Економічні  науки / 14. Економічна теорія

Викладач Павленко Л. І.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту

Проблеми розвитку сучасних функцій  грошей

Постановка проблеми. Гроші та проблеми їхнього використання посідали й посідають важливе міс­це у життєдіяльності кожного суб'єкта господарювання і окремої людини. Безумовний інтерес становить питання про функції сучасних грошей, бо саме функції відображають їх глибинні властивості. Сучасні дослідники розрізняють не тільки різну кількість функцій, а й уживають різні їх назви і вкладають у них різний зміст.

 Аналіз та напрями дослідження. Проблемі розгляду функцій сучасних грошей приділяли особливу увагу філософи, історики, психологи й економісти. Серед останніх треба назвати передусім таких всесвітньо відомих учених, як Д. Рікардо, К. Маркс, Дж.С. Мілль, У. Джеванс, М. Туган-Барановський, Дж. Кейнс, М. Фрідман, І. Фішер та Л. Гарріс, серед вітчизняних — А. Гальчинського, М. Савлука, В. Лагутіна, Б. Івасіва.

При визначенні суті грошей науковці, як правило, грунтуються на їхніх функціях. Прикладом такого підходу є характеристика суті грошей, наведена у підручнику K.P. Макконнелла та С.Л. Брю "Економікс". На запитання щодо суті грошей автори підручника дають таку відповідь: "Гроші — це те, шо вони роблять. Усе, що виконує функції грошей, — гроші". Такий підхід можемо спостерігати і в працях багатьох відомих учених. Наприклад, на думку Е. Дж. До­лана, К.Дж. Кемпбелла та Р.Дж. Кемпбелла "гроші — це спосіб оплати товарів і послуг, виміру вартості, а також збереження вартості".

Економіст, фахівець із теорії грошей Л. Гарріс відносив до грошей те, що функціонує як засіб обігу, рахункова одиниця та засіб збереження вартості.

Якщо виходити з позиції, що сутність грошей визначається їхніми функці­ями, стає зрозуміло, що залежно від визначення функцій грошей ми матимемо відповідну їхню суть. Водночас, як зауважують учені-економісти, проблема фун­кцій грошей — одна з найдискусійніших. Розбіжність у поглядах на це питання стосується не лише трактування окремих функцій, а й їхньої кількості.

Як відомо, К. Маркс визначав дію п'яти грошових функцій: міри вартості, засобу обігу, нагромадження, платежу і функцію світових грошей. Західні вчені у переважній більшості сьогодні розглядають, як правило, три функції: функцію засобу обміну, одиниці розрахунку (міри вартості) та функцію засобу нагромад­ження вартості.

Англійський економіст Т. Крамп виділяє чотири грошові функції, а саме: функцію засобу платежу, міри вартості, засобу обігу та засобу нагромадження багатства. Вчені-економісти Р.Л. Міллер та Д.Д. Ван-Хауз замість терміна "наг­ромадження багатства" використовують термін "збереження вартості".

Водночас російський учений професор А. Косой у статті "Сучасні гроші" аналізує сім функцій грошей: міри вартості, масштабу цін, засобу обігу, платежу, накопичення, засобу збереження вартості, а також функцію світових грошей.

На думку професора Красавіної, проблема аналізу функцій грошей нині ак­туальна. З огляду на це з урахуванням зазначених розбіжностей професор

А. Гальчинський пропонує "усвідомити найзагальніші методологічні положен­ня, що характеризують принципи структурної побудови і, відповідно до цього, метод пізнання природи грошових функцій та механізму їх реалізації.

На основі вищенаведеного Анатолій Гальчинський пропонує деякі методо­логічні положення наукових досліджень, що стосуються функцій грошей, серед яких забезпечення історичного підходу до аналізу функцій грошей у зв'язку зі змінами у структурі суспільного відтворення виробництва та обігу товарів.

Необхідно зауважити, що у процесі економічного розвитку та змін у науко­вих підходах до визначення суті грошей має відбуватися не лише модифікація наявних функцій, а й поява принципово нових, у чому, на думку фахівців, по­винна відображатися загальна діалектика розвитку грошових відносин і прин­ципу їхнього історизму".

Сучасний розвиток економіки, її інформаційний характер та нові підходи до суті грошей через призму фінансової науки, де, гроші розглядаються як ос­новний предмет дослідження, дають підставу для появи та обґрунтування нової функції грошей — інформаційної.

Сучасна фінансова наука дає можливість розглядати кошти як засіб інформаційного забезпечення розвитку ринкового середовища як на макрорівні, так і на рівні підприємства, окремого домогосподарства та особи. Інформаційна суть грошей випливає із реальної дійсності, річ тільки в тому, що появу цієї функції як економічної категорії необхідно науково обґрунтувати.

