Томка І.Є.

Буковинський державний медичний університет, Україна

НІВЕЛЮЮЧИЙ ХАРАКТЕР ДОСЛІВНОГО ПЕРЕКЛАДУ

ТЕКСТУ-ОРИГІНАЛУ У ПРОЦЕСІ АУДІЮВАННЯ

У ракурсі проблеми міжкультурної комунікації аналіз статистичних даних свідчить про те, що труднощі щодо розуміння іноземної мови породжують “псевдодрузів” і такі неперекладені одиниці, як “головне” чи “підрядне” речення і суб’єкт.

Виявлення причин цього явища у процесі аудіювання вказує на специфічний нівелюючий характер дослівного перекладу.

Особливо це пов’язано з незнайомими або малознайомими словами та прецизійними словами (прецизійними словами називаються власні імена, назви днів тижня і місяців, числівники).

У французьких текстах, крім числівників, некоректним був переклад таких прецизійних слів, як: Marchais, Defferre, Daniel, Mayer, Conseil National du Parti socialiste, Bundeswehr, Aix-la-Chapelle, Gênes, juillet, mardi та ін. Очевидно, переклад прецизійних слів спричиняється такими чинниками, які можуть бути каменем спотикання навіть у роботі досвідчених перекладачів.

Логічна лексика пов’язана з певною галуззю знань, входить у відповідну термінологічну систему. Прецизійні слова об’єднують однозначні слова різних систем, три із яких особливо регламентовані. Мова йдеться про номінацію днів тижня, місяців і числівників. Власні назви можуть являти собою найрізноманітніші галузі знань і системи: географічні назви, імена суспільних, політичних і військових діячів, письменників, вчених, артистів тощо. Прецизійні слова дуже часто функціонують у мові різних верств населення.

Найбільшою групою прецизійних слів є власні імена, оскільки постійно з’являються нові діячі, виникають нові держави, міста або організації, і в той же час, зникають колись загальновідомі імена політичних діячів (Бідо, Трумен), назви держав (Танганьїка, Абісінія), організацій (Ліга Націй). Під час диктування непогано відтворюються тільки добре відомі власні назви, які міцно пов’язані з конкретною дійсністю (Париж – столиця Франції, Пікасо – видатний французький художник, Quartier Latin – район навчальних закладів у Парижі). Власні імена, які перекладач чує вперше, зазвичай, сприймаються з грубими помилками, а при перекладі зовсім опускаються. Власні імена, які не співпадають за звучанням з українською мовою, навіть якщо вони повинні бути відомі перекладачеві (La Haye – Гаага, Pays Bas – Нідерланди), перекладаються з помилками. При переказі, наприклад, помилки допускаються у такому разі, якщо студент не міг конкретно дати визначення звуковому комплексу (Шельда – це назва міста, чи це річка), який не співвідносився до конкретної дійсності і тому не викарбувався у змістовній пам’яті. Ненадійне аудіо сприйняття незнайомих або малознайомих власних імен можна пояснити також відсутністю мовленнєвого чи ситуативного контексту. Серед прецизійних слів найменшу групу складають дні тижня. Так само, як і назви місяців, вони легко перекладаються, якщо диктуються підряд (понеділок, вівторок, середа тощо), і перекладаються з помилками, якщо диктуються вроздріб. Числівники, якщо не вживаються у конкретному контексті або не викликають знайомих асоціацій, можуть опускатися у перекладі, або писатися з помилками.

Зазвичай , без помилок числівники можна перекласти і переказати у разі їх зв’язку пам’ятними для перекладача датами: рік народження, номер будинку чи телефона, тощо.

Стосовно інших труднощів у аудіюванні числівників, то вони можуть бути спровоковані особливостями позначення, характерними для тієї чи іншої мови. Так, наприклад, французькі числівники за своєю структурою не завжди співпадають з українськими числівниками (наприклад, quatre-vingts, тобто чотири рази по двадцять і це вісімдесят, або quatre-vingt-douze, тобто чотири рази по двадцять і дванадцять всього дев’яносто два).

Якщо відкинути деякі труднощі, пов’язані з методом позначення понять в різних мовах, то неважко дійти висновку, що більшість прецизійних слів є джерелом помилок чи пропусків у перекладі з тієї причини, що вони за своїм характером не асоціюються з конкретною дійсністю, і тому мають гальмуючу дію під час сприйняття інформації для перекладу. Прецизійні слова краще засвоюються, якщо їх вивчати як терміни, якщо їх конкретизувати і співвідносити до реальної дійсності. Наприклад, Дакар – столиця Сенегала, який розташований на березі Атлантичного океану, є одним із самих великих і сучасних міст Африки тощо. Червень – шостий місяць року, початок літа та ін.

У процесі аудіювання можуть бути допущені помилки у перекладі граматичних категорій таких як часова форма дієслова, множина іменників та умовний спосіб. Наприклад, множина є джерелом помилок, які допускають перекладачі під час аудіювання. Причину слід шукати у недоліках фонематичного слуху українських перекладачів. Порівняємо деякі часові форми дієслів: je rencontrerai – je rencontrais – j’ai rencontré чи je considérai – je considérais – j’ai considéré.

Аналіз помилок, допущених при аудіо-перекладі текстів, свідчить про те, що під час аудіювання дослівний переклад з іноземної мови носить нівелюючий характер, що джерелом помилок при послідовному дослівному перекладі є:

· незнайомі або малознайомі слова;

· прецизійні слова, серед яких перше місце посідають числівники;

· рівень перекладацьких навичок у форматі володіння мовною здогадкою.

Література:

1. Бейлина М.Я. О трудностях усвоения терминологии при обучении чтению литературы по специальности // Методические записки по вопросам преподавания иностранных языков в неязыковом вузе. – М., 1996. – Вып. 2. – С.29.

2. Степанов Ю.С. Методы и принципы современной лингвистики. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 321 с.

3. Сафонова В.В. Проблемные задания на уроках английского язика в школе. – М.: Еврошкола, 2001.

4. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. – Київ, 2000. – С.118-136.