Кравець Тетяна Сергіївна

Науковий керівник: Головащенко Олена Михайлівна

80504703831

ryjaya87_@mail.ru

Донецький національний університет економіки та торгівлі

Імені Михайла Туган-Барановського

Економічні науки (7)

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ У ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇНАХ

Перехід України на нові облікові принципи та методи вивчення бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів спричинив зміни в організації та методології обліку, а також у порядку складання фінансової звітності. Вивчення досвіду пострадянських країн, що перейшли на міжнародні стандарти із врахуванням історичних традицій, сприятиме вдосконаленню національної облікової системи.

Національні стандарти пострадянських країн щодо бухгалтерського обліку нематеріальних активів визначають правила формування в обліку інформації про нематеріальні активи та порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності [1; 2; 3; 4; 5; 6].

Згідно з національними стандартами пострадянських країн нематеріальний актив розглядається як немонетарний актив, який можна ідентифікувати без фізичної субстанції та утримувати для використання у виробництві чи постачанні товарів або послуг, а також для передачі в оренду іншим сторонам чи для адміністративних цілей.

У більшості пострадянських країн, крім України, до нематеріальних активів відносяться: придбана ділова репутація (гудвіл) та організаційні витрати, пов'язані зі створенням юридичної особи.

Поняття нематеріального активу потребує чіткого визначення для розрізнення з поняттям “гудвіл”. Існує внутрішня створена ділова репутація і ділова репутація, яка виникає при об'єднанні підприємств. Внутрішня ділова репутація не визнається нематеріальним активом і не відображається в обліку як актив, оскільки не є ідентифікованим ресурсом, не контролюється підприємством і не може бути надійно оцінена. Ділова репутація як актив виникає і відображається в обліку тільки при купівлі іншого підприємства як майнового комплексу. Різниця між сплаченою сумою та вартістю придбаних активів і зобов'язань є діловою репутацією.

В Україні гудвіл, згідно з П(С)БО 19 “Об'єднання підприємств”, був вилучений зі складу нематеріальних активів і обліковується окремо на рахунку 19 “Гудвіл”. Проте при придбанні іншого підприємства гудвіл, що виникає, є сукупністю нематеріальних чинників.

Організаційні витрати, які включаються до складу нематеріальних активів
у більшості пострадянських країн, у вітчизняній практиці не відносяться до
нематеріальних активів, оскільки вони напряму не пов'язані з отриманням від
них економічних вигод.

Найбільш докладно умови визнання нематеріальних активів наведено у
П(C)БО 14/2000 “Облік нематеріальних активів” Російської федерації, згідно з яким актив визнається нематеріальним, якщо виконуються одночасно такі
умови:

- відсутність матеріально-речової (фізичної) структури;

- можливість ідентифікації від іншого майна;

- використання у виробництві продукції при виконанні робіт або надання послуг для управлінських потреб підприємства;

- використання протягом тривалого часу, тобто строку корисного використання більше 12 місяців або звичайного операційного циклу, якщо він довший за 12 місяців;

- підприємством не передбачається перепродаж майна;

- здатність приносити економічні вигоди (дохід) у майбутньому;

- наявність оформлених документів, які підтверджують існування самого активу і виняткового права у підприємства на результати інтелектуальної діяльності (патенти, свідоцтва, інші охоронні документи, договори придбання патенту, товарного знаку тощо) [3].

Також існують відмінності у обліку нематеріальних активів після первісного визнання. Відповідно до МСФЗ 38 нематеріальні активи після первісного визнання можуть обліковуватися двома методами: за первісною вартістю та за переоціненою вартістю, що є допустимим альтернативним порядком обліку.

В Україні згідно з п. 19 П(С)БО 8 підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок.

У НСБО 13 “Облік нематеріальних активів” Республіки Молдова наводяться приклади видів нематеріальних активів, щодо яких можливе або неможливе існування активного ринку. Активний паралельний ринок існує при продажу ліцензій, різних привілеїв, прав з розподілу виробничих пільг. Проте він не існує за наявності певних нематеріальних активів в одному екземплярі (товарні знаки і знаки обслуговування, право на видання конкретної газети, право на певне музичне або кіновидання, патенти, фірмові назви тощо). На такі нематеріальні активи укладаються контракти купівлі-продажу.

У ПБО 14/2000 “Облік нематеріальних активів” Російської Федерації,
“Інструкції про бухгалтерський облік нематеріальних активів” Республіки Білорусі, і СБО 28 “Облік нематеріальних активів” Республіки Казахстан не визначається можливість проведення підприємствами переоцінки нематеріальних активів, а в п. 3.2 Методичних рекомендацій до киргизького СБО 8 “Облік основних засобів та інших довгострокових активів” стверджується, що “первісна вартість нематеріальних активів не переоцінюється, навіть, якщо існує активний ринок і ринкова вартість активу збільшується” [6].

Таким чином, можна стверджувати, що окремі питання з
методики бухгалтерського обліку нематеріальних активів у національних
стандартах бухгалтерського обліку пострадянських країн висвітлюються більш докладно, ніж в Україні, тоді як певні питання потребують подальшого удосконалення. Тому доцільно розробити методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, що сприятиме полегшенню тлумачення окремих складних та проблемних питань з методології бухгалтерського обліку цих активів та прискоренню процесу приведення вітчизняної облікової системи до вимог ринкової економіки і міжнародних стандартів.

Література

1. Нематеріальні активи: Положення (стандарт) бухгалтерською обліку 8, затверджене наказом Міністерства фінансів України від І8.10.99 р. №242 // Бухгалтерський облік і аудит,- 2002.—№12. -С. 37-39.

2. Облік нематеріальних активів: Національний стандарт бухгалтерського обліку 13, затверджений наказом Міністерства фінансів Республіки Молдова від 29.01.99 р. №16 // www.docs.md.

3. Облік нематеріальних активів: Положення з бухгалтерського обліку ПБО 14/2000, затверджене наказом Міністерства фінансів Російської федерації від 16.10.2000 р. №91 н // www.mdm.ru.

4. Облік нематеріальних активів: Стандарт бухгалтерського обліку 28, затверджений наказом Міністерства фінансів республіки Казахстан від 10.09.99 р. №490 // www.minfin.kz.

5. Інструкція про бухгалтерський облік нематеріальних активів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 20.12.2001 р. №128 // www.pravo2002.by.ru.

6. Облік основних засобів та інших довгострокових активів: Методичні рекомендації до киргизького СБО (КСБО) – 8, затверджені наказом Міністерства фінансів Киргизької Республіки від
21.04.2000р. №125-п//www.adviser.kg.