Экономические науки/14. Экономическая теория

Батіщев Р. А.

Харківський національний економічний університет, Україна

Сутність та моделі загальної економічної рівноваги

Економічна система не може існувати, не відтворюючи постійно всі елементи виробництва в певних пропорціях, а також всі економічні відносини. Суб'єктами цих відносин в макроекономіці виступають економічні агенти. Переплетення їхніх господарських зв'язків, їх взаємозалежність припускає взаємне узгодження, збалансованість або економічну рівновагу.

Досягнення макроекономічної рівноваги як одночасної рівноваги на всіх ринках, тобто як рівноваги економічної системи в цілому є дуже непростим практичним завданням. Її рішення особливо ускладнено в умовах переважно інтенсивного типу економічного зростання, для якого характерні істотні кількісні і якісні зміни в усіх соціально-економічних взаємозв'язках.

Разом з тим досягнення загальної економічної (макроекономічної) рівноваги настільки важливо для ефективного розвитку соціально-економічної системи, що ця проблема не може залишатися поза увагою економічної теорії і практики. Адже досягнення макроекономічної рівноваги означало б пропорційність у виробництві та споживанні, пропозиції та попит, виробничих витратах і результати, матеріально-речових і грошових потоків.

Об'єктом дослідження є економічні відносини, що виникають між суб'єктами економіки з приводу задоволення потреб та досягнення рівноваги на ринку.

Предметом дослідження є механізм досягнення макроекономічної рівноваги в Україні.

Мета дослідження - аналіз рівноважної ціни та моделей макроекономічної рівноваги.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: розглянути поняття макроекономічної рівноваги та дослідити різні моделі макроекономічної рівноваги.

Хоча в ринковій економіці можливі прорахунки, але по кожному товару встановлюється певний рівень ціни на основі рівноваги попиту і пропозиції. Діє система саморегулювання. У кожний певний момент виникає конкретна рівновага між попитом і пропозицією. І ця рівновага є досить ефективною.

При встановленні рівноваги випуск продукції досягає економічно доцільного, витрати чинників виробництва — мінімального рівня. Автором теорії загальної рівноваги є відомий швейцарський економіст Леон Вальрас, професор Лозаннського університету. Він був одним із засновників теорії граничної корисності. Однак особливо став відомим як автор теорії рівноваги.

Леон Вальрас довів, що в умовах ринкової економіки є можливість встановлення рівноваги на основі співвідношення пропозиції і попиту. Вільна конкуренція забезпечує встановлення ціни рівноваги.

Рівноважна ціна — це ціна на конкурентному ринку, за якої величина попиту і пропозиції однакові, немає ні дефіциту, ні надлишку товарів ні послуг. Така ціна не містить у собі тенденції до зростання або до зниження обсягів виробництва.

Одні й ті ж ресурси можуть бути використані для виробництва різних благ, а ціна фактора виробництва визначається ціною продукції, яка виробляється із даного ресурсу. Це говорить про те, що ціни на різних типах ринків є взаємопов'язаними. Окрім того, від ціни ресурсу залежать доходи їх господарів, а доходи споживача визначають його попит і безпосередньо впливають на ціну блага.

Макроекономічна рівновага означає оптимальний варіант вибору в економіці, що передбачає збалансованість використання обмежених виробничих ресурсів та їх розподілу між членами суспільства, тобто збалансованість виробництва і споживання, ресурсів та їх використання, попиту та пропозиції, факторів виробництва та його результатів, матеріально-речових і фінансових потоків.

Представники класичного напрямку розглядали модель загальноекономічного рівноваги тільки в короткостроковому періоді для умов досконалої конкуренції.

Представники класичного напрямку розробили досить струнку теорію загальноекономічного рівноваги, що пояснює автоматичне забезпечення рівності доходів і витрат при повній зайнятості. Вихідним моментом цієї теорії є аналіз таких категорій, як відсоткова ставка, заробітна плата, рівень цін у країні. Ці ключові змінні, які в поданні класиків є гнучкими величинами, забезпечують рівновагу на ринку товарів, ринку праці і грошовому ринку.

Модель «AD-AS» дозволяє розглянути механізм формування рівноважного обсягу національного виробництва в короткостроковому періоді в умовах, що змінюються цін. Макроекономічна рівновага досягається тоді, коли сукупний попит дорівнює сукупному пропозицією.

