Малініна І.М.

Чернівецький національний університет

КОНЦЕПТ INTELLIGENT В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Мова є невід’ємним компонентом свідомості, її інструментом та виступає як посередник між людиною та концептуальною картиною світу, що відображає її у мовних формах. Під мовною картиною світу, вслід за Серебренніковим Б.О., ми розуміємо уявлення про дійсність, що відображено у значенні слів [6]. Концептуальна картина світу розглядається як "представлення у свідомості інтеріоризованого людиною світу" [7, с. 259].

У лінгвістиці основною одиницею, що містить у собі мову та культуру в їх взаємопроникненні, є концепт (від латинського conceptus – "поняття"). Концепт визначається як відображення поняття, в результаті тісної взаємодії значення слова із змістом поняття [8, с. 24]. Ключовими концептами культури Ю. Степанов вважає такі концепти, як доля, сумління, воля, гріх, праця, час, простір, добро, зло та ін. [8]. А. Вежбицька досліджує метафізичні концепти душа, істина, воля, дружба, доля, нудота [3].

Дослідження концепту INTELLIGENT є нерозробленою ділянкою в сучасній лінгвістиці. Тому мета поданої статті полягає у встановленні концепту INTELLIGENT в концептуальній картині світу англійської мови. Досягнення цієї мети потребує вирішення наступних завдань: 1) аналізу дефініцій лексеми intelligent в лінгвістичних словниках; 2) порівняння дефініцій, що подані в лінгвістичних словниках; 3) встановлення структури концепту intelligent в концептуальній картині світу англійської мови; 4) визначення лексики, що репрезентує концепт intelligent.

Афанас’єва О.В. визначає концепт, як “фрагмент світу, зупинений когнітивною структурою, що частіше за все виступає у вигляді групи концептів, які, у свою чергу, виступають у ролі значення слів” [2, с.7]. Концепти розкриваються в значеннях одиниць мови [1, с.118], для чого розроблений концептуальний аналіз, як головний метод логічного аналізу мови когнітивної лінгвістики, що передбачає моделювання (з застосуванням різних метамов або природної мови) й опис концептів ─ інформаційних структур свідомості, які виступають структурованою сукупністю вербальних і невербальних знань про об'єкт концептуалізації. Деякі вчені концепт розуміють як "посередника між словами та екстралінгвістичною дійсністю" та розглядають на двох рівнях: семантичному та концептуальному [4, с. 92]. На семантичному рівні концепт INTELLIGENT є семантичною сутністю, архисемою в значенні слова, на підставі якої здійснюється відбір слів у лексико-семантичному полі (ЛСП) intelligent. На концептуальному рівні концепт є одиницею ментальної мови, що приймає участь у формуванні концептосфери концепту ЛЮДИНА, у формуванні нових значень, смислів та концептів в аспекті їх взаємодії у мовній картині світу. Розглянемо концепт INTELLIGENT та виокремимо лексичні засоби його вербалізації в англомовній картині світу.

Ментальний простір INTELLIGENT в англійській мові репрезентується ключовим словом intelligent, про що свідчать словники-активатори, в яких воно є «головним». Вибір імені прикметника, як ключового репрезентанта даного концепту свідчить про знакову природу представлення розуму в англомовній картині світу. Це підтверджується етимологічним аналізом слова intelligence, яке походить від латинського дієприкметника intelligеns, intelligent від intelligere, що означає «to perceive»: inter- + legere (to choose, pluck, read - збирати, вибирати, читати), тобто «to choose between» (вибирати між).

На основі дефініційного аналізу лексеми intelligent у системі англійської мови було виокремлено основний компонент семантичної структури слова intelligent - having or indicating intelligence.

Ментальний простір, представлений ключовим словом intelligent, детально категоризується та концептуалізується, що зумовлено, в першу чергу, номінативною щільністю лексико-семантичного поля, із спільним компонентом «високий рівень інтелектуальних здібностей» (having or indicating intelligence), що свідчить про високу значущість концепту в оцінці інтелектуальних здібностей людини. За допомогою компонентного аналізу було відібрано 111 одиниць із спільним компонентом intelligent: intelligent, bright, brilliant, knowing, quick-witted, smart, intellectual, cogitative, clever, brainy, genius, educated, cultured, cultivated, gifted, prodigy, precocious, quick, sharp, shrewd, astute, canny, resourceful, learned, academic, intelligentsia, wise, enlightened, sage, cunning, sly, crafty, wily, ingenuous, neat, inspired, scholarly, highbrow та ін.

