфіка повинна знайти своє
відображення в організації та веденні бухгалтерського обліку. Значну складність
викликає необхідність вести у ряді установ бухгалтерський облік за двома
планами рахунків: виконання кошторису витрат закладів та
фінансово-господарської діяльності підприємств.
Забезпечення достовірної інформації та
ефективного обліку необоротних активів потребує удосконалення існуючої методики
грошової оцінки необоротних активів, зокрема бюджетних установ. Оцінку
необоротних активів необхідно здійснювати з урахуванням існуючої класифікації
за типами предметів основного фонду. Це дасть можливість поліпшити організацію
бухгалтерського обліку і контролю за ефективністю використання і збереження
необоротних активів бюджетних установ в Україні.
Для підвищення
дієвості державного фінансового контролю бюджетних установ необхідно в першу
чергу на законодавчому рівні:
-
об'єднати у єдину систему фінансовий аудит, перевірку
державних закупівель та інспектування бюджетних установ;
-
розробити методику щодо порядкую: здійснення контрольних
заходів;
-
розробити й упровадити ментику оцінки ризиків.
Вирішення цих питань дозволить зменшити
порушення у бюджетній сфері, поліпшити управління фінансовими, матеріальними та
трудовими, ресурсами бюджетних установ, а також для виконання ними своїх функцій і завдань та для досягнення соціально значущих для
суспільства цілей.
Література
1. Інструкція з обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджена
ДКУ від 21.02.2005 р. №30.
2. Методика грошової оцінки документів Національного архівного фонду,
зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 25 червня 2005 року за №692.
3. Бутинець Ф.ф. Бухгалтерський облік в бюджетних установах. - Житомир: ПП
«Рута», 2004. – 325 с.
4. Крупка Я. Д. Прогресивні методи оцінки та обліку інвестиційних ресурсів.
—Тернопіль: Економічна думка, 2000. — 354 с.
5. Свірко С.В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах. -
К.: КНЕУ, 2008. – 452 с.