Технічні науки / Металургія
Середа Б.П., Грицай В.П., Іванов В.І., Моісейко Ю.В.
Запорізька державна інженерна академія
ЛЕГУВАННЯ ХРОМОВАНИХ ПОКРИТТІВ,
ОДЕРЖАНИХ НА СТАЛІ ЗА УМОВ СВС, РІДКІСНОЗЕМЕЛЬНИМИ МЕТАЛАМИ
Одним з ефективних
засобів підвищення надійності роботи деталей машин і механізмів є нанесення на
їх сталеву поверхню захисних покриттів методом саморозповсюджуючого
високотемпературного синтезу [1].
Експерименти щодо сумісного
нанесення хромованих покриттів і їх легування рідкоземельними металами виконували
на сталях 20, 45 і У8А.
Хіміко-термічну обробку сталей здійснювали в реакторі
відкритого типу з продуванням інертним газом (аргоном). Як насичуюче середовище
використовували суміш порошків алюмінію, оксидів алюмінію, хрому, ітрію і
лантану, металевого йоду, хлориду ітрію та лантану.
На відміну від відомих методів
хромування [1] формування покриття методом саморозповсюджуючого
високотемпературного синтезу (СВС) відбувається за неізотермічних умов, коли
значну роль виконують хімічні транспортні реакції [2]. Такі реакції протікають
за рахунок газових носіїв в порошкових сумішах за наявності градієнта
температури. Можливість здійснення хімічного транспорту в хвилі горіння
заснована на проходженні протягом даного процесу послідовної зміни температурних
режимів. При цьому температура в кожній точці суміші змінюється від первинного
значення до температури горіння.
Мікроструктуру зміцнених шарів
вивчали на світловому мікроскопі типу "Neophot-21",
їх фазовий аналіз здійснювали на рентгенівському дифрактометрі
"Дрон-2" і рентгенівському мікроаналізаторі " Jeol Superprobe-733".
Встановлено, що під час хромування
в сумішах з додаванням оксидів і хлоридів ітрію та лантану на поверхні
формується шар нітриду хрому Сr2N. В
деяких випадках на діфрактограмах фіксуються незначні щодо інтенсивності
дифракційні максимуми карбідів хрому (Fe,Cr)7C3
і Cr23C6. Поява карбідів пов'язана з неоднорідністю
шихти та малою кількістю сполук ітрію та лантану в зоні знаходження цих
зразків.
Під шаром нітриду хрому
розташовується твердий розчин хрому в a-залізі з високим вмістом хрому та легуючих
елементів (a,Fe,Cr = 0,2887 нм). Наявність незначної кількості
карбідів хрому пояснюється тим, що під час сумісної дифузії хрому з ітрієм і
лантаном ці рідкоземельні метали із концентрацією, що вводяться, не створюють
самостійних фаз з вуглецем, а легують твердий розчин і, сорбуючись переважно на
межах зерен, суттєво зменшують активність і дифузійну рухливість вуглецю. Можна
припустити, що атоми ітрію та лантану, які мають значно більший радіус, чим
атоми хрому та заліза (0,181 і 0,187 нм порівняно з 0,127 і 0,126 нм
відповідно) під час легування твердого розчину створюють у решітках навколо
себе значні спотворення. Дані області за зустрічної дифузії можуть бути
"пастками" для вуглецю. При зменшенні активності останнього в
дифузійній зоні формуються шари, збагачені хромом, причому його масова частка
на поверхні становить 80…82%.
Як відомо, хромований шар має стовбчату структуру [3]. За умов газової корозії окислюються
переважно межі зерен стовбчатої структури. Також
відомо, що рідкісноземельні метали мало розчинюються у хромі, але зменшують
розмір зерна та збільшують його стійкість до окислення. Покриття, що містить
0,07% ітрію (у вигляді твердого розчину в хромі), не окислюється під час
витримки за температури 1260 °С протягом 100 годин [4]. Рідкісноземельні
метали розташовуються переважно на межах зерен. Блокування меж зерен даними
металами призводить до того, що спостерігається дифузія хрому в тіло зерна. Як
результат цього окислення на межах зерен проходить менш інтенсивно, чим без
легування, що і призводить до окалиностійкості покриттів.
Встановлено, що окалиностійкість
зразків із досліджуваними покриттями значно вище, ніж у зразків без покриттів
при використанні суміші з додаванням оксиду ітрію - у 7…10 разів, хлориду ітрію
- у 8…12 разів, хлориду і оксиду лантану - у 6…9 разів.
Література
1.
Процессы горения
в химической технологии и металлургии / Под ред. А.Г.Мержанова. -
Черноголовка: ОИХФ АН СССР, 1975. - 289
с.
2.
Дубинин Б.Н.
Диффузионное хромирование сталей. - М.:
Машиностроение, 1964. - 451 с.
3.
Минкевич А.Н.
Химико-термическая обработка металлов и сплавов. - М.: Машиностроение, 1965. -
491 с.
4.
Плющеев В.С.
Справочник по редким металлам. - М.; Мир, 1965. - 946 с.