Шишута О.Ю.

Луцький державний технічний університет

Етапи організації фінансового моніторингу в кредитних спілках

Згідно Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” кредитні спілки, як і інші фінансові установи, є одними із суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які зобов’язані здійснювати внутрішній фінансовий моніторинг, а саме: діяльність, спрямовану на виявлення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом [1]. Дослідження нормативної-правової бази в цій сфері дало нам підстави визначити кілька послідовних етапів, що включають певні заходи та процедури, які необхідно здійснити в кредитній спілці щодо забезпечення покладених на неї обов’язків з фінансового моніторингу.

Перший етап – організаційний – затвердження в кредитній спілці відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу, правил та програми його здійснення, а також посадових інструкцій відповідального працівника та інших працівників, залучених до здійснення фінансового моніторингу. Фахівці з проведення фінмоніторингу повинні щорічно проходити навчання згідно типової програми, затвердженої Держфінпослуг. В залежності від організаційної структури та обсягів фінансових операцій кредитної спілки може бути створено відокремлений структурний підрозділ або окрему посаду працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, а у разі недоцільності їх створення, відповідальним працівником може бути керівник кредитної спілки. Відповідальний працівник, призначений керівником (головою правління) кредитної спілки координує здійснення внутрішнього фінансового моніторингу [2]. Необхідно зазначити, що новостворені кредитні спілки зобов’язані здійснити ці організаційні заходи перед поданням документів для набуття статусу фінансової установи, оскільки Реєстраційна картка юридичної особи, один із пакету документів, які подаються до Держфінпослуг повинна містити інформацію про призначення працівника, відповідального за проведення моніторингу та про затвердження правил його проведення [4]. Крім того, відповідальний працівник має бути призначений не пізніше, ніж за 5 робочих днів до проведення кредитною спілкою першої фінансової операції [3].

Другий етап – операційний – виявлення відповідно до затвердженої програми працівниками кредитної спілки в межах своїх повноважень, визначених в посадових інструкціях фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, мати відношення або призначатися для фінансування тероризму, а також ідентифікація осіб, що здійснюють такі фінансові операції та зберігання відповідних документів [2].

Згідно Довідника кодів ознак фінансових операцій, які підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу останні класифіковані за кодами на чотири підгрупи [5]. Оскільки клієнтами кредитної спілки можуть бути лише її члени – фізичні особи, та обмеження фінансових послуг кредитної спілки визначених Законом України “Про кредитні спілки”, зокрема щодо обслуговування розрахункових рахунків, дають підстави вважати, що фінансові операції з ознаками другої і третьої підгрупи (коди 200 і 300) не здійснюються кредитними спілками. З переліку фінансових операцій з ознаками першої підгрупи (код 100) – заплутаний або незвичний характер операції, яка немає очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, – на нашу думку, можуть мати місце в практиці кредитних спілок фінансові операції з такими кодами 101, 102, 105, 106, 107, 108, 112, 114, 115 визначені Довідником. Також є ймовірність проведення інших фінансових операцій, якщо виникають підстави вважати, що вона проводиться з метою легалізації (відмивання) доходів або фінансування тероризму (код 900) [5]. Перераховані вище фінансові операції можуть бути включені до переліку ознак операцій, які підлягають обов’язковому та внутрішньому фінансовому моніторингу кредитною спілкою та використані при розробці критеріїв оцінки ймовірності віднесення операцій до таких, що пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванням тероризму.

Здійснення фінансового моніторингу також включає проведення ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції. Оскільки клієнтами кредитної спілки можуть бути виключно її члени – фізичні особи, то інформація, яка необхідна для ідентифікації такої особи проводиться в обов’язковому порядку при її вступі до кредитної спілки. Отже, працівникам, на яких покладені обов’язки проведення фінансового моніторингу слід контролювати можливість зміни інформації про членів кредитної спілки. За умови здійснення від імені члена кредитної спілки фінансової операції, яка підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу проводиться ідентифікація контрагента-юридичної особи.

Наступний етап здійснення фінансового моніторингу – інформативно-обліковий – передбачає належну реєстрацію виявлених фінансових операцій, які підлягають фінансового моніторингу та подання інформації про них до Держфінмоніторингу. Насамперед, кредитна спілка зобов’язана забезпечити облік операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, а саме: відомостей про ідентифікацію осіб – учасників фінансової операції, її вид, валюта і сума, ознака згідно Довідника кодів, час і дата її здійснення та у разі наявності іншу додаткову інформацію [3]. Кредитна спілка зобов’язана зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, та всю документацію про здійснення фінансової операції протягом 5 років після її проведення [2,3].

Рішення про інформування Держфінмоніторинг про операції, які підлягають фінансовому моніторингу приймає відповідальний працівник кредитної спілки. Щодо операцій стосовно яких виникли підозри, що вона пов’язана, має відношення або призначена для фінансування терористичної діяльності, то установа має негайно здійснити повідомлення також і правоохоронних органів. Ця інформація класифікується як інформація з обмеженим доступом, щодо якої працівники кредитної спілки повинні забезпечити конфіденційність [3].

Контроль та нагляд за дотриманням кредитними спілками законодавства про фінансовий моніторинг здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. До повноважень цього органу належить проведення перевірок фінансових установ [6]. За невиконання (неналежне виконання) законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом встановлені штрафні санкції. Сума штрафу визначається з врахуванням обставин вчинення порушення та його наслідків і обмежується розміром до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [1,7].

Здійснення фінансового моніторингу на вимогу законодавства призводить до виникнення додаткової відповідальності працівників кредитної спілки, проведення додаткових заходів, а значить і додаткових витрат. Кооперативна природа кредитних спілок визначає довірливі стосунки між фінансовою установою та її членами (клієнтами), тому на наш погляд, виникають також певні етичні чинники, які можуть впливати на сам процес здійснення фінансового моніторингу. Все це обумовлює негативні сторони діяльності кредитних спілок як суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Позитивним наслідком цього є убезпечення кредитних спілок від їх втягнення до тіньових схем легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та підтримання іміджу кредитних спілок як установ з “чесною репутацією”.

Отже, забезпечення кредитними спілками належної організації та проведення фінансового моніторингу вимагає дотримання послідовності здійснення цілого комплексу заходів, які можна представити етапами організації фінансового моніторингу в кредитних спілках: перший етап – організаційний, другий – операційний і третій – інформативно-обліковий. Оскільки збирання необхідної інформації та документування всіх фінансових операцій забезпечується веденням бухгалтерського обліку, то, на нашу думку, є доцільним подальше дослідження впливу вимог та особливостей здійснення внутрішнього фінансового моніторингу на організацію бухгалтерського обліку і контролю в кредитних спілках.

Список використаних джерел:

1. Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” №249 від 28.11.2002 р.

2. Вимоги до організації фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, затверджені наказом Державного департаменту фінансового моніторингу №40 від 24.04.2003 р.

3. Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №25 від 05.08.2003р.

4. Положення про Державний реєстр фінансових установ, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №41 від 28.08.2003 р.

5. Довідник кодів ознак фінансових операцій, які підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, затверджений наказом Державного департаменту фінансового моніторингу від 08.09.2003 р.

6. Порядок проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, затверджений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №26 від 5.08.2003 р.

7. Порядок застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України штрафів за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, затверджений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №120 від 13.11.2003 р