Секція 17-СХ “1. Організація с.-г. виробництва (годівля тварин)

Пентилюк С.І.

Херсонський державний аграрний університет, Україна

Комплексне застосування препаратів Целлобактерин, Біомос і Мікосорб в годівлі свиней

Постановка проблеми. Одним з головних напрямків підвищення продуктивності свиней та ефективного використання кормів є повноцінна годівля і насамперед забезпечення їх необхідною кількістю поживних речовин та використання біологічно активних речовин, які є каталізаторами обмінних процесів в організмі.

Окреме значення набувають живі культури корисних мікроорганізмів, які відносять до групи пробіотиків. Препарат целлобактерин представляє собою виділені із рубця жуйних тварин мікроорганізми, що мають целюлозолітичну та молочнокислу активність, і поєднує у собі одночасно ферментний комплекс та пробіотик.

В останній час набуває широке використання природних адсорбентів різної дії до яких можна віднести Біомос і Мікосорб. Біомос представляє собою комплекс маннанолігосахаридів. Цей препарат пропонується не тільки як альтернатива антибіотикам, але й він має широкий спектр дії на клітинному та гуморальному рівнях. Він блокує колонізацію кишечнику патогенною мікрофлорою, підсилює ріст корисної мікрофлори та стимулює імунітет. Мікосорб представляє собою органічний адсорбент, який зв’язує широкий спектр мікотоксинів, завдяки пористій структурі та великій поверхні.

Результати досліджень. З метою перевірки комплексного застосування різнорідних препаратів біологічно активних речовин (БАР) та їх впливу на продуктивність тварин було проведено науково-господарські досліди на свиноматках з поросятами.

Схемою третього досліду передбачалося оцінка продуктивної дії препарату Целлобактерин у поєднанні з препаратом Біомос або Мікосорб (табл.1). З цією метою було сформовано три групи свиноматок за 30 днів до опоросу.

Таблиця 1 - Схема проведення третього експерименту

Група	Кількість поросят	Умови годівлі
1 контрольна	Матки – 9, Поросята – 74	Основній раціон (ОР)
2 дослідна	Матки – 9, Поросята – 77	ОР + Целлобактерин (0,1%) + Біомос (0,2%)
3 дослідна	Матки – 9, Поросята – 81	ОР + Целлобактерин (0,1%) + Мікосорб (0,2%)

Свиноматки і поросята контрольної групи за підсосний період отримували комбікорми прийняті у господарстві. Тваринам 2 дослідної групи додатково до складу комбікормів вводили ферментативний пробіотик Целлобактерин у кількості 0,1% та Біомос у кількості 0,2% за масою, а 3 групи – Целлобактерин та Мікосорб у кількості відповідно 0,1 та 0,2% за масою. Препарати попередньо змішували з преміксом, а останній у суміші з білковими і мінеральними кормами включали до складу комбікормів.

Комплексне застосування препаратів біологічно активних речовин в останній період поросності певним чином сприяло поліпшенню репродуктивних якостей свиноматок (табл. 2). Так, за величиною багатоплідності свиноматки 2 групи перевищували контрольних на 4,1%. У тварин 3 групи ці розбіжності з контролем були вищими і становили 9,5%. Це в свою чергу обумовило і збільшення маси гнізда при народженні відповідно на 4,4 та 12,0%.

Таблиця 2 - Репродуктивні якості свиноматок (дослід 3),

Показник	1 контро-льна група	2 дослідна група	2 у % до контроль-ної	3 дослідна група	3 у % до контроль-ної
Багатоплідність, гол	8,22 ± 0,55	8,56 ± 0,41	104,1	9,00 ± 0,33	109,5
Маса гнізда при народженні, кг	10,08 ± 0,75	10,52 ± 0,60	104,4	11,29 ± 0,60	112,0
Кількість поросят у 21 день, гол	8,22 ± 0,55	8,56 ± 0,41	104,1	9,00 ± 0,33	109,5
Умовна молочність, кг	53,9 ± 5,71	57,0 ± 5,18	105,7	63,5 ± 5,40	117,7*
Кількість поросят у 45 днів, гол	8,22 ± 0,55	8,56 ± 0,41	104,1	9,00 ± 0,33	109,5
Маса гнізда у 45 днів, кг	104,4 ± 8,07	119,3 ± 8,72	114,3	130,2 ± 10,43	124,7*
Вірогідність	* - Р<0,05

