Экономические науки /15.Государственное регулирование экономики

Сибірянська Ю.В.

аспірант кафедри фінансів

Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

Управління доходами бюджету: постановка цілей та завдань

Сьогодні в Україні актуальною є проблема розробки концепції управління доходами бюджету (далі - Концепція), тобто визначення на науковій основі базових напрямів та єдиних підходів до політики формування доходів бюджету, проте це питання мало досліджене в науковій літературі. Необхідність створення Концепції пов’язана з існуванням широкого переліку задекларованих державою соціальних зобов’язань та недостатнього обсягу дохідної частини бюджетів для забезпечення їх повного виконання, наявністю значних розмірів ухилення від оподаткування та обсягів податкового боргу, відсутністю науково-обґрунтованих сучасних методів планування та прогнозування доходів бюджету не лише на середньо- та довгострокову перспективу, а й на поточний рік, недосконалістю механізмів адміністрування та контролю, значним розміром витрат на мобілізацію деяких джерел доходів порівняно з надходженнями від них до бюджету тощо. Це лише деякі недоліки сучасної податкової та бюджетної політики, проте вони негативно впливають на процес управління доходами бюджету, а отже і на виконання державою покладених на неї функцій. Розробка Концепції передбачає насамперед визначення цілей і завдань, які потрібно вирішити в процесі управління доходами бюджету.

Розглядаючи управління доходами бюджету як безперервний процес, важливо виділити основні його етапи (складові) та визначити що потрібно робити на кожному етапі управління.

Основними етапами управління доходами бюджету є планування і прогнозування; мобілізація доходів бюджету; контроль за виконанням На етапі планування доходів бюджету необхідно: розробити стратегію управління доходами бюджету, оцінити доходи бюджету та розробити плани управління ними, перейти до здійснення планування та прогнозування на основі сучасних науково-обґрунтованих методів з використанням економіко-математичного моделювання з врахуванням показників еластичності та рентабельності кожного джерела доходу, сезонності податкових надходжень; створити чітку та прозору методологію формування середньострокових планів, розробити методики оцінки стійкості і стабільності розрахованих показників і ризиків їх зміни.

Потрібно внести зміни до методик здійснення аналізу виконання доходів бюджету, відповідно б до яких аналізувалися всі показники, які характеризують рівень сплачуваності податків: розмір та динаміка заборгованості, обсяг та кількість наданих пільг, втрати бюджету від надання пільг, розмір витрат на справляння різних доходів тощо.

На етапі мобілізації прогнозованих доходів бюджету важливо: а) удосконалити механізми адміністрування доходів, зменшити масштаби ухилення від сплати податків; б) вдосконалити систему органів управління доходами бюджету шляхом встановлення чіткого розподілу компетенції і відповідальності між різними рівнями управління, боротьби з корупцією в органах управління, підвищення технічної оснащеності і кваліфікації працівників; припинення практики встановлення відповідальності податкових органів за виконання лише кількісних показників надходжень.

Для гармонізації інтересів держави та платників, забезпечення добровільної сплати податків необхідно підвищити фіскальну дисципліну громадян, починати виховувати яку потрібно ще з дитинства; встановити чіткі правила регулювання взаємних зобов’язань уряду і платників податків, забезпечити дієвість контролю за їх дотриманням та прозорість процесу формування та виконання бюджетів, проведення широкої корпоративної масово-роз'яснювальної роботи процесів реформування податкової системи протягом всього періоду практичного впровадження положень Концепції.

Вдосконалити управління бюджетоутворюючими податками можна шляхом упорядкування податкових пільг, запровадження ефективних механізмів управління податковою заборгованістю, закріплення певної частки надходжень від цих податків на постійній основі за місцевими бюджетами, де легше проконтролювати процеси стягнення і використання надходжень. Потрібно запровадити податок на нерухоме майно громадян, який є легким в управлінні, та спрямувати надходження від нього до місцевих бюджетів.

Управління доходами бюджету повинно активно сприяти вирішенню проблеми податкової заборгованості, тому воно має включати і управління податковим боргом.

Варто розробити критерії ефективного фінансового контролю. Так, судженням про загальний рівень роботи можуть слугувати критерії результативності, дієвості, економічності. Проте для конкретної оцінки практичних результатів фінансового контролю потрібно розробити постійні показники.

Для комплексного управління доходами бюджету важливо вирішити проблему функціонування спеціального фонду бюджету, оскільки надання певним мобілізованим коштам спеціального статусу суперечить принципам функціонування бюджету як єдиного цілісного фонду фінансових ресурсів. Необхідно повернутися до єдиного фонду бюджетних коштів, що певним чином полегшить планування, прогнозування і особливо контроль за формуванням і використанням бюджетних коштів.

Потрібно організувати науково-просвітницьке забезпечення системи управління доходами бюджету, яке передбачає проведення науково-технічних і прикладних досліджень з цієї проблеми; видання довідкових, навчально-методичних, учбових та інших праць та матеріалів. Доцільно проводити науково-практичні конференції на тему "Шляхи вдосконалення управління доходами бюджету" за участю не лише провідних вітчизняних вчених, а й студентів та аспірантів.

Виконання цих завдань потребує відповідного часового лагу. При цьому доцільно передбачити короткостроковий та довгостроковий аспекти (рис. 1).

Рис.1 Етапи реалізації цілей та завдань управління доходами бюджету

Насамкінець важливо виділити можливі ризики виконання поставлених завдань. Так, основуючись на думці Ш.Бланкатра вважаємо, що впровадженню системи управління доходами бюджету будуть перешкоджати певні політичні сили, які, посилаючись на проблеми перехідного періоду, намагатимуться довести безглуздість інституціональних перетворень, піддати сумніву доцільність проведення самої реформи. Тому для захисту процесу реформування доцільно розробити комплекс супутніх заходів: референдум із приводу податкових та бюджетних питань, обмежити рівень державної заборгованості тощо. Серед інших ризиків слід також визначити законодавчі ризики, пов’язані з необхідністю вносити зміни до чинного законодавства.

Ми не претендуємо на те, що запропонований перелік цілей та завдань є абсолютно вичерпним. Він може доповнюватись у процесі розробки Концепції.