Економічна наука/2 Фінанси та банківське діло

Бородавка С.О.

Харківський національний економічний університет, Україна

Проблеми формування доходів місцевих бюджетів.

Удосконалення процесу формування доходів місцевих бюджетів як чинника економічного розвитку територій та пошук резервів їх збільшення є особливо актуальним в умовах розширення повноважень, якими наділяються органи місцевого самоврядування. Протягом останніх років в нашій державі спостерігається негативна тенденція щодо зменшення частки власних доходів у структурі доходів місцевих бюджетів і це призводить до збільшення кількості дотаційних бюджетів.

Дослідженню проблем формування доходів, а також питань сутності місцевих бюджетів присвячені праці О. Василика [4], А. Буряченка, [6], В. Кравченка [5], Л. Дробозіна [7] та інших.

О.Д. Василик пропонує розглядати місцеві бюджети у двох аспектах. По-перше, як організаційну форму мобілізації частини фінансових ресурсів у розпорядження місцевих органів самоврядування. По-друге, як систему фінансових відносин, які складаються між .місцевими та державним бюджетом [4].

На думку В.І. Кравченка місцевий бюджет слід розглядати як правовий акт, як план (кошторис) видатків і доходів відповідного місцевого органу влади чи самоврядування і як економічну категорію [5].

А.Є. Буряченко вважає, що місцеві бюджети як економічна категорія відображають грошові відносини, які виникають між місцевими органами самоврядування та об'єктами розподілу створеної вартості у процесі формування фондів коштів, що використовуються на соціально-економічний розвиток регіонів і поліпшення добробуту населення. Як фінансовий план місцевий бюджет являє собою систему організованих органами місцевого самоврядування заходів щодо соціального й економічного розвитку регіону і складається з двох частин - доходів і видатків [6].

Л.А. Дробозіна вбачає призначення місцевих бюджетів у реалізації загальнодержавних економічних і соціальних завдань, насамперед, у розподілі державних коштів на утримання і розвиток соціальної інфраструктури суспільства, а тому місцеві бюджети розглядає як один з головних засобів доведення до кінцевих результатів виробництва як інструмент розподілу суспільних фондів споживання між окремими групами населення [7].

Отже, місцевий бюджет - це фонд грошових коштів органів місцевого самоврядування, який формується у результаті перерозподілу ВВП за рахунок мобілізації частини фінансових ресурсів території, надходження коштів з бюджетів вищого рівня та з Державного бюджету України, і використовується для фінансування власних та делегованих повноважень.

Як окрема економічна категорія, доходи місцевих бюджетів виражають сферу економічних відносин суспільства, яка пов'язана з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів регіонального рівня і використовується місцевими органами влади для забезпечення поточних і перспективних завдань розвитку регіону [3].

У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» [2] передбачено, що доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом джерел, та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Тобто у дохідній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для забезпечення виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

У Бюджетному кодексі України не наведено чіткого визначення поняття закріплених і власних доходів, проте доходи розмежовано на ті, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (кошик І), і на ті, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (кошик II) [1].

Так, наприклад, якщо доходи бюджету області за певний період становлять 690,4 млн. грн. і ця частина бюджету сформована за рахунок дотацій із державного бюджету (57% загальної суми), податкових надходжень (29%) та спеціальних фондів (12%), а значну частину загальної суми доходів становить прибутковий податок із громадян - 24% (165,7 млн. грн.), то це свідчить про недостатній рівень самостійності місцевих органів влади і зменшення зацікавленості органів місцевого самоврядування у забезпеченні повного надходження доходів, особливо податкових.

Варто підвищити ефективність управління об’єктами власності, що перебувають у відданні місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, і забезпечити на цій основі зростання доходів від власності та підприємницької діяльності; здійснювати пошук альтернативних джерел власних доходів.

Також, негайного вирішення потребує проблема розподілу повноважень, відповідальності та фінансових ресурсів між державними, територіальними і місцевими рівнями управління. Сучасна система розподілу бюджетних ресурсів не забезпечує необхідний рівень незалежності місцевих органів влади у вирішенні соціально-економічних проблем регіону через низьку частку власних надходжень у структурі доходів місцевих бюджетів. Зміцнення доходної бази місцевих бюджетів повинно відбуватися саме за рахунок збільшення податкових надходжень, які за ринкових умов є дієвим інструментом впливу на рівень соціально-економічного розвитку регіону.

Література:

1. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001р.// zakon.rada.gov.ua.

2. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР// zakon.rada.gov.ua.

3. Європейська хартія місцевого самоврядування. Ратифікована законом України № 452/97-ВР від 15.07.97// zakon.rada.gov.ua.

4. Василик О.Д. Доходи місцевих бюджетів та напрями їх реструктуризації //Фінанси України. – 2007. - №4. – с. 3-11.

5. Кравченко В.І. Удосконалення формування доходів місцевих бюджетів в Україні // Фінанси України. – 2007. - №8. – с. 63-72.

6. Буряченко А.Є Досвід наповнювання місцевих бюджетів // Актуальні проблеми економіки. – 2006. - №7. – с. 12-18.

7. Дробозіна Л.А. Формування доходів місцевих бюджетів у контексті трансформації податкової системи // Фінанси України. – 2007. - №10. – с. 13-22.