В.В.Михайленко, В.С.Журавльов

                                                    Буковинська  державна фінансова академія

                                                    Чернівці, Україна

 

                       Проблеми сполучуваності NO- оператора

 

        The present article is focused at at some contradictory points of  NO-operator combinability and distribution in the sentence structure and discourse structure of English. Its functional semantics reveals central and peripheral components due to the combinability and distribution.

       Key words: NO-operator, combinability, distribution, sentence, discourse.

 

        Семантика мовних одиниць – це властивість, яка зв’язує їх з позамовним світом як дійсності (референтне, денотативне значення), так і мислення про неї (сигнифікативне значення, а також різні види категоріальних значень).

На думку В.А. Кухаренко, традиційно заперечними реченнями вважають тільки такі, де заперечення виражено формально – за допомогою NOT - оператора заперечення. Однак, далеко не завжди одне з речень, зміст якого відноситься до іншого як „Р” : „не Р” містить маркер заперечення (пор.: The table is wet. – The table is dry) [3,145].  Питання полягає в тому, що чи можна визначити заперечувальне реченні із семантичної точки зору. Можна визнати, що заперечення у системі мові, на відміну від заперечення у системі формальної логіки не є симетричним відношенням, з чого випливає факт існування в мові „негативних припущень”. Асиметричність заперечення виявляється в двох аспектах: (1) в семантичній асиметричності предикатів стверджувального і відповідних негативних припущень (напр.: dry – wet, to sleep – to be awake) тобто ідея заперечення очевидна тільки при компонентному аналізі; (2) в обмеженні на лінгвістичний чи внутрішньолінгвістичний контекст вживання, що містить заперечення. Асиметричність заперечення дозволяє в такий спосіб виділити клас семантично негативних речень, які крім заперечних речень з часткою “not” чи лексемою “not true”, мають в складі речення, які характеризуються наступними показниками: (1)семантичне представлення (представлення значення у вигляді сукупності елементарних значень (чи семантичних компонентів) такого речення складніше семантичного представлення того речення, яке ним відкидається; (2) типовий контекст такого речення  - полемічний (прихований або явний).

Таке розуміння заперечення не дозволяє вважати стверджувальне речення синонімічним подвійного заперечення даного речення. Оскільки зняття подвійного заперечення часто трактується як рівнозначне перетворення, необхідно уточнити поняття рівнозначності. [6, 35]

       Метою даної статі є сполучуваність NO-оператора заперечення з номінативними одиницями у функції підмету, предикатива або додатка у структурі англійського простого речення. Для цього, по-перше, необхідно встановити частиномовний статус цього оператора, по-друге, виокремити складові його значення і, по-третє, описати  влив сполучуваності на семантику оператора та номінативної одиниці. 

Проведемо дефініційний аналіз NO-оператора [див. історію розвитку: 4, 103-106] та аналіз його частиномовного статусу в англійській мові:

       1. NO-оператор як  займенник вживається у функції атрибуту перед іменником без артикля й присвійного або вказівного займенника в однині або множині:

They  have no car.   No train stops here.

Займенник no означає " not a", однак підкреслює заперечення, тому не використовується в реченнях, у яких просто стверджується нетотожність двох об'єктів

She's no fool. Пор.: A whale is not a fish.

        Проте дистрибуція NO-оператора у фразі: no small boy ставить питання про його сполучуваність  (1) з іменниковою фразою – no + small boy, де заперечується присутність маленького хлопчика або (2) з прикметником small, тоді заперечується тільки вікова характеристика  хлопчика, див.:

There was no bar-keeper upon whom to call for drinks, no small boy to send around the corner for a can of beer and by means of that social fluid start the amenities of friendship flowing.(Jack London)

        2. No-оператор як прикметник у сполученні з іменником виражає: (1)not one: She had no money. It is the publishers that input data about their publications, as there is no staff in the office; (2) implying the opposite of the following word (He’s no friend of mine); (3) in the pattern: there + to be + no + …ing (There’s no saying = It is impossible to say); (4) not any (there is no excuse); (5) not a, quite other than (is no fool); (6) hardly any (did it in no time); (7) used elliptically in a notice etc., to forbid etc. the thing specified (No Parking); (8) it is impossible; (9) I will not agree; (10) It is no joke.

       3. No-оператор як прислівник у сполученні з прикметником у порівняльному ступені виражає: (1) by no amount; not at all (no better than before), наприклад: He is no better and no worse than ever - just older.; (2) no longer; (3) no more, наприклад: I will ask no more.; (4) no sooner than, наприклад: No sooner said than done.

       4. No-оператор як частка  або No-речення, які сполучуються з попереднім і наступним реченням , пор.:Yes-речення[81], наприклад: No, I don't want.

        5. No-оператор як допоміжне дієслово у сполученні з герундієм для вираження заборони, наприклад: No smoking!  à*Don’t smoke!

Тут можлива й інша інтерпретація частиномовного статусу No-оператора як займенника з субстантивованим герундієм, пор.: No smoking!  à  No + smoking!, див. також: No talking!, No cheating!, No running!

        6. No-оператор як іменник для вираження: (1)word or answer no; (2)refusal;

(3) negative vote: Don’t say no.; (4) utterance of the word no; (5) denial or refusal у давньоанглійській мові [83], див.: Don't take no for an answer.

