Гутніченко О.О.,

Київський національний економічний університет ім.Вадима Гетьмана, Україна

Класифікація витрат на поліпшення основних засобів в бухгалтерському обліку

Важливе значення в рішенні багато масштабних економічних завдань, які стоять перед промисловістю на сучасному етапі є подальший розвиток організаційних систем, методів та технічних засобів управління. Контроль є однією з основних функцій управління. Його розвиток пов’язаний з поглибленням досліджень, що мають на меті поліпшення організаційних форм і удосконалень способів впливу на економічні об’єкти.

Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції підприємств, зниження витрат виробництва та обігу вимагають поліпшення використання основних засобів. Процес поліпшення основних засобів повинен забезпечити не лише розширення обсягів виробництва продукції, а й суттєве зростання продуктивності праці, швидке впровадження в практику нових технічних рішень.

Дослідження теоретичних положень та діючої практики бухгалтерського обліку операцій з поліпшення основних засобів дозволило визначити ряд невирішених проблем. Серед них єдність загальноекономічної, податкової та бухгалтерської термінології, економічної суті, питань методики та організації обліку і контролю витрат на поліпшення основних засобів.

Проблеми обліку поліпшення основних засобів є предметом пильної уваги економічної науки. Вагомий внесок в розробку теоретичних основ і концептуальних методичних підходів до проблеми обліку поліпшення та ремонту основних засобів, сутності ремонтів, їх класифікації на підприємствах України внесли, зокрема, вчені економісти М.Т.Білуха, С.Ф.Голов, О.М.Голованов, В.П.Завгородній, В.М.Кужельний, В.Г.Линник, В.В.Сопко, Л.К.Сук, М.Г.Чумаченко та ін.

Експлуатація основних засобів - це складний і трудомісткий процес. В процесі експлуатації основні засоби зношуються, зменшується ефективність їх використання, тому підприємству необхідно постійно витрачати грошові кошти для відновлення працездатності або поліпшення основних засобів з ціллю збільшення майбутніх економічних вигод. Основні засоби потребують постійного технічного обслуговування. Крім того, для їх використання необхідно проводити поточний та капітальний ремонт та інші поліпшення основних засобів. Все це потребують певних витрат, які необхідно відобразити в бухгалтерському обліку.

Витрати на ремонт та поліпшення об’єктів основних засобів згідно з Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом МФ України від 30.09.2003 р. №561 поділяються на:

Ø витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт, тощо), включаються до складу витрат звітного періоду (п.32 Методичних рекомендацій);

Ø вартість робіт, що призводить до збільшення очікуваних майбутніх вигід об’єкта основних засобів, включаються до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визначення капітальними інвестиціями витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну використання об’єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об’єктом (п.31 Методичних рекомендацій); .

Прикладами такого поліпшення є:

а) модифікація, модернізація об’єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

На практиці також широко застосовують поняття поточного та капітального ремонтів. Деталізація цих понять звичайно наводиться у технічних нормативних та методичних документах, що регулюють ремонтну специфіку окремих видів основних засобів.

Недоліки класифікації ремонтів системи полягають в тому, що застосування понять капітального ремонту в якісно різних класифікаціях явно не правомірно, та не забезпечує чіткості визначень.

Поняття капітального ремонту економічної класифікації включає як складову частину капітальний ремонт технічної класифікації.

Класифікація ремонтів по кількісних ознаках не досить повно забезпечує характеристики видів ремонтів як складових частин окремого виробничого процесу і як слідство такі поняття ремонтів устаткування не досить прийняті стосовно інших об’єктів ремонту (будинкам, спорудам).

Таким чином для організації бухгалтерського обліку і використання джерел фінансування вважаємо правомірним таке визначення видів поліпшення основних засобів: технічний огляд, технічне обслуговування, поточний ремонт, капітальний ремонт, модернізація, реконструкція, технічне переозброєння.

Відображення витрат, пов'язаних з утриманням основних засобів, залежить від їх впливу на майбутні економічні вигоди, очікувані від використання об'єкта, і тому для цілей бухгалтерського обліку необхідний чіткий розподіл заходів щодо поліпшення основних засобів на:

- заходи щодо поліпшення основних засобів, здійснення яких спричинить збільшення майбутніх економічних вигод від використання такого об'єкта основних засобів;

- заходи щодо поліпшення основних засобів, проведення яких спрямоване на підтримання об'єкта основних засобів у робочому стані та одержання в майбутньому первісно очікуваних економічних вигод від використання такого об'єкта.

Залежно від функціонального призначення об'єкта основних засобів витрати, понесені при ремонті, будуть відноситися до складу певної групи витрат:

- до загальновиробничих витрат - при ремонті основних засобів, використовуваних безпосередньо для виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);

- до адміністративних витрат - при ремонті основних засобів, що використовуються для загальновиробничих потреб;

- до витрат на збут - при ремонті основних засобів, використовуваних для збуту продукції;

- до інших операційних витрат - при ремонті об'єкта основних засобів, що використовується для наукових розробок, для обслуговування власних об'єктів соціальної сфери.

Облік витрат на ремонт на окремих рахунках дозволить визначити фактичну суму витрат, понесених при ремонті основних засобів.

В процесі дослідження нормативних документів, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку України, діючого законодавства України для удосконалення вирішення завдань з організації та методики обліку і контролю витрат на поліпшення основних засобів запропоновано:

1. Для організації бухгалтерського обліку і використання джерел фінансування вважаємо правомірним таке визначення видів поліпшення основних засобів: технічний огляд, технічне обслуговування, поточний ремонт, капітальний ремонт, модернізація, реконструкція, технічне переозброєння.

2. Для відображення витрат на ремонт основних засобів вважаємо за доцільне відкривати окремий субрахунок до відповідних рахунків обліку витрат, що дозволить визначити фактичну суму витрат, понесених при ремонті основних засобів.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВНИХ

1. Єдина система планово-попереджувального ремонту та раціональної експлуатації технологічного обладнання машинобудівного обладнання машинобудівних підприємств. М. “Машинобудування”, 1967

2. Лист Держкомбуду України № 7/7-401 від 30.04.2003р. “Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів”

3. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну України від 30.09.03р. №561

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92

5. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318

6. Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Міністерства транспорту України від 30. 03. 1998 р. № 102