Короткова
А.С.
Науковий
керівник: Зуєв К.О.
Донецький
державний університет економіки і торгівлі
ім. М.
Туган-Барановського, Україна
Політичний
конфлікт та технологія його запобігання
На початку XXI ст. постала перед людством майже безальтернативна проблема:
або оволодіти наукою і мистецтвом розв'язання чи попередження конфліктів, або
втратити перспективи мирного співіснування через чисельні конфлікти. Сьогодні
українське суспільство залишається політично неорганізованим, неструктурованим,
розколотим регіонально, а тому зберігає небезпеку виникнення деструктивних конфліктів.
Тому в наш час проблема політичного конфлікту залишається актуальною і спрямовує
на подальші теоретичні опрацювання.
В будь-якому суспільстві політичні відносини містять суперечності, оскільки
суспільство складається із багаточисельних різних соціальних груп, владних
інститутів, індивідів із своїми інтересами. Практично, діяльність влади
задовольняє інтереси одних і обмежує інтереси інших індивідів і груп. Політичні
суперечності переходять у форму відкритих зіткнень, саме тому і виникають
конфлікти, які мають свої особливості, що відрізняють їх серед інших суспільних
конфліктів.
Політичний конфлікт, як і будь-який інший, являє собою певний вид суспільних
відносин між людьми, які здійснюються стосовно політичної влади та її
функціонування; це зіткнення, протиборство політичних суб'єктів, що обумовлене
протилежністю їх політичних інтересів, цінностей, цілей і поглядів. Це різновид
і результат конфліктної взаємодії двох і більше сторін (політичних партій,
фракцій, коаліцій, політичних лідерів, держав), які сперечаються між собою щодо
розподілу владних повноважень і ресурсів.
Політичний конфлікт є корисним тому, що він підтримує суспільні зв'язки.
Члени кожної із конфліктуючих сторін не акцентують увагу на внутрішніх
суперечках, а зосереджуються на зовнішніх проблемах. Цінність конфлікту ще й в
тому, що він відкриває, пояснює, виносить на розсуд громадської думки позиції
та інтереси конфліктуючих сторін.
Звичайно, що конфлікт містить і негативні риси це, зокрема, проявляється,
коли він призводить до нестабільності, безпорядку у суспільстві. Коли
суспільство не в змозі забезпечити мир і порядок, якого прагнуть люди.
Політичний конфлікт проявляє свою негативну сторону, коли проявляються такі
його елементи як насильство, тероризм, війна.
Головною метою запобігання конфлікту є недопущення переростання конфліктної
ситуації в реальний конфлікт, а метою розв'язання конфлікту є досягнення
ситуації, за якої були б ліквідовані чи відрегульовані основні причини, що
призвели до конфлікту.
Ефективно поставлена робота по запобіганню політичних конфліктів забезпечує
скорочення їх числа і виключення можливості виникнення деструктивних конфліктних
ситуацій.
Успішність такої діяльності залежить від наступних складових:
- причиною більшості конфліктів є
незадоволення інтересів і сподівань, які прагнуть задовольнити певні групи;
- важливою для запобігання
політичних конфліктів є інформація про найбільш гострі соціально-економічні і
політичні проблеми,
які стосуються основної групи населення того чи іншого регіону;
- необхідно володіти інформацією про взаємовідносини між соціальними
чи національними групами, з одного боку, і ними та центральною чи місцевою владою
- з іншого;
- досить важливою є об'єктивна інформація про прихильність
населення до тієї чи іншої політичної ідеології, партії, руху;
- важливе значення у розвитку
політичних подій мають засоби масової інформації, їхні заклики можуть
активізувати політичну діяльність населення;
- для запобігання політичних
конфліктів важливою є об'єктивна інформація про його причини, про можливий його
привід;
- бажано, в ситуації конфронтації, знайти посередника, який би користувався
довірою та повагою у обох сторін;
- і на кінець, для запобігання
політичного конфлікту необхідно володіти певними можливостями, зокрема:
фінансовими, матеріальними, людськими, за допомогою яких можна реально вплинути
на недопущення конфлікту.
Перераховані складові елементи будуть важливими компонентами у розробці
конкретної програми дій для запобігання політичних конфліктів. Програма повинна
передбачати: роз'яснювальну роботу серед невдоволеного населення, використання
при цьому засобів масової інформації, особливо авторитетних джерел,
безпосередні зустрічі з політичними лідерами, яким довіряють, якщо є така
можливість, то заходи по задоволенню потреб, інтересів, сподівань соціально-політичних
груп.
Важливим є розроблення програми дій, яка спрямована на запобігання політичних
конфліктів. Вона включає в себе можливі та різноманітні засоби і методи для
нейтралізації конфліктної ситуації.
Таким чином, оскільки політичні конфлікти являються досить поширеними у
світовій практиці, то це обумовлює підвищену увагу до цього політичного явища.
Труднощі запобігання політичних конфліктів пов'язані із самим їх характером. Тому
можливостями по запобіганню політичних конфліктів не слід зневажати. В цілях
забезпечення їх ефективності необхідно чітко бачити ті труднощі, які постають
на цьому шляху.
Література:
1.
Козер Л. Функции социального конфликта – М. 2007.- С.53.
2.
Шикман С. Конфликт: социально-психологическая перспектива // Современный
конфликт: современные исследования. – М. 2008.-С.75.
3.
Глухова А.В. Политические конфликты: основания, типология, динамика. – М..
2000.-С.59.