        Разом з дефініційним та морфологічним аналізом No-оператора ми провели аналіз його сполучуваності (валентності) на граматичному рівні. Дистрибуція – це фактор контексту, який визначає позицію елемента та його здатність поєднуватися з іншими елементами у тому чи іншому контексті. Дистрибуція мовного елементу виявляє актуалізацію його потенціалу поєднуваності. Під впливом дистрибуції повністю співпадає взаємодія семантичних властивостей поєднуваних одиниць з правилами їхніх з’єднувальних відносин. Аналіз умов дистрибуції в яких існують мовні елементи, є важливим для визначення їхньої класової позиції та функцій у відношенні до інших елементів у контексті. Ми виділили шість дистрибутивних моделей No-оператора в авторському дискурсі Дж.Лондона:

1. No-оператор (займенник) + іменник

2. No-оператор (прикметник) + іменник

3. No-оператор  (прислівник) + прикметник (компаратив)

4 No-оператор  + речення

5. No-оператор (дієслово допоміжне) + герундій

6. No-оператор (дієслово типу say) + іменник.

        Модель 4  є синтагматичною: «No-оператор  частка + (заперечувальне речення» відображає сполучуваність  No-оператора як речення у структурі складного речення, або незалежного у структурі дискурсу. Становлення конструктивних синтагматичних відносин визначається валентними властивостями одиниць, що існують у синтагматичних відносинах. Валентність значущих одиниць - це їхня потенційна можливість існувати в синтагматичних відносинах та зв’язуватися з одиницями відповідних типів. Характер валентності визначається семантичною спеціалізацією та семантичною довершеністю одиниці.

        Синтагматична валентність може бути категоріальною, субкатегоріальною та індивідуальною. Елементи однієї і тієї ж самої категоріальної валентності, містять у своїй семантичній структурі класами - основні характеристики класу. Класеми є семантичними властивостями вищого порядку.

Вони керують розповсюдженням категоріальної валентності значущих одиниць. Семантична сполучуваність класів лексем значно залежить від сумісності/несумісності об’єктивних явищ, наприклад, No-оператора не сполучується з дієсловами, частками, прийменниками. Реалізація та актуалізація валентних властивостей притаманних одиницям та класам одиниць визначається кількома факторами, серед яких семантична сумісність складових елементів відіграє одну з головних ролей. Це стосується не тільки сумісності семантики самих смислових одиниць, але й сумісності семантики та функції, їхніх лексичних значень зі значеннями граматичних форм, які закладені в одиницях. Головним визначаючим фактором є семантична сумісність/ несумісність сполучуваних елементів.

 М.Н. Кожина вважає що для дистрибутивного аналізу характерний „дешифрований” підхід до об’єкта: лінгвістичний опис розуміється як результат використання до текстів конкретної мови упорядкованого набору універсальних процедур, які повинні автоматично призвести до відкриття структури цієї мови. Крім текстів дослідник може використовувати судження інформанта (частково власні, якщо він є носієм цієї мови) про вірність та помилковість пропонованих йому мовних об’єктів та про тотожність – різниця в значенні [2,12].

         Дистрибутивний аналіз NO-оператора в авторському дискурсі Дж.Лондона („Мартін Іден”) виявив, що дана одиниця містить велике число семантичних елементів й може вживатись в різних частинах мови. [1,128]. Шляхом суцільної вибірки отримано 100 речень з NO-оператора із дискурсу

Дж.Лондона. Завданням дослідження було виокремлення синтагматичної та граматичної дистрибуції  NO-оператора:   

                 Таблиця № 1. Граматична(синтагматична та морфологічна) дистрибуція NO-оператора в авторському дискурсі Дж.Лондона

NO-оператор

 

% в тексті

Дистрибуція

синтаксис

частина мови

61%

S,O

іменник, прикметник

18%

Adv.

прикметник

11%

S, Adv.

прикметник

5%

незалежний член речення

займенник

4%

незалежний член речення

прикметник

1%

незалежний член речення

займенник, прислівник

 

З наведеної таблиці можна зробити висновок, що NO-оператор сполучується з іменником та прикметником для заперечення їх значення у структурі тексту. Досліджуваний  NO-оператор може утворювати у дискурсі структурно незалежне речення, структурно незалежний  член речення, входити у двокомпонентне номінативне словосполучення, виконуючи функції підмета, предикатива та додатка у структурі речення.

                                          Бібліографія

1. Виноградов В. А. Oтрицание // Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Яйцева. – М.: Советская Энциклопедия, – 1990. – С.128.

2. Кожина М.Н. Стилистика текста в аспекте коммуникативной теории языка. / М.Н.Кожина – М.: Высшая  школа, – 1987. – С.4-64.

3. Кухаренко В.А. Интерпретация текста: Учебное пособие. – В.А. Кухаренко М.: Высшая  школа, – 1978. – 327 с.

4. Михайленко В. В. Понятійна категорія заперечення: структура вираження у діахронії В.В.  /Михайленко // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових працю. Вип. 155: Германська філологія. – Чернівці: Рута, – 2003. – С.103-108.

6. Jackendoff R. S. Semantics and Cognition./ R. S. Jackendoff – Cambridge: CUP,                      1983. – 130 p.