Лобач В.В.,

Науковий керівник: Зибарєва О.В.

Буковинська державна фінансова академія

ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ:

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

 

Грошово-кредитна політика має велике значення для кожної країни, оскільки за допомогою регулювання пропозиції грошей вона спрямована на забезпечення ефективного функціонування економіки. В Україні сьогодні є багато проблем, які пов’язані з проведенням грошово-кредитної політики та її впливу на економічні процеси: дослідження теоретичних аспектів та загальних характеристик монетарної політики в період кризи, виявити основні причини фінансової кризи в Україні.

Основні  аспекти грошово-кредитної   політики   вивчалися   в   працях   відомих  економістів: В. Лагутіна, А. Мороза, В. Литвицького, О. Шарова… Економісти розглядають монетарну політику вузько (як урядову політику впливу на кількість грошей в обороті) і більш розширено (як один із секторів економічної політики вищих органів державної влади).

Основною метою даної роботи є визначення сучасного стану грошово-кредитної політики в Україні, визначення основних проблем та шляхів їх розв’язання.

Великий негативний вплив на економіку майже всіх країн спричинила світова фінансова криза. Відбулося падіння обсягів виробництва, зупинення підприємств, зменшення реальних доходів населення, погіршення стану банківської системи. В умовах кризи відбулося знецінення національної валюти, збільшується частка неповернених кредитів, погіршується ліквідність банківської системи, підприємства майже не мають можливості брати кредити в комерційних банках. Щоб вирішити ці проблеми використовують різні методи фінансової політики держави, серед яких особливе місце посідає грошово-кредитна політика.

Грошово-кредитна політика   це  сукупність  дій, заходів держави у сфері

грошово-кредитного регулювання. Основною метою монетарної політики є допомога економіці в досягненні загального рівня виробництва, що характеризується повною зайнятістю і стабільністю цін. [2]

В умовах сильного економічного спаду і зупинки ряду виробництв, збереження політики високих ставок в Україні може призвести до втрати економічних перспектив для країни на довгі роки. Для бізнесу і промисловості платежі по кредитах для реалізації інвестиційних проектів є непосильним тягарем. Це призводить до замороження ділової ініціативи і веде до згортання виробництв.

                                                                                                              Таблиця 1.

Кредитування НБУ комерційних банків

Обсяг кредитів наданих НБУ для підтримки ліквідності комерційних банків

 

2008р.

 

2009р.

Обсяг рефінансування банків

в тому числі через:

100

100

1. Кредити «овернайт»

43,21

4,81

2. Кредити рефінансування, надані шляхом проведення тренда

5,94

2,51

3. Операції своп

1,37

-

4. Операції прямого РЕПО

10,0

1,06

5. Інші короткострокові кредити

39,48

56,01

6. Стабілізаційні кредити

-

35,61

 

На основі даної таблиці, можна зробити висновки про те, що найбільшу частину  рефінансування банків НБУ у 2008 році здійснив через кредити «овернайт», а в 2009 році більша частина припадає на короткострокові кредити для підтримки ліквідності банків. Найменшу частину у 2008 році становили операції своп, а в 2009 році – операції прямого РЕПО.[3]

Головною метою грошово-кредитної політики у 2010 році є забезпечення стабільності грошової одиниці, що є основою для забезпечення збалансованого економічного розвитку, підвищення рівня зайнятості та реальних доходів населення.

У прийнятті монетарних рішень на 2010 рік Національний банк України насамперед  спирається  на  прогноз   розвитку   реального   сектору  економіки,

платіжного  балансу  та  фінансового  ринку,  який    робитиметься  на   підставі

реального аналізу широкого спектра макроекономічних, бюджетних та монетарних показників, їх взаємозв’язку і впливу на стабільність гривні з урахуванням можливих змін в майбутньому.[1]

Важливу роль відіграють внутрішні і зовнішні чинники фінансової кризи в Україні, адже вони мають значний вплив на нинішню економічну ситуацію: постійне збільшення соціальних виплат, незалежно від показників зростання виробництва праці й товарного забезпечення, як для внутрішнього споживача так і для експорту (негативне сальдо торгового балансу, сума іноземних кредитів за перше півріччя 2008 року становить 85 млрд. дол., що в 2,2 рази перевищує державні резерви). [3]

У зв’язку зі світовою фінансовою кризою комерційні банки та підприємства втратили можливість постійно брати зовнішню позику для погашення старих кредитів. Зовнішні чинники лише збільшили дію внутрішніх. Так падіння індексів фондових бірж в усьому світі не оминуло й Україну. Вплив банківської системи полягає в тому, що частка присутності іноземного капіталу у фінансових установах є досить високою. Наслідком світової кризи є зменшення світового попиту, що супроводжується зменшенням інвестиційного попиту, динаміки обсягів будівництва. Це призводить до зниження цін на продукцію металургії та машинобудування.

Звертаючи увагу на всі ці проблеми, для поліпшення стану фінансового ринку України, на мою думку, потрібна зміна грошово-кредитної політики на більш жорстку та послідовну:

1) зниження ставки рефінансування комерційних банків на 5-4%, що зробить кредити більш доступними;

2) запровадити контроль за виданими кредитами банкам, щоб запобігти ситуації, коли вони будуть отримувати кредити під 6-7%, а надавати підприємствам під 20-25%;

3) запровадження адміністративного регулювання процентних ставок задля запобігання   корупції  й  зловживань,   встановлення    банківської    маржі    по

операціях за кредитом, який виділяє держава, на рівні 2-3%;

4) використання керованого плаваючого курсу з поступовим переходом до режиму вільного обмінного плаваючого курсу.

5) здійснення НБУ рефінансування банків вибірково, залежно від вкладу банку в розвиток економіки країни.

Отже світова економічна криза негативно вплинула на економіку України, вона показала, що економіка нашої країни ще дужу вразлива. Держава та Національний банк повинні використовувати весь спектр можливостей регулювання, а грошово-кредитна політика повинна не допустити поглиблення фінансової кризи, запобігти подальшій девальвації національної валюти, стримати зростання безробіття та підвищити довіру до банківської системи.

Література:

1. Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік: Рішення Ради Національного банку України № 10, 10.09.2009. – (Нормативний документ Національного банку України).

 2. Осипчук Д.Г. Проблеми грошово-кредитної політики в Україні та шляхи їх вирішення / Д. Г. Осипчук // Наукові праці НДФІ. -  2008.-  №3(44).

3.Череп А. В. Грошово-кредитна політика України в умовах фінансової кризи/ А. В. Череп // Журнал європейської економіки. -  2008. - №4.