Економічні науки / 7. Облік і аудит

К.е.н., Зінченко О. В.

Міжгалузевий інститут управління

АУДИТ ЗАПАСІВ В МОЛОКОПЕРЕРОБЦІ: ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ

Внутрішній аудит як складова системи внутрішньогосподарського контролю передбачає незалежну оцінку, що провадиться всередині економічного суб’єкта, з метою перевірки і визначення ефективності його діяльності. Служба внутрішнього аудиту вирішує ширший спектр завдань. Проте, на практиці, існує певна недооцінка ролі такого контролю. Внаслідок цього, підприємства позбавлені інформації, яку надає внутрішній аудит.

Вдосконалення методики аудиту запасів молокопереробки потребує уточнення основних етапів проведення перевірки та напрямів облікової й управлінської інформації з метою підвищення ефективності аудиторської перевірки.

Існуюча система зовнішнього аудиту спрямована, насамперед, на підтвердження достовірності звітності. Проте, не вирішує проблем, пов’язаних із удосконаленням системи управління. Таким чином, метою внутрішнього аудиту є оцінка дотримання економічної політики підприємства та оцінка функцій внутрішнього контролю, що здійснюється всіма структурними підрозділами.

На досліджених молокопереробних підприємствах Київської, Кіровоградської, Житомирської та Черкаської областей, діють виключно внутрішні контрольні служби, зокрема, відділи технологічно-хімічного контролю, служба табельного контролю. Завданнями цих служб є контроль за окремими дільницями виробничої діяльності з позиції якості продукції та фактичної наявності робітників.

На деяких підприємствах, в організаційній структурі відсутні відділи внутрішнього аудиту або працівники, що виконують зазначені функції. Тому, необхідно створити окремий відділ внутрішнього аудиту, з мінімальною кількістю фахівців (бухгалтер-аудитор, менеджер-експерт, експерт-юрист). При цьому, організація служби внутрішнього аудиту на підприємствах має відповідати таким вимогам: мінімум витрат та максимум ефекту.

Слід зауважити, що окрім завдань контрольного характеру, внутрішній аудит детальніше проводить економічну діагностику, опрацювання фінансової стратегії, маркетингові дослідження, управлінське консультування. Виділення внутрішнього аудиту запасів у самостійну частину аудиторського контролю є необхідним та зумовлено, насамперед, прагненням адміністрації економічного суб’єкта отримати об’єктивну та незалежну оцінку дій управлінського персоналу різних рівнів. Це забезпечить підконтрольне управління з метою ефективного використання запасів та досягнення конкретних запланованих результатів виробничої діяльності підприємства.

Розробка методики внутрішнього аудиту запасів забезпечить перевірку відповідності нормативних актів та галузевих рекомендацій системі внутрішніх регламентів та процедур контролю. Вирішення поставлених завдань досягається здійсненням внутрішніх аудиторських перевірок використання запасів, перевірки правильності організації, методології та техніки їх обліку.

Організація внутрішнього аудиту запасів потребує формулювання контрольних напрямів, а також змісту об’єктів аудиторської перевірки та параметрів, що їх характеризують. Аудиторськими контрольними напрямками є: виявлення відхилень витрачання запасів на виготовлення молочної продукції, надійність інформаційного забезпечення обліку, їх належне зберігання.

У процесі здійснення внутрішнього аудиту чи тематичних перевірок окремих господарських фактів, об’єкти внутрішнього контролю співпадають з об’єктами обліку. Найповнішу характеристику основних процесів діяльності у сфері виробничій, обігу й у невиробничій діяльності пропонує професор В.В. Сопко, який розглядає ці процеси як об’єкти обліку, а через це, їх можна вважати об’єктами внутрішнього контролю. Так, у сфері матеріального виробництва, він виокремлює наступні об’єкти обліку (контролю): затрати на придбання (заготівлю) засобів виробництва, затрати предметів праці, затрати засобів праці у розмірах їх амортизації (зносу) в процесі створення продукту, міра праці та міра споживання, визначення собівартості новоствореного продукту, наявність та рух новоствореного продукту та пов’язані з ним грошові, розрахункові й кредитні операції.

Важливе значення має правильний вибір об'єкта аудиту, до яких відносять приймання цінностей за кількісно-якісними показниками, їх збереження, брак, псування, норми витрат на виробництво, облік, звітність, первинні документи.

Правильно проведена інвентаризація запасів сприяє якісному проведенню аудиту. Аудит доцільно починати з інвентаризації і перевірки виконання угод постачальників. Вивчають організацію укладання угод про матеріальну відповідальність, стан складського господарства, розміщення товарно-матеріальних цінностей, дотримання правил збереження. Необхідно визначити наявність у клієнтів нормативних актів, норм витрат сировини і матеріалів на виробництво, товарно-транспортні накладні, рахунки й інші первинні документи на перевезення запасів, їх оприбуткування, використання.

З метою вдосконалення методики внутрішнього аудиту запасів уточнено основні етапи проведення перевірки та напрями обробки облікової й управлінської інформації, що підвищить ефективність аудиторської перевірки. Доведено, що в процесі аудиту можна знизити рівень невиявлення помилок за умов професійно розробленого плану перевірки, адекватно обраних процедур, належного документального оформлення, систематизації та відображення аудиторських доказів у робочих документах.

Застосування в молокопереробці запропонованих методичних та організаційних аспектів внутрішнього аудиту запасів сприятимуть отриманню об’єктивної оцінки контрольних процедур для менеджерів різних рівнів управління. Такі заходи забезпечать надійність інформації для прийняття рішень щодо управління запасами.

Література:

1. Сопко В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. / 3 – тє вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 578 с.