За допомогою інформаційної функції ми не лише оцінюємо реальний стан економіки країни й окремих господарств, ми можемо також прогнозувати еко­номічний і соціальний розвиток держави, планувати роботу підприємств і окре­мої особи в умовах невизначеності. При об'єднанні ринків за допомогою сучас­ної банківської системи гроші стають світовим інформаційним інструментом.

Зрозуміло, що інформаційна функція, як і інша економічна категорія, не може існувати окремо, без взаємозв'язку із тими функціями, що досліджували­ся раніше.

Спробуємо дослідити співвідношення інформаційної функції грошей та ін­ших їхніх функцій.

Інформаційна функція грошей переплітається з іншими функціями грошей і насамперед із функцією міри вартості. Розглянемо цей взаємозв'язок.

Функція міри вартості використовується у процесі оцінки вартості товарів і послуг. Звичайно, гроші, як засіб виміру вартості, несуть інформацію про вар­тість та ціну товару13 на ринку. Уданому разі ми бачимо поєднання функції ви­міру вартості з інформаційною, але при оцінці ринків, аналізі грошових потоків та фінансового стану підприємств використання грошей через відоме нам по­няття "засіб виміру вартості" обмежений.

Інформаційна функція грошей дає можливість не лише оцінити вартість товарів і послуг, а й оцінити ринки, бізнес і, крім того, здійснити планування та організацію діяльності як окремих домогосподарств чи підприємств, так і країни в цілому.

Таким чином, інформаційна функція грошей не дублює функції виміру вар­тості, а є ширшим поняттям, яке найповніше відповідає сучасній формі грошей. Гроші є носіями тієї необхідної ринку інформації, яка забезпечує його функціонування. З огля­ду на це сьогодні ми не можемо не виділяти й не досліджувати інформаційної функції грошей. Але чому це питання раніше не з'являлося в економічній нау­ковій думці? Назвемо кілька причин.

По-перше, як ми вже бачили, інформаційна функція грошей частково пе­реплітається з іншими функціями й передусім із функцією виміру вартості, яка певною мірою дублює інформаційну функцію грошей і на період індустріально­го розвитку економіки задовольняла потреби науки і суспільства. З часом, в умо­вах нової економіки, розвитку й ускладнення ринків і форм господарювання, з удосконаленням форм грошей та прийомів роботи з ними, практика почала вимагати від науки нових підходів до грошей.

По-друге, важливою причиною відставання теорії грошей від нинішньої економіки є те, що дослідженню проблеми суті грошей та їхніх функцій у сві­товій науковій думці останніми роками приділяється недостатньо уваги. Насам­перед це стосується учених найрозвиненіших країн світу, які найдосвідченіші у розв'язанні проблем ринкової економіки.

Як зазначають фахівці, західна економічна думка упродовж тривалого пері­оду практично ухилялася від аналізу суттєвих аспектів теорії грошей. Виходячи з проблем практики, західні науковці більше уваги приділяли не самому пред­мету (грошам), а аналізу їхнього впливу на економічну активність виробництва та зайнятість.

Висновки:  Отже, сучасні гроші – це передусім символічні гроші, які є інформаційним інструментом. За його допомогою можна відстежити і рух позикового капіталу (як само зростаючої цінності), і динаміку цінності товарних ресурсів, які беруть участь у господарському житті суспільства, і всі суспільні позикові відносини. І все це за умови збереження практично всіх відомих функцій грошей: бути засобом платежу, накопичення, мірою вартості.

Література:

1.                Рябініна Л. До проблеми розвитку теорії сучасних грошей. // Вісник НБУ. – 2008. - № 1. – с. 26- 31; № 7 – с. 32 – 35  

2.                Сєріков А. В. Сутність грошей: нетрадиційний погляд. // Актуальні проблеми економіки. – 2008 - № 9. – с. 184 – 189

3.                Шенаєв В. Світові гроші: історія та перспективи./Журнал європейської економіки - 2008. – № 2 - с. 198 – 212

4.                Смовженко Т., Стеблій Г. Гроші з позиції сучасної економічної теорії // Вісник НБУ. –2006 - №5 – с. 28 – 32

5.                Хасанова О. Базові аспекти аналізу грошових потоків. // Економічний і соціальний розвиток України у 21 ст. Ч.2./Монастирський Г. Л. – Тернопіль, Економічна думка, 2006. – с. 623 – 625

6.                Євтух О. Т. Інформаційна сутність грошей через призму сучасних фінансів. // Фінанси України. – 2008. - № 7. – с. 12