Економіка/7

Хмелевська А.В., Капучак І.О.

Хмельницький національний університет

Облікові процедури складання бухгалтерського балансу: змістовний та технологічний аспекти

Сутність і характеристика облікової процедури в цілому та її інтерпретації щодо складання бухгалтерського балансу залишається недослідженим у теорії вітчизняного бухгалтерського обліку. Відповідно, для практичного формування бухгалтерського балансу відсутні чіткі вказівки щодо змісту та послідовності облікових процедур у цьому процесі.

Зазначимо, що визначення категорії „процедура бухгалтерського обліку” або „облікова процедура” відсутнє не лише у вітчизняній, але і у зарубіжній науці бухгалтерського обліку.

Процедури бухгалтерського обліку, на думку Г.А.Велша та Д.Г.Шорта, припускають втілення фундаментальних концепцій, інакше їх можна назвати практичними і детальними правилами [3, с.150]. Вони розроблялися для того, щоб досягти обґрунтованого рівня одностайності щодо застосування фундаментальних концепцій. Згадані автори вказують у складі облікових процедур журнал, головну книгу, пробний баланс тощо.

Стосовно бухгалтерського балансу нами надане наступне визначення процедур бухгалтерського обліку. Облікові процедури складання бухгалтерського балансу – це практичні деталізовані правила, які забезпечують обґрунтований рівень єдності щодо застосування ефективних теорій його формування.

На наш погляд, щодо процедур складання бухгалтерського балансу слід виділити два аспекти: змістовний - втілення фундаментальних концепцій, та технологічний – опис послідовності складання балансу на базі зазначених основ (рис. 1).

Рис.1. Сутність облікових процедур складання бухгалтерського балансу та їх змістовний і технологічний аспекти

Серед змістовних облікових процедур складання балансу, за нашим баченням, слід відмітити: відповідність сутності балансу його призначенню; критерії визнання статей балансу; відповідність до забезпечення вимог фінансової звітності; розкриття подій після дати балансу.

Елементи змістовних облікових процедур складання балансу детально розкривається в Законі України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні [1] та Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (надалі, П(С)БО) [2].

Нами проведений відбір П(С)БО, які використовуються при формуванні балансу та здійснена їх класифікація у три групи щодо участі в процедурах складання балансу:

1) П(С)БО, що містять загальні вимоги щодо побудови бухгалтерського балансу та його формату відповідно до визнання і розкриття елементів балансу, типу та розміру підприємства ;

2) П(С)БО, які забезпечують формування інформації для заповнення статей балансу, визначення та визнання об’єктів бухгалтерського обліку – активів, зобов’язань та власного капіталу, порядок їх оцінки, формування інформації на дату складання балансу;

3) П(С)БО, які містять методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації, що впливає на зміст балансу та оцінку і подання його статей.

Так, до групи стандартів, які містять загальні вимоги щодо побудови балансу нами віднесено: П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, 2 „Баланс”, 6 „Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”, 20 „Консолідована фінансова звітність” та 25 „Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”.

До другої групи стандартів нами включено такі стандарти, як: П(С)БО 7 „Основні засоби”, 8 „Нематеріальні активи”, 9 „Запаси”, 10 „Дебіторська заборгованість”, 11 „Зобов’язання”, 12 „Фінансові інвестиції”, 14 „Оренда”, 17 „Податок на прибуток”, 19 „Об’єднання підприємств”, 26 „Виплати працівникам” та 30 „Біологічні активи”.

І нарешті, в третю групу стандартів бухгалтерського обліку, які містять методологічні засади формування в обліку інформації, що впливає на зміст балансу та оцінку і подання його статей нами віднесено: П(С)БО 21 „Вплив зміни валютних курсів”, 22 „Вплив інфляції”, 23 „Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін”, 27 „Діяльність, що припиняється” та 28 „Зменшення корисності активів”.

Здійснений нами поділ стандартів, які використовуються або впливають на складання бухгалтерського балансу, на групи є умовним. Однак така класифікація дозволяє чіткіше уявити весь спектр взаємопов'язаних економічних інтересів, який зумовлює побудову бухгалтерського балансу на основі стандартів обліку.

Постулати, принципи і правила визначають основні етапи облікової процедури, способи відображення господарських операцій в системі обліку, тобто облікова процедура за технологічною послідовністю - це умови реалізації правил ведення бухгалтерського обліку.

Можна надати наступне визначення облікової процедури за технологічною послідовністю. Облікова процедура за технологічною послідовністю визначає послідовність етапів облікового процесу від відображення господарських операцій в первинних документах та їх аналізу до закриття рахунків і складання фінансових звітів.

За аналогією до виробничого процесу, де з різних вхідних (сировинних та інших) компонентів отримують готовий продукт, обліковий процес можна розглядати як технологічну сукупність, тобто технологічний процес, де із вхідних даних в результаті обробки та переробки дістають вихідну продукцію у формі показників. Тому облікову процедуру за технологічною послідовністю часто називають обліковим циклом, що включає певні етапи.

За аналізом наукової та навчальної літератури нами виділена низка підходів до відокремлення етапів облікової процедури за технологічною послідовністю, тобто, етапів облікового циклу.

Так, відомі вчені Г.А.Велш та Д.Г.Шорт відмічають шість етапів облікового циклу, тобто, етапів облікової процедури за технологічною послідовністю, серед яких: аналіз господарських операцій на підставі первинних (виправдних) документів; реєстрація операцій в Головному журналі; перенос записів в Головну книгу; трансформація рахунків в кінці звітного періоду з доповненням складання трансформаційної таблиці; складання бухгалтерського балансу та інших форм фінансових звітів на базі трансформаційної таблиці; закриття рахунків в кінці звітного періоду і підготовка до початку нового звітного періоду [3, с.151].

На думку колективу авторів під керівництвом проф. Ф.Ф.Бутинця, до процедур обліку відносяться такі питання, як документування операцій, збір і обробка документів, способи групування, послідовність записів у регістри синтетичного та аналітичного обліку, спосіб заповнення Головної книги та звітності [4, с.23].

В.Сопко ж розглядає загальну поетапну побудову бухгалтерського обліку як процесу формування доказів та об'єкта організації [5, с.48]. Він пов'язує поетапну побудову бухгалтерського обліку як технологічного процесу та об'єкта організації з трьома етапами доказовості: первинне, вторинне та третинне.

На наш погляд, останній підхід найбільш повно відповідає змісту облікової процедури за технологічною послідовністю.

Отже, основу технології облікового процесу формують операції, які поділяють на три види (категорії): механічні, переробні, творчі. Типи операцій дають змогу вдосконалювати структуру облікового процесу, визначати виконавські місця, правильно організовувати поділ та кооперацію праці, нормувати працю виконавців, будувати графіки процесів. Сукупність операцій формує інформаційну процедуру. Кілька інформаційних процедур утворюють облікову фазу обробки. Фази формують облікові ділянки, що визначають обліковий процесс та його етапи. Основними з яких є первинний, поточний та підсумковий етапи.

Література

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 291 (із змінами та доповненнями) // Бухгалтерський облік і аудит, № 9, 2003

2. Національні стандарти БО // Все про БО №16 21 лютого 2007. – С. 3-110

3. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. з англ. О.Мінін, О.Ткач. – К.: Основи, 1999. - 943 с.

4. Бутинець Ф.Ф, Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”/ За ред.проф. Бутниця Ф.Ф. 3-є вид., перероб і доп. - Житомир : ПП “Рута”, 2001. – 512 с.

5. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 576 с.

__________ Хмелевська А.В.

__________ Капучак І.О.