Державне управління / Сучасні технології управління

секція / підсекція

Білорусов С.Г.*, Попов С.А. **

* Херсонський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій

** Одеський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України

Модель інформаційно-аналітичного супроводу діяльності регіональних органів державного управління

Сучасні регіони України є складними суспільно-політичними та соціально-економічними системами, в яких постійно здійснюються відтворювальні процеси, що потребують відповідного фахового управління з боку державних та місцевих органів влади, з метою забезпечення сталого комплексного розвитку. Належне опрацювання інформації та здійснення відповідного аналізу регіонального середовища є дієвим засобом сприяння якісному управлінню та розвитку територій.

Окремі питання інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів регіонального управління висвітлено в працях закордонних та вітчизняних авторів: А. Епіфанова, А. Дегтяря, Б. Татта, В. Лексіна, Г. Климовицької, І. Сала, І. Михасюка, Л. Зайцевої, М. Бутка, О. Крайник, П. Грея, С. Мельника, С. Телешуна, У. Ізорда, Ю. Кальниша, Ю. Наврузова.

Якщо узагальнити їх думки, то поняття "регіональна аналітика" слід розглядати як аналітичне (інформаційно-аналітичне) дослідження всіх аспектів державної політики у регіональному вимірі.

Регіональна аналітика повинна складатися із двох взаємопов'язаних складових: теоретичної та прикладної; використовуватися для розв'язання державно-управлінських проблем та науково містких завдань; базуватися як на загальних принципах аналітичної філософії, так і на методах, що характерні для різних наук, об'єктом досліджень яких є суспільно-політичні та соціально-економічні процеси в регіоні.

У загальних рисах зміст регіональної аналітики зорієнтований на дослідження як змісту і розвитку суспільно-політичних, соціально-політичних процесів в регіоні, так і системної реалізації державної регіональної політики, визначення якості впливу на об'єкт управління, передбачення і прогнозування імовірних результатів від запропонованих технологій на основі наявної інформації, що отримана на підставі аналітичних методів, науково обґрунтоване прогнозування виважених уявлень про можливий розвиток суспільно-політичних та соціально-економічних процесів на перспективу, альтернативних шляхів їх реалізації, а також розробки системних рекомендацій щодо практичної діяльності [ 1, 2 ].

Об'єктом регіональної аналітики виступає регіон (територія) як суб'єкт та об'єкт управління, його суспільно-політичні та соціально-економічні процеси, їх властивості та закономірності, інше.

Предмет такої аналітики вбачається в розробці та систематичному оновлені багатомірної інформаційно-аналітичній моделі регіону, придатної для формування і реалізації програмно-цільових та організаційно-розпорядчих державно-управлінських рішень.

На теперішній час підрозділи інформаційно-аналітичного супроводу органів державного управління та місцевого самоврядування діють переважно в інтересах управлінь внутрішньої політики і задіяні для збору та обробки фахової інформації. Методологічне забезпечення аналітичної складової діяльності цих структурних підрозділів недостатнє. В даний час йде змістовний процес їх реформування, з метою уточнення напрямів та змісту роботи. Тобто, набуває актуальності науково-аналітична діяльність в інтересах інформаційно-аналітичного супроводу.

На підставі проведеного аналізу результатів досліджень згаданих вище науковців синтезовано модель інформаційно-аналітичного супроводу регіонального управління та розвитку, до складу якої входять такі види діяльності: інформаційно-аналітична (основна); експертно-комунікаційна; науково-аналітична, програмно-технічна та формування бази знань і накопичення інформаційних ресурсів. Наведена модель є просторово-часовою тому, що віддзеркалює основні дії та заходи під час підготовки, розробки та реалізації державно-управлінського рішення, оцінювання його наслідків. Основою такої моделі є інформаційно-аналітична складова, яка на першому етапі включає переданалітичний збір та обробку первинної інформації, моніторинг проблемних ситуацій, аналіз та оцінку проблемних ситуацій, виявлення з них найбільш значущих для суспільства. Вихідним продуктом етапу є висновки, рекомендації, аналітичні огляди, звіти щодо пріоритетів ризиків та прогнозів. Найбільш значущим результатом цього етапу є сукупність сценаріїв розвитку.

Другий етап передбачає розробку інформаційної моделі державно-управлінського рішення, спрямованого на вирішення найбільш актуальних проблем регіонального управління та розвитку. На заключному – третьому етапі інформаційна модель повинна отримати данні про результативність, ефективність та наслідки державно-управлінського рішення.

Значне місце при формуванні зазначеної інформаційної моделі відіграє фактор часу. Модель передбачає і наявність складової з формуванням бази знань та накопичення інформаційних ресурсів.

Важливо зазначити, що на всіх етапах інформаційно-аналітичний супровід розробки та реалізації державно-управлінського рішення здійснюється із застосуванням експертизи та консультування, врахуванням позиції фахівців та громадськості, а також передбачає моніторинг галузевих проблем державної регіональної політики.

Список літератури

1. Розпорядження Президента України "Про поліпшення діяльності місцевих органів виконавчої влади з реалізації внутрішньої політики" від 22.10.2002 р. № 372/2002-рп, www.rada.gov.ua

2. Білорусов С.Г. Державне регіональне управління як фактор впливу на формування соціально-економічних передумов розвитку області.// Зб. матеріалів науково-практичної конференції “Прогнозування соціально-економічного розвитку Херсонської області”. – Херсон: ХДТУ, 2003. – С.193-194.