АНАЛІЗ ЛОГІКИ ЗМІН БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Протягом ХІХ ст.
дослідження суспільно-економічних відносин, мали не лише їх описувати такими
якими вони були, але й допомагати робити прогнози щодо майбутнього, а також
пропонувати принципи економічних відносин.
Сучасна
економічна наука знаходиться у кризі, вона поступово втрачає сам статус науки
як знання, що відображає і пояснює світ. Натомість з’явився попит на
науку-функцію, яка може допомагати маніпулювати і переслідувати власні
егоїстичні мотиви та бізнесові інтереси.
Сучасний стан
бухгалтерського обліку є результатом його розвитку, а якщо точніше - результатом
змін, що відбувалися з ним протягом всього часу існування. Для їх розуміння
недостатньо лише застосування системного підходу (детальніше у дослідженнях
д.е.н. О.М. Петрука ). В світлі актуальності міждисциплінарних
досліджень, системний підхід повинен бути доповнений міжсистемним. Проте
вирішальним акордом має стати аналіз логіки змін бухгалтерського обліку. Саме
він дозволить знайти, а відповідно й зрозуміти, що або хто є рушієм розвитку
бухгалтерського обліку.
Подібна
проблематика притаманна дослідженням історії бухгалтерського обліку. Проте
застосування історичного методу має ряд недоліків. Вони не дозволяють пояснити
сучасні особливості стану бухгалтерського обліку, не кажучи вже про можливість
будь-яких прогнозів (детальніше у К. Поппера).
Розвиток
методології науки про бухгалтерський облік, - як відмічає
д.е.н. Н.М. Малюга, - пов’язаний з розвитком методів
наукового пізнання дійсності, загальними законами розвитку наукового знання,
теорією та мовою науки, перевіркою теорій практикою. Тому дослідник не може
вільно маніпулювати (використовувати) ними (їх) для досягнення поставлених
цілей. Неприпустимо нехтувати науковими методами, які до моменту їх
спростування є чинними і мають використовуватися в ході наукових досліджень. А
тим паче, коли мова не йде про їх зміну.
Це дозволить
поставити наукові дослідження з бухгалтерського обліку на жорсткий фундамент
теорії пізнання. Дослідження рушіїв розвитку
бухгалтерського обліку мають спиратися на загальні закони розвитку наукового
знання, теорії та мови науки.
Підставою для
зміни бухгалтерського обліку можуть бути об’єктивні зміни умов існування
бухгалтерського обліку. Підставою для зміни методів бухгалтерського обліку,
його принципів або ж прийомів мають бути реальні факти-підстави, які б свідчили
про неможливість використання цих методів у попередньому вигляді - такими якими
вони були до моменту виявлення нових фактів або ж логічні конструкції, які б
виконували таку ж роль фальсифікаторів.
Вимога
контекстності повинна бути доповнена вимогою суворого дотримання принципів
наукових досліджень, як то принципів наукового доведення та обґрунтування. Її
основою може стати методологічна доктрина, побудована на процедурі емпіричного
обґрунтування знання методом дедуктивної перевірки за правилом модус толленс і
теза емпіризму в поєднанні з тезою критицизму. Тому, коли дослідник ставить
собі за мету вдосконалення бухгалтерського обліку, він має перш за все зайняти
позицію критика його існуючих положень, а не адвоката власних пропозицій, а
гірше - своїх
або чужих егоїстичних цілей.
За своєю формою
бухгалтерський облік є сукупністю певних правил, застосовуючи які суб’єкти
господарювання отримують необхідну для управління інформацію. Існування й
розповсюдження цих правил стала можлива завдяки згоді між індивідами, спрямованій
на узгодження поведінки і взаємодії різних економічних суб’єктів на мікрорівні.
Основою таких
висновків є інституційна теорія Д. Норта, Дж.М. Ходжсона,
Дж. Б’юкенена, Т. Верлена, Дж. Коммлонса,
Дж. К. Гелбрейта, Р. Коуза, У.К. Мітчелла, Х. Демсеца,
М. Ослона, Р. Познера.
Інституціональний
підхід дозволяє по-новому розглянути розвиток бухгалтерського обліку,
представивши його як інституційну зміну.
За словами Д. Норта:
“Інституційна зміна -
складний процес, наростання змін може бути наслідком змін правил, неофіційних
обмежень, характеру та ефективності дотримання правил”.
Критерієм оцінки
інституційних змін виступає практика бухгалтерського обліку. В такий спосіб
реалізується роль бухгалтера-практика. Він не може прямо змінювати методи,
прийоми або ж принципи бухгалтерського обліку. Вони йому задані, як сформовані
інституції, і мають бути правильно (відповідно до законодавства) застосовані.
Але саме дії бухгалтера виступають одним з головних інструментів фальсифікації
і критики теоретичних пропозицій та нововведень, допомагаючи досліднику
дотримуватися критерію науковості.
Як такі, інституції
є творінням людей. Люди розвивають і змінюють їх. Тому головним рушієм розвитку
бухгалтерського обліку як інституту є воля людини. Поєднання індивідуального
вибору з обмеженнями, які інституції накладають на сукупність варіантів вибору - це значний крок
до синтезу досліджень у суспільних науках.
Розвиток
бухгалтерського обліку, як інституційна зміна, формується завдяки 1) “замиканню”,
що виникає внаслідок симбіозного взаємозв’язку (який реалізовується в діях
суб’єкта бухгалтерського обліку) між інституціями та організаціями, які
розвинулися під впливом структури стимулів, створених інституціями, і 2)
процесу зворотного зв’язку, за допомогою якого люди усвідомлюють своє становище
і реагують на зміни в сукупності можливостей.
Відомості про автора
Прізвище Травін
Ім’я Віталій
По батькові Вікторович
Домашня адреса
Місце роботи Житомирський
державний технологічний університет, вул. Черняхівського, 103, телефон
(0412) 24-09-91
Посада аспірант
кафедри бухгалтерського обліку і контролю