Семантичний аналіз і когнітивна інтерпретація представленого синонімічного поля (на основі дефініцій з різних словників) дозволили виділити 2 основних лексико-семантичні поля прикметників із спільним компонентом intelligent. Під когнітивною інтерпретацією ми, услід за Поповою З. Д. та Стерніним І. А., розуміємо уявне узагальнення результатів опису значень мовних одиниць, що номінують концепт, для виявлення когнітивних ознак, складових змісту даного концепту [5, с.141].

Всі прикметники ЛСП intelligent відображають дві сфери: інтелектуальні здібності самої людини та результати її інтелектуальної праці - об'єкти (абстрактні і конкретні), які в свою чергу також поділяються на окремі мікрополя, що відображають певні семантичні особливості вираження даного концепту. Intelligent можуть бути ideas, plans, questions, books, films, dialogues, terminals, machines і так далі як результат розумових здібностей людини, зміст (інформація) або властивості яких апелюють до розуму інтелектуалів. За допомого диференційних ознак виявлено 7 мікрополів, за допомогою яких здійснюється характеристика розумових здібностей людини і 2 мікрополя, які вербалізують характеристики об'єктів, співвіднесених з розумовою здатністю людини.

Отже, ЛСП інтелектуальні здібності людини формується на основі наступних мікрополів:

1. Загальна характеристика розумових здібностей людини ясно мислити (describing someone who is intelligent): intelligent, brainy, genius, cogitative, gifted, brilliant, clever, thinking, knowing, intellectual, clear-headed;

2. Характеристика розумових здібностей дітей та молодих людей: bright, whizzkid, gifted, apt, prodigious, precocious;

3. Характеристика здібностей людини до розумової праці: intellectual, inventive, creative, genius, skilful, skilled, dexterous, deft;

4. Характеристика розумових здібностей людини, які формуються на основі досвіду, розуміння - практичність, мудрість, прозорливість: wise, sage, enlightened;

5. Характеристика практичного розуму людини за для власної користі - спритність (з негативною оцінкою): clever, smart, shrewd, astute, canny, resourceful,

6. Характеристика відносної розумової здатності, яка викликає негативну реакцію у інших людей: wise guy, smart aleck (someone, especially а young person, who annoys you because they say funny or intelligent things in а rude way);

7. Розумові здібності, що використовуються нечесним і прихованим чином, - хитрість, лукавство: cunning, sly, crafty, wily.

ЛСП характеристика об’єктів розумової діяльності людини складається з двох мікрополів:

1. Характеристика змісту об'єктів розумової праці: brilliant, clever, intelligent, ingenious, neat, smart, bright, cunning, crafty, expert;

2. Опис об'єктів розумової праці за їх змістом (як результат ретельного вивчення та обмірковування): intellectual, highbrow (з додатковою ознакою - не цікавий для більшості людей), scholarly (після ретельного вивчення), profound (глибоке розуміння), serious, thoughtful.

Завдяки концептуальному та семантичному аналізу змодельовано концепт INTELLIGENT в англомовній картині світу та лексико-семантичне поле вираження концепту INTELLIGENT у системі англійської мови, що може бути основою для дослідження функціональної семантики складових поля у структурі дискурсу.

Література

1. Андрусяк І.В. Концептуалізація дійсності англійськими неологізмами кінця століття/ І.В. Андрусяк // Вісник Харьківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – Харків: Константа, 2003. – № 586. – C. 117 – 119.

2. Афанасьева О.В. Новые подходы к изучению частей речи/О.В.Афанасьева // Языковая категоризация (части речи, словообразование, теория номинации). Материалы Круглого стола, посвященные юбилею Е.С. Кубряковой по тематике её исследований. Октябрь 1997 г. – М., 1997. – С. 6 – 10.

3. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М.: Русские словари, 1996. – 386 с.

4. Кубрякова Е.С. Краткий словарь когнитивных терминов / Е.С.Кубрякова, В.З. Демьянков, Ю.Г.Панкрац, Л.Г.Лузина / Под ред. Е.С. Кубряковой. – М.: Наука, 1996. – 245 с.

5. Попова З. Д. Семантіко-когнітівний аналіз мови. / З. Д. Попова, І. А. Стернін. - Вороніж : Витоки, 2006.- 226 с.

6. Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира / Под ред. Б.А. Серебренникова. – М.: Наука, 1988. – 215 с.

7. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О.О.Селіванова. – Полтава: Довкілля-К., 2006. – 716 с.

8. Степанов Ю.С. Имя в теории культуры: неслучайность именования / Ю.С.Степанов // Имя: слово, словосочетание, предложение, текст. – К.: Институт системных исследований, 1993. - С. 21-49.