Кейнсіанська модель макроекономічної рівноваги побудована на допущенні про фіксовані ціни. Тому графічна інтерпретація рівноваги в цьому параграфі буде інший, ніж у моделі «AD-AS».

Кейнс ввів нове поняття - автономні інвестиції, тобто інвестиції, що не залежать від рівня доходу та складові якого становлять постійну величину. Автономні інвестиції - це важливе припущення, або абстракція. В реальній дійсності може скластися і дійсно складається ситуація, коли зростаючий обсяг доходу призводить до зростання інвестицій. Мова йде про взаємовплив інвестицій і доходу.

Класична модель припускала існування гнучкого цінового механізму, органічно властивого ринку. Кейнс поставив під сумнів цей постулат: підприємці, зіткнувшись з падінням попиту на свою продукцію, не знижують ціни. Вони скорочують виробництво і звільняють робітників, звідси - безробіття з усіма наслідками, що випливають соціально-економічними конфліктами, і «невидима рука» ринкового механізму не може забезпечити стабільну повну зайнятість.

Відмінності в кейнсіанській і неокласичному підході до визначення макроекономічної рівноваги.

По-перше, в класичній моделі тривала безробіття представлялася неможливою. Гнучке реагування цін і ставки відсотка відновлювало порушену рівновагу. У моделі, запропонованої Кейнсом, рівність інвестицій і заощаджень може здійснюватися і при неповній зайнятості.

По-друге, класична модель припускала існування гнучкого цінового механізму, органічно властивого ринку. Кейнс поставив під сумнів цей постулат: підприємці, зіткнувшись з падінням попиту на свою продукцію, не знижують ціни. Вони скорочують виробництво і звільняють робітників, звідси - безробіття з усіма наслідками, що випливають соціально-економічними конфліктами, і «невидима рука» ринкового механізму не може забезпечити стабільну повну зайнятість.

По-третє, заощадження є, перш за все, функцією доходу, а не тільки рівня відсотка, як стверджувалося в теорії класиків.

Макроекономічна рівновага – збалансованість виробництва і споживання, ресурсів та їх використання, попиту та пропозиції, факторів виробництва та його результатів, матеріально-речових і фінансових потоків; як відповідність між ресурсами і потребами, як спосіб використання обмежених ресурсів для створення ринкових товарів і послуг та їх перерозподілу між членами суспільства.

Існують такі типи рівноваги як ідеальне, реальне (загальна, часткове) рівновагу, а також статичне і динамічну рівновагу, різниця між якими полягає в статичності або динамікою зміни основних пропорцій в економіці.

Класична точка зору полягає в тому, що ринкова економіка не потребує державного регулювання сукупного попиту та сукупної пропозиції. Ринок є саморегульованою системою. Інструментами саморегулювання є ціни, заробітна плата, відсоткова ставка, коливання яких в умовах конкуренції зрівнюють попит і пропозиція на товарному, грошовому та ресурсному ринках, що в кінцевому підсумку веде до ситуації повного і раціонального використання ресурсів. Тому в саморегульованій ринкової економіці втручання держави в відтворювальні процеси може принести тільки шкоду.

Кейнсіанська точка зору ґрунтується на тому, що державі необхідно контролювати і регулювати сукупний попит, щоб він відповідав сукупної пропозиції. Цільовими пріоритетами кейнсіанської політики є зайнятість і стабільність економічного зростання, а інструментами - державний бюджет і кредитно-грошова політика. Дж. Кейнс і його послідовники виходили з того, що чисто ринковий механізм не в змозі забезпечити стабільний економічний ріст і повну зайнятість, тому потрібно втручання держави.

Формування рівноваги в Україні відбувається за таких складних умов: втручання держави у формування цін, протекціоністська політика держави, підтримка сукупного попиту, олігополістичний характер ринків, тісний зв'язок попиту з соціальними факторами, такими як рівень заробітної плати та безробіття, висока частка імпортних товарів у структурі ринкового обороту.

Література:

1. Бродская Т.Г., Видяпин В.И., Громыко В.В. и др. Экономическая теория: 1. Учеб.пособие. – М.: РИОР. – 2008. – 208 с.

2. Вальрас Л. Элементы чистой политической экономии. – М.: Изограф, 2000. – 448 с

3. Розанова Н. М., Шаститко А. Е. Теория спроса и предложения. – К.: Анкил. – 2005. – 234 с.

4. Butos, William N. (October 1985). "Hayek and General Equilibrium Analysis". Southern Economic Journal (Southern Economic Association) 52 (2): 332–343.