“Економічні науки” – секція Економіка підприємства
Унгурян
Т.В.
ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОПЕРАТОРІВ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ В УКРАЇНІ
Основним нормативним документом, який регулює діяльність операторів,
визначає їх права та обов’язки, є
Закон України „Про телекомунікації” [1].
Згідно цього Закону, центральним органом виконавчої влади є Національна
комісія з питань регулювання зв’язку (НКРЗ), яка здійснює регулювальні заходи у
сфері телекомунікацій і підпорядковується президенту України.
НКРЗ виконує наступні функції: внесення пропозицій до органів влади щодо
проектів нормативно-правових документів, ліцензування та реєстрацію, розподіл і
контроль номерного ресурсу, нагляд за якістю телекомунікаційних послуг,
тарифне регулювання і порядок
взаєморозрахунків між операторами та інші.
До складу Комісії входять вісім чоловік, які повинні бути громадянами
України, мати вищу освіту і досвід роботи в галузі зв’язку не менше чотирьох
років.
Кворум на засіданнях Комісії досягається, якщо є присутніми не менше п’яти
її членів, рішення затверджується більшістю голосів. Кожен має один голос, але
якщо кількість „за” і „проти” однакова, тоді рішення Голови є вирішальним.
Всім членам НКРЗ заборонено мати корпоративні права операторів, отримувати
від них винагороду в грошовій чи матеріальній формах, бути обраними на
яку-небудь посаду. Цими вимогами забезпечується об’єктивний контроль Комісії за
дотриманням прав та обов’язків операторів телекомунікацій.
Оператор може здійснювати діяльність на ринку телекомунікацій, отримувати
ліцензії та номерний ресурс, з’єднувати мережі, встановлювати тарифи на деякі
види послуг.
Оператор зобов’язаний дотримувати рівень якості послуг, надавати безоплатну
можливість споживачам для виклику екстрених служб (пожежної охорони, міліції,
швидкої допомоги, аварійних служб газу), вести облікову документацію та
дотримуватися правил добросовісної конкуренції.
Оператор повинен отримати ліцнзію, якщо він надає послуги фіксованого та
рухомого (мобільного) телефонного зв’язку, а також надає в користування канали
електрозв’язку.
Ліцензування сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів та
залученню інвестицій в телекомунікаційну сферу.
Після видачі ліцензії НКРЗ здійснює контроль шляхом проведення планових
(один раз на рік) і позапланових перевірок.
НКРЗ здійснює нагляд за взаємоз’єднанням мереж операторів з метою
забезпечення ефективної конкуренції та однакових умов для обох сторін. Якщо
оператор займає монопольне становище на ринку, тоді Комісія на свій розсуд
встановлює розрахункові такси за доступ до мереж.
В усіх інших випадках оператори самостійно розраховують такси за доступ до
мереж на основі собівартості та з урахуванням прибутковості послуг.
Серед телекомунікаційних послуг відоокремлюють загальнодоступні, до яких
належать: підключення абонента до мережі, послуги фіксованого місцевого телефонного зв’язку, виклик екстрених служб. Держава
гарантує споживачам якість даних послуг та встановлює на них тарифи.
Якщо в окремих регіонах споживачі не можуть отримати загальнодоступні
телекомунікаційні послуги через відсутність або нерозвинутість мережі, тоді
НКРЗ може накласти обов’язок на домінуючого оператора задовольнити попит із
застосуванням механізму компенсації збитків.
В 2006 році НКРЗ видала операторам місцевого фіксованого зв’язку сто ліцензій,
міжміського – дві, ІР-телефонії – двадцять шість, кабельного телебачення – сто
сімнадцять. [2]
Також було видано триста сімнадцять ліцензій на користування радіочастотним
ресурсом України за стандартами GSM - 900, GSM - 800, CDMA - 450 та ін.
Оскільки видача ліцензій здійснюється на платній основі, це дало
надходження до Держбюджету України в 2006 році в розмірі 330,4 млн.грн.
В 2005 році Комісією була переглянута Національна таблиця розподілу смуг
радіочастот, яка не змінювалася ще з 1996 року. На даний час розподіл смуг
радіочастот відповідає міжнародним рекомендаціям і становить для комерційного
та технологічного користування 75%, а для цілей спеціальних користувачів – 25%.
В доповіді розглянуто основні функції Національної комісії з питань
регулювання зв’язку (НКРЗ), яка здійснює регулювальні заходи у сфері
телекомунікацій.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Закон України „Про телекомунікації” від
18.11.2003 № 1280-IV.
2.
Матеріали презентації Звіту щодо
діяльності НКРЗ за 2006 рік
http://www.nkrz.gov.ua/press/press-release/45f934b0f3869/view_print/