Секція 7 “Облік і аудит”

К.е.н. Мошковська О.А.

Київський національний торговельно – економічний університет

 

МІСЦЕ І РОЛЬ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЗАТРАТ НА ЯКІСТЬ НА МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

 

Молочна промисловість відноситься до таких переробних галузей АПК, де якість кінцевих готових молокопродуктів значним чином залежить від сировини, яка надходить на переробку. Проте за останнє десятиріччя якість молочної сировини значним чином знизилась внаслідок преваліювання в загальних обсягах молочної сировини, яка надходить на переробку, закупленого у населення. Так, протягом 2005 – 2006 р.р. питома вага молочної сировини, закупленої у населення, становила 82 % в загальній кількості переробленого молока [3]. Від домогосподарств, які не мають необхідного обладнання для очищення, охолодження молока, на молокопереробні підприємства сировина надходить низької якості, що значним чином впливає на асортиментну політику суб’єктів господарювання, рівень їх конкурентоспроможності.

На підприємствах молочної промисловості порівняльний аналіз доцільно проводити по таким показникам, як додаткові затрати на одиницю продукції, рівень продуктивності праці і собівартості, перерахованої з урахуванням якості продукції тощо.

Такий аналіз необхідний для більш глибокої оцінки діяльності підприємства і пошуку можливостей щодо зниження затрат на підвищення якості продукції. В цьому напрямку достатньо ефективним може стати метод експертної оцінки.

Метод експертної оцінки передбачає кількісну оцінку ефективності функціонування системи за допомогою коефіцієнта ефективності. Коефіцієнт ефективності являє собою середньостатистичну  кількісну оцінку  дотримання всіх спеціальних функцій управління якістю молочних продуктів.

Як свідчать дослідники галузі, отримані значення коефіцієнтів слід порівнювати із запропонованою шкалою оцінки ефективності (табл. 1).

Таблиця 1

Метод експертної оцінки ефективності системи якості

Значення коефіцієнта ефективності

Оцінка

1 – 0,90

Добре

0,89 – 0,75

Припустимо

0,74 – 0,51

Межа

0,51 і нижче

Неприпустимо

 

Оцінка “добре” свідчить, що система функціонує нормально, на відповідному рівні забезпечує (кількісно і якісно) виконання робіт. В разі отримання оцінки “припустимо” виконуються нормативні вимоги щодо якості робіт, але окремі елементи системи вимагають доопрацювання; оцінка “межа” означає, що система працює зі зривом і не дозволяє забезпечити виконання завдань по якісному виробництву молокопродукції; “неприпустимо” – це сигнал, що система не вирішує затверджених завдань по якості, тому необхідними є повний перегляд її функціонування і розробка системи ще раз.

В якості критерію оцінки економічної ефективності системи слід використовувати  загальний річний економічний ефект, який визначається як сума річного підвищення прибутку за рахунок зниження витрат виробництва, скорочення непродуктивних затрат, більш раціонального використання основного і оборотного капіталу.

Недоліком вищезазначеного критерію є те, що функціонування системи передбачає розгляд не тільки перерахованих факторів, але і підвищення якісних характеристик молочної продукції, які забезпечують потреби споживачів та рівень їх конкурентоспроможності. Звідси випливає, що сукупний економічний ефект від функціонування системи повинен оцінюватись не тільки за результатами виробничої діяльності, але із урахуванням ефекту від експлуатації. Інакше оцінка ефективності системи буде неповною і може дати негативний результат. Це пов’язано з тим, що підвищення якісних характеристик продукції тягне за собою збільшення затрат на її виготовлення.

Доцільно було б розраховувати і порівнювати величину економічного ефекту не за один рік, а за певний проміжок часу, з урахуванням того, що з часом ефективність використання продукції в результаті її морального і фізичного старіння зменшується.

Крім того, економічні результати від виробництва якісної продукції та її споживання по окремим  різновидам молочної продукції не співпадають в часі, тобто продукція використовується споживачем протягом декількох років, приносячи прибуток щорічно.

Т.ч., для досягнення об’єктивності критерію оцінки ефективності функціонування системи необхідно враховувати інтегрований показник – загальний економічний ефект у виробника молочної сировини і у її споживачів з урахуванням різного часу виникнення поточних та одночасних затрат як на функціонування системи, так і на виробництво продукції.

Оцінку ефективності системи необхідно здійснювати у два етапи.

На першому етапі оцінюється ефективність розробки, витрати на впровадження, сертифікації та функціонування системи. Ця оцінка використовується для обґрунтування доцільності інвестицій у здійснення цих заходів. На другому етапі – етапі безпосереднього функціонування системи – оцінюється її фактичний вплив на підвищення якості продукції і отримання при цьому прибутку. В процесі розрахунку собівартості при оцінці економічної ефективності системи повинні бути враховані всі поточні затрати.

Т.ч., затрати на якість продукції являють собою сукупність затрат на всі різновиди діяльності щодо забезпечення якості молокопродукції відповідно із вимогами споживачів та затрат, пов’язаних з підвищенням та управлінням якістю. Важливе значення має розгляд теоретичних та практичних питань щодо вдосконалення калькулювання собівартості продукції з урахуванням рівня якості молокопродукції.

Список використаної літератури

  1. Закон України “Про молоко та молочні продукти”, затверджений Постановою Верховної Ради України від 24.06.2004 р. № 1870 – IV з наступними змінами і доповненнями
  2. Європейські вимоги до виробників молока та молочних продуктів: Довідник:/Авт. – упорядник: В.С. Тимошенко; за заг. ред.: А.В. Абрамова, В.Л. Іванова, Б.М. Куртяка, Р.П. Сімонова, І.В. Ємченко. – Львів: ПП “НТЦ Леонорм –СТАНДАРТ”, 2007. – 220 с.
  3. Чагаровський В. А вы знаете, для чего японцы используют наше сухое молоко?/Світ морозива і холоду. – 2007. – № 2. – С. 28.