«Економічні науки» /

12. Економіка сільського господарства

Малахай Г. А.

Криворізький економічний інститут, Україна

МЕТОДИКА ОЦІНКА СТАНУ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ФЕРМЕРСЬКИХ(СЕЛЯНСЬКИХ) ГОСПОДАРСТВАХ

Ефективність функціонування підприємства та його підрозділів значною мірою залежить від правильності вибору методів управління, їх поєднання та узгодженості на основі врахування рівня досконалості інституційного середовища, форм власності, специфіки завдань та інших чинників. Управлінська діяльність постає як результуюча різноспрямованих методів і засобів їх реалізації. Водночас кожна група методів має специфічні особливості, власні форми вияву і межі застосування. Розвиток виробничих відносин відповідно до соціальних змін суспільства об’єктивно обумовлює необхідність постійного удосконалення управлінської діяльності, тобто зміни способів і засобів управління.

Щоб реально оцінити стан управлінської діяльності в фермерських господарствах, було проведено анкетування серед фермерів Долинського району Кіровоградської області. Мета анкетування: ймовірна оцінка стану планової роботи як основи управлінської діяльності в фермерських господарствах та готовності фермерів до усвідомлення використання нових (нетрадиційних) управлінських технологій, зокрема бюджетування.

Результати теоретичних досліджень та вивчення досвіду діяльності фермерів дали можливість виділити основні реально існуючі напрямки управлінської діяльності, які можна вважати спонтанною проявою елементів бюджетування з різними степенями важливості.

Для оцінки результатів анкетування був вибраний метод експортних оцінок з використанням матричного методу. В кожному питанні було виділено кількість компонент - m та встановлена вага кожної компоненти - l_і (iÎ{1,...,m}), що дало можливість визначити загальну вагомість компоненти з урахуванням кількості респондентів - n_i. Отримана загальна вагомість компоненти l_i= l_і * n_i оцінювалась за шкалою від 0 до 10. Сума l_i дає загальну вагу питання-проблеми А_k, де k номер питання-проблеми в анкеті.

Оскільки ставилося за мету не лише задати запитання, а й оцінити усвідомлення кожним респондентом важливості виокремлених компонент питання-проблеми для управлінської діяльності, то важливість а_і кожної компоненти оцінювалось за шкалою від -1£ g_j £+1, де jÎ{1,...,7} з розбивкою на сім інтервалів (+1; +0,67; +0,33; 0; -0,33; -0,67; -1). Відповідно до значень i та j часткові важливості компоненти - а_ij оцінювались як добуток ваги компоненти l_і на кількості респондентів n_j , що вибрали певний показник шкали важливості g_j (а_ij = l_і *n_j*g_j). Сумуючи а_ij по всім значенням шкали важливості по і-тій компоненті, отримуємо а_i – сумарну важливість і-тої компоненти вздовж всієї шкали важливості. Загальну важливість питання- проблеми В_k отримуємо як суму всіх а_i (1 £ і £.m).

Отримані сумарні оцінки вагомості проблеми А_k та важливості В_k дають можливість оцінити реально існуючу картину значень певного питання-проблеми у практичній діяльності керівників фермерських господарств (обраних за базу дослідження): .

В анкету були внесені питання-проблеми, які були скомпоновані відповідно до елементів бюджетування, а саме: особистість фермера, планування, товарна продукція, фінансування, забезпечення виробничого процесу, маркетинг.

Аналіз анкет опитування дав можливість стверджувати, що маркетингова діяльність фермерів-респондентів здійснюється на суб’єктивно - інтуїтивному рівні, що знижує рівень мобільності господарств на ринку сільгосппродукції.

Отримана система коефіцієнтів реалізації важливості питань-проблем (h_k; kÎN, 1£k£13) дала можливість оцінити взаємозв’язок та взаємовплив цих коефіцієнтів при допомозі лінійної кореляції Персона – r:

, де

n – кількість вимірювань; X, Y – значення факторних ознак.

Для здійснення цієї кореляції були вибрані пари змінних: á„особистість фермера”, „планування”ñ, á„планування”, „стан господарства”ñ, á„особистість фермера”, „стан господарства”ñ. При цьому ставилося за мету визначити ступень зв’язку вказаних параметрів з використанням коефіцієнта детермінації (r²), який дає змогу оцінити залежність (зв’язанність) вибраних характеристик. В результаті розрахунків отримали наступні значення коефіцієнту детермінації:

Особистість фермера та планування	0,078691
Планування та стан господарства	0,039154
Особистість фермера та стан господарства	0,167899

Величина коефіцієнта r² свідчить, що найбільш суттєвий зв’язок в парі á„особистість фермера”, „стан господарства”ñ, найменший суттєвий зв’язок отриманий в парі á„планування”, „стан господарства”ñ. Співставлення цих коефіцієнтів вказує на те, що фермер як господар найбільш турбується про сьогодення і лише частково використовує такий дійовий інструмент управлінської діяльності впливу на виробництво як планування.

Виконуючи загальний аналіз отриманих коефіцієнтів r² звернемо увагу на те, що всі отримані коефіцієнти детермінації за шкалою {-1; +1}, хоч і мають додатне значення, не досягають навіть половини додатного відрізку шкали.

Для дослідження степеня залежності обраної множини h_k виконали побудову лінії на основі рівняння залежності одержаного за результатом регресивного аналізу (рис. 1).

Рис.1. Лінія регресії зв’язку питань-проблем: особистість фермера; стан господарства; планування

Побудована лінія регресії на основі значень має додатний кутовий коефіцієнт, а тому є графіком зростаючої функції і свідчить про зміцнення зв’язку між обраними питаннями-проблемами по мірі усвідомлення фермерами важливості планування як обов’язкового компоненту управлінської діяльності. Це підтверджує готовність більшості фермерами-респондентами до усвідомлення впровадження нових технологій управлінської діяльності, зокрема бюджетування.

Література

1. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. _ 2-е изд., перераб. и доп. – М.:Гардарика, 1998. – 296с.

2. Кігель В.Р. Математичні методи прийняття рішень у ефективному підприємництві. -К.:ІЕУГП, 1999.

3. Юзбашев М.М. Манелля А.И. Статистический анализ тенденций и колеблемости. — М.: Финансы и статистика, 1983.- 207с.