Право/7. Экологическое, аграрное и земельное право

Гаргас Оксана Михайлівна

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника

Принципи аграрного права

Під принципами права розуміють його основні засади, вихідні ідеї, що характеризуються універсальністю, загальною значущістю, вищою імперативністю, і відображають суттєві положення права [1, с.165]. Основне призначення принципів полягає в тому, що вони забезпечують однакове формулювання норм права та їх вплив на суспільні відносини у формі правового регулювання та інших видів правового впливу. Принципи права слугують орієнтиром всієї правотворчої, правозастосовної і правоохоронної діяльності державних органів.

На основі загального визначення поняття принципів права, можна сформулювати визначення принципів аграрного права. Під ними слід розуміти закріплені в нормах права, що регулюють аграрні відносини, вихідні ідеї, які визначають зміст та суть даної галузі права.

Принципи будь-якої галузі права, в тому числі й агарного права, можна класифікувати на загально-правові, тобто ті, що мають значення для різних галузей права, в тому числі й аграрного (це, наприклад, принцип спрямованості на гарантування прав людини, принцип відповідності усіх нормативно-правових актів Конституції України, підвищення ролі законів як основних елементів законодавчої системи тощо) та спеціальні – принципи, наявність яких зумовлена особливостями мети та змісту аграрних відносин. Спеціальні принципи – це центральні ідеї права і правового регулювання, які відображаюсь специфіку матерії права як особливої правової реальності [2, с.69 ].

Аграрне право як комплексна, інтегрована і спеціалізована галузь права базується на таких основних принципах: 1) пріоритетність сільського господарства в системі всіх галузей народного господарства; 2) державна підтримка сільського господарства; 3) державно – правова охорона земель сільськогосподарського призначення; 4) визнання сільськогосподарської праці як найпрестижнішої в суспільстві та забезпечення її стимулювання; 5) державне забезпечення соціально – економічних умов життя і праці селянина; 6) рівність усіх організаційних форм ведення сільського господарства; 7) принцип реальної гарантованості суб'єктивних прав селян як громадян України й як суб'єктів аграрних відносин [3, с.6].

Усі ці принципи пов’язані із здійсненням сільськогосподарської виробничої діяльності на землях сільськогосподарського призначення, що, по суті, й відображає специфічний зміст аграрного права як галузі права.

Провідним принципом аграрного права є пріоритетність сільського господарства в системі інших галузей народного господарства. Зв'язок основних ідей та засад аграрного права із сільським господарством ґрунтується на таких основних факторах: по-перше, селяни своєю працею створюють життєво необхідні й незамінні блага для всього суспільства, по-друге, аграрні відносини безпосередньо або опосередковано пов'язані з процесом сільськогосподарського землекористування, по-третє охорона земель сільськогосподарського призначення є не локальною, а загальнонародною справою, оскільки з цим пов’язано забезпечення інтересів не лише безпосередніх виробників (селянства), а й всього суспільства [3, с.6]. Щодо реалізації даного принципу, то необхідно зазначити, що провідна роль у створенні умов для сталого розвитку сільськогосподарського виробництва належить правовому забезпеченню. Наявність неузгодженості інтересів держави та аграрних підприємств України зумовлена, насамперед, недосконалістю законодавчої бази виробництва сільськогосподарської продукції.

Надзвичайно важливим принципом аграрного права, що тісно пов'язаний із принципом пріоритетності сільського господарства в системі інших галузей права, є принцип реальної гарантованості суб'єктивних прав селян як громадян України та як суб'єктів аграрних відносин. Селянство – це частина населення від якої залежить продовольчий добробут суспільства [2, с.213]. Проте державне забезпечення цієї категорії населення не відповідає сучасним потребам і не забезпечує належних соціальних та культурних умов життя селян. Це зумовлює необхідність більш демократичного розподілу бюджетних коштів по відношенню до жителів села, а також надання їм відповідних пільг, спрямованих на покращення умов їх проживання та праці.

Ще одним важливим принципом аграрного права є рівність усіх організаційних форм ведення сільського господарства. Рівність суб'єктів аграрних відносин, в тому числі великих аграрних державних підприємств, є закономірним відображенням демократичних засад у розвитку аграрного підприємництва [4, с.14].

Отже, принципи аграрного права – це не тільки основоположні, вихідні ідеї, які відображають основні положення права, вони визначають загальні підходи до вирішення проблем у практиці правозастосування. Тому проблема реалізації принципів аграрного права та їх законодавчого закріплення є особливо важливою. На сьогодні існує тільки доктринальне, наукове тлумачення принципів аграрного права, проте воно не є легальним і сприймається переважно як суб’єктивне розуміння даних положень. В свою чергу, закріплення принципів на законодавчому рівні, надало б їм офіційного характеру та дало би змогу полегшити застосування актів аграрного законодавства при наявності прогалин у правовому регулюванні аграрних відносин чи колізій у аграрно-правових нормах.

Література:

1. Теорія держави і права: Підручник / За. ред. С. Л. Лисенкова. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 448 с.

2. Волков Г.А. Принципы земельного права России: Монография. – М.:ОАО «Издательский дом «Городец», 2005. – 336 с.

3.Титова Н.І. Аграрне законодавство України / Право України. – 1995. –№1. – С.6-9.

4. Аграрне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного.- К.: Істина, 2006. – 445 с.