Економічні науки/10. Економіка підприємства

Гедройц Г.Ю.

Кременчуцький державний університет імені Остроградського

Техніко-технологічна база підприємства як основа його функціонування

Потенційна виробнича спроможність підприємства (тобто здатність забезпечувати випуск певного обсягу продукції належної якості за одиницю часу), мірилом якої є його виробнича потужність, вирішальним чином залежить від наявної у нього техніко-технологічної бази.

Техніко-технологічна база (ТТБ) підприємства виробничої сфери економіки - це впорядкована система найбільш активних компонентів належних йому основних виробничих фондів (машин і обладнання й транспортних засобів, тобто виробничої техніки) та використовувана технологія виготовлення продукції, які інтегровані в технологічний спосіб виробництва продукції в рамках окремих виробничих підрозділів і підприємства в цілому.

Основна складова технічної компоненти ТТБ, утворена такою групою ОВФ, як "машини й обладнання ", носить назву "виробнича система машин підприємства ".

Виробнича система машин підприємства складається з окремих елементів, якими виступають верстати, апарати, агрегати та ін. види знарядь праці. Однак не будь-яка сукупність знарядь праці утворює ВСМ підприємства.

Елементами ВСМ, по-перше, повинні бути різнорідні, але доповнюючі одна одну робочі машини. По-друге, окремі робочі машини, що входять у ВСМ, взаємозв'язані і взаємодіють між собою по реалізації цільової функції системи, тобто, по здійсненню системою необхідної обробки предметів праці з метою перетворення їх у продукти (складові продуктів), призначені для задоволення суспільних потреб. ВСМ передбачає, по-третє, співвідносність окремих її елементів, тобто дотримання необхідних співвідношень між окремими робочими машинами (кількісних співвідношень, а також співвідношень по техніко-експлуатаційних параметрах). По-четверте, ВСМ повинна бути цілісною, інтегративною, тобто мати властивості, відмінні від властивостей окремих елементів, з яких вона складається, і від механічної суми властивостей всіх елементів.

Однак найбільш значимим компонентом є процес, за допомогою якого матеріали та інші виробничі ресурси перетворюються у готову продукцію.

У сучасній літературі прийнято давати визначення технології як процесу зміни виробничих ресурсів у потрібному напрямку з метою перетворення їх у готову основну продукцію підприємства.

У визначенні ТТБ відмічається, що її технічна й технологічна компоненти інтегруються в технологічний спосіб виробництва продукції в межах всього підприємства і окремих його підрозділів. Відповідно до трьох етапів розвитку виробничої техніки, що є основною складовою технічної компоненти ТТБ, розрізняють три технологічні способи виробництва: оснований на ручній праці;оснований на машинній праці; оснований на автоматизованій праці.

На сучасному етапі трансформації суспільного виробництва об'єктивно існують певні тенденції поступального розвитку ТТБ підприємств виробничої сфери. Визначальними з них є:

1) підвищення наукомісткості засобів праці, рівня фундаментальності втілюваних у них знань;

2) зростання масштабів і розширення спектра застосування сучасного мікроелектронного устаткування;

3) перетворення засобів праці на технічну цілісність більш високого порядку;

4) трансформація техніко-технологічних засобів у все більш універсальні системи;

5) поглиблення інтеграції окремих елементів ТТБ та організаційно-управлінських компонентів виробництва;

6) підвищення ступеня автоматизації техніки й технічних систем, поступовий перехід до гнучкої автоматизації виробництва, зумовленої його кількісним урізноманітненням і зменшенням серійності.

Ці тенденції якісної зміни ТТБ виробництва визначають ті основні вимоги, які треба враховувати за формування технічного базису підприємств та обґрунтування стратегії його оновлення.

У сферах діяльності, орієнтованих на інтенсивне використання технології, тривалість життєвого циклу продукції має важливе стратегічне значення. Життєвий цикл технології змінюється в часі частіше, ніж попит. Наприклад, протягом життєвого циклу попиту на телевізори змінилися дві технології, які забезпечували їх виробництво: технологія виробництва електровакуумних ламп змінилась технологією виробництва транзисторів, а та, у свою чергу, була замінена технологією виробництва інтегральних схем. Зміна технології, порівняно з появою нової продукції, має значно глибші наслідки, бо загрожує моральним старінням усім інвестиціям підприємства в попередню технологію, у тому числі інвестиціям у НДДКР, у науково-технічний персонал і виробничі фонди. Досвід показує, що зміна технології примушує фірми відмовлятись від тієї сфери діяльності, де вони свого часу займали позиції лідерів.

Отже, необхідною умовою оптимальної роботи підприємства є наявність відповідної техніки і технології. Технічний рівень підприємства залежить від вчасного впровадження ним новинок, відповідно від існуючої ситуації на ринку. Для цього фірма повинна мати інформацію про навколишнє середовища і ефективно проводити маркетингову політику.

Література

1.Бойчук І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доповн. і переробл. – К.: Атака, 2007. – 528 с.

2.Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч. посіб. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Знання – Прес, 2006. – 350 с.