У 21-денному віці ці міжгрупові відмінності збереглися. За кількістю поросят у гнізді та величені умовної молочності свиноматки 2 групи перевищували контрольних на 4,1-5,7%, а у тварин 3 групи становили 9,5-17,7% (Р<0,05).

У другий період вирощування, коли поросята дослідних груп почали споживати комбікорми збагачені препаратами БАР, це вплинуло на репродуктивні якості свиноматок, завдяки підвищенню показників росту їх потомства. Так, за живою масою гнізда при відлученні у 45-денному віці матки 2 групи перевищували контрольних на 14,3%, а 3 групи – на 24,7% (Р<0,05). При цьому збереженість поросят у різні періоди була практично однаковою.

Отримані міжгрупові розбіжності між матками дослідних груп та контрольними обумовлені тим, що дія препаратів на ріст поросят почалася у другому періоду їх утримування, коли вони почали самостійно споживати комбікорми збагачені препаратами БАР.

Це підтверджується і даними розрахунку динаміки живої маси поросят за підсосний період (табл. 3).

Таблиця 3- Динаміка живої маси поросят(дослід 3),

Показник	1 контро-льна група	2 дослідна група	2 у % до контроль-ної	3 дослідна група	3 у % до контроль-ної
Жива маса при народженні, кг	1,23 ± 0,01	1,23 ± 0,02	100,3	1,25 ± 0,1	102,3
Жива маса у 21 день, кг	6,56 ± 0,15	6,66 ± 0,17	101,5	7,06 ± 0,16	107,6*
Середньодобовий приріст за перший період, г	254,0 ± 6,94	258,3 ± 7,40	101,8	276,4 ± 7,07	108,8*
Жива маса у 45 днів, кг	12,70 ± 0,35	13,95 ± 0,30	109,8*	14,47 ± 0,33	113,9***
Середньодобовий приріст за другий період, г	255,9 ± 11,56	303,6 ± 7,97	118,6**	308,7 ± 8,23	120,6***
Середньодобовий приріст за підсисний період, г	255,0 ± 7,74	282,6 ± 6,35	110,8**	293,7 ± 7,08	115,2***
Вірогідність	* - Р<0,05	** - Р<0,01	*** - Р<0,001

Якщо за середньою живою масою при народженні та у 21-денному віці поросята усіх груп суттєво не відрізнялись, то у більш старшому віщі розбіжність за живою масою тварин між дослідними та контрольною групами значно збільшилася. Так, за живою масою у 45-денному віці поросята 3 групи вірогідно перевищували контрольних на 13,9% (Р<0,001), то 2 групи – лише на 9,8% (Р<0,05).

Аналогічна міжгрупова залежність встановлена і за величиною середньодобових приростів. У поросят 2 групи ці показники за другий період утримання були більшими на 18,6% (Р<0,01), а за підсосний період – на 10,8%(Р<0,01) порівняно з контролем. Між тваринами 3 групи та контрольною розбіжність за цими показниками була трохи більшою і становила 15,2-20,6% (Р<0,001).

Висновки. Проведені дослідження дозволили підтвердити доцільність комплексного застосування різних препаратів біологічно активних речовин.

Різні поєднання вивчаємих препаратів БАР не однаково вплинули на продуктивність тварин дослідних груп. До 21-денного віку більш суттєвий вплив на продуктивність поросят 3 дослідної групи спостерігався при застосуванні комплексу Целлобактерин+Мікосорб. У подальшому, застосування комплексу Целлобактерин+Біомос в раціонах тварин 2 дослідної групи також виявилося ефективним, хоча і трохи меншим ніж у 1 групі.