Паланичко О.В.

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича

Основні гідроекологічні проблеми в басейнах річок Передкарпаття

Серед основних проблем, пов’язаних із розвитком суспільства, найбільш загрозливими є руйнування і забруднення навколишнього середовища, а також вичерпання природних ресурсів. Особливу увагу науковці звертають на антропогенні зміни в басейнах рік. Тут ведеться посилене та безсистемне господарювання, що викликає порушення цілісності, а подекуди й руйнування річкових екосистем.

Через масове вирубування лісів в Карпатах, значне розорювання схилів водозбірних територій, випасання худоби на заплавах річок в межах гір та передгір’я, посилилися небезпечні гідрологічні явища (повені, паводки, зсуви, селеві потоки). Стихійні лиха завдають великих збитків населенню, а саме: втрати чи пошкодження жител, господарських будівель, знищення врожаю на присадибних ділянках і навіть загибель людей.

Важливим чинником формування гідрологічних стихійних лих є деформація русел, що зумовлюється як природними умовами (морфологічна будова русел гірських рік, їх значний ухил і недостатня пропускна здатність та зарегульованість річкової мережі, а також крутизна схилів долин), так і діяльністю людини – гідротехнічні заходи, будівництво водозабірних споруд, обвалування і спрямлення русел тощо.

За визначенням Р.С.Чалова, руслові процеси можна охарактеризувати як сукупність явищ, що виникають при взаємодії потоку та ґрунтів, які складають річище та визначають розвиток різних форм рельєфу русел і режим їх сезонних, багаторічних та вікових змін, що впливають на розмив дна і берегів річок, транспорт та акумуляцію наносів. Основними факторами руслоформування, згідно з ідеєю В.М.Лохтіна, є багатоводність річки, ‘‘стрімкість‘‘ або похил русла та стійкість ложа ріки.

Проаналізувавши карти території Передкарпаття, можна зробити висновки, що більшість ділянок річок зазнали великих антропогенних перетворень. Досліджуваний регіон досить щільно заселений - тут зосереджено ряд населених пунктів, в тому числі і великі міста (Стрий, Івано-Франківськ, Чернівці, Коломия, Надвірна, Вижниця та інші), із розвиненим господарством, промисловими та житлово-комунальними об’єктами. Біля сіл, що простягаються вздовж водотоків, розташовані сільськогосподарські угіддя. Майже всі заболочені ділянки заплав розорані та меліоровані. Місцеве населення досить активно використовує русловий алювій із русел та заплав для господарських потреб та будівництва. В зв’язку з відсутністю коштів не завершено будівництво очисних споруд каналізації в місті Коломиї, смт Солотвин і Кути, а на більшості промислових об’єктів їх експлуатація ведеться з порушеннями, що призводить до скидів забруднених стічних вод у річки.

Річки Передкарпаття, які беруть початок в горах і протікають потім в передгір’ї, при виході з гір поступово набирають рис рівнинних. Важливою рисою Українських Карпат є те, що в багатьох випадках розширені днища долин, в яких формуються розгалужені русла річок, починаються ще в горах. Такі долини мають річки: Свіча, Лімниця, Бистриця Надвірнянська, Сірет (для яких менш характерні розгалужені русла) і деякі інші (меншого розміру).

У межах Передкарпаття значно впливає блокова тектоніка, що призводить до чергування височин і котловин (понижень у рельєфі). Найбільші висоти виходу з гір спостерігаються саме на річках в областях передгірних височин (Тисмениця, Лімниця, Бистриця Солотвинська, Бистриця Надвірнянська, Прут). Для Дністра і Стрия характерний вплив верхньодністровської улоговини. На положення (висоту русла) Черемошу впливають понижені відмітки долини р. Прут в межах Коломийсько-Чернівецької алювіальної рівнини. Він був перехоплений однією з правих приток Прута. В бік басейну р. Сірет відбувається значний ‘‘стрибок‘‘ висот. У цілому він також зумовлений тектонічно, що відобразилося на особливостях розвитку річкової сітки.[2]

Саме ці вище зазначені заходи і впливають на основні руслові процеси та екологічну ситуацію в басейнах рік Передкарпаття, так, наприклад, на короткій ділянці р. Черемош за останні кілька десятків років суттєво змінився морфодинамічний тип русла: відбулося перетворення напівгірського розгалуженого у врізане відносно прямолінійне. На ділянці р.Лімниця в межах с. Слобода – Ровнянська протягом 25 років русло перетворилося із розгалуженого на меандруюче однорукавне, але річкові води поки що залишаються одними з найчистіших в регіоні. Інша притока Дністра – Бистриця, через високу густоту заселення басейну, значно перетворена: скидаються зворотні води очисних споруд міст Івано–Франківська, Надвірни, Тисмениці, спостерігаються деформації русел рік Бистриці Надвірнянської, Бистриці Солотвинської та Ворони. Басейни річок Дністер, Прут та Сірет у своїх передгірських частинах також перебувають під посиленим впливом людини.

З метою припинення деградації рік Передкарпаття необхідно проводити відповідні заходи по захисту та відтворенню природних умов їх формування. В першу чергу для екологічної оптимізації передгірських ландшафтів потрібно суттєво посилити охорону лісів (збільшити їх площу - настільки можливо), прибережних територій, а також обмежити скиди забрудників та інші види діяльності в межах русел і заплав. Для збереження ландшафтного та біологічного різноманіття Українських Карпат необхідно збільшувати площі природно-заповідних територій, де діяльність людини була б обмежена.

Список літератури

1. Природа Українських Карпат. / За ред. К.І. Геренчука. - Львів. Вид-во Львів. ун-ту, 1968.– 265с.

2. Чалов Р.С. Географические исследования русловых процессов. - М., Изд-во МГУ, 1979. – 232с.

3. Ющенко Ю.С. Геогідроморфологічні закономірності розвитку русел. – Чернівці: Рута, 2005. – 320 с.