Грицуляк В.Б., Грицуляк Б.В.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Вплив пахвинної грижі на гематотестикулярний бар’єр

При наявності косої пахвинної грижі її вміст тисне на кровоносні судини сім’яного канатика. Розвивається гіпоксія яєчка, яка веде до структурних змін в ньому та розладів сперматогенезу [1, 3].

Однією з причин порушення сперматогенезу можуть бути зміни в будові гематотестикулярного бар’єру [2, 4, 5]. Однак це питання вивчене недостатньо.

Тому метою даного дослідження є вивчення ультраструктури гематотестикулярного бар’єру при косих пахвинних грижах.

Матеріалом для даної роботи послужили 26 біоптатів яєчка у чоловіків зрілого віку 22-35 років з зазначеною вище патологією, які звернулися в урологічну клініку у зв’язку з безпліддям.

Біоптати яєчка фіксували протягом 1,5-2 годин в 1% розчині осмієвої кислоти. Після фіксації матеріал відмивали в 0,1м фосфатному буфері з РН 7,4 з наступною дегідратацією в етиловому спирті зростаючої концентрації. Тканинні блоки послідовно просочували в трьох змінах суміші епону і аралдіту (по 1 годині в кожній). Після цього шматочки матеріалу поміщали в желатинові капсули і заливали смолою з наступною полімеризацією при температурі + 56⁰С протягом доби. Отримані на ультрамікротомі Tesla BS- 490А зрізи монтували на мідні бленди діаметром 1мм, доконтрастовували 2% розчином уранілацетату на 70% спирті і сумішшю Рейнольдса та вивчали в електронному мікроскопі ІЕМ-100В з прискорюючою напругою 75 кВ.

Гематотескикулярний бар’єр об’єднує в собі стінку кровоносних капілярів, власну оболонку сім’яних канальців та підтримуючі епітеліоцити.

Стінка кровоносних капілярів складається з базальної мембрани та 2-3 ендотеліоцитів.

Власна оболонка сім’яних канальців яєчка в зрілому віці містить до чотирьох шарів клітин, які своєю будовою нагадують фібробласти, але мають більший об’єм цитоплазми. Цитоплазматичні органели розсіяні по всій клітині, а під плазмолемою знаходиться багато піноцитозних міхурців. У власній оболонці сім’яних канальців наявна базальна мембрана, товщиною 800А, до якої прилягають підтримуючі епітеліоцити та сперматогонії. Скоротливі клітини мають витягнуту по периметру канальця форму. Найбільш характерною ознакою є наявність в цитоплазмі міофіламентів діаметром 80А, контрі розміщені пучками вздовж плазмалеми. Цитоплазма клітин містить мікропіноцитозні везикули, ендоплазматичну сітку, комплекс Гольджі, мітохондрії. Ядра клітин витягнуті, з периферичним розміщенням хроматину. У частині випадків базальна мембрана власної оболонки канальців нерівномірно потовщена, з інвагінаціями в цитоплазму підтримуючих епітеліоцитів.

У здорових чоловіків зрілого віку підтримуючі епітеліоцити характеризуються неправильної форми ядром.

Комплекс Гольджі розвинутий слабо, елементи гладенької ендоплазматичної сітки виражені добре. Мітохондрії дрібні, овальної форми зі щільним матриксом. У цитоплазмі підтримуючих епітеліоцитів багато везикул, ліпідних включень, зерен глікогену. Між підтримуючими епітеліоцитами наявні спеціалізовані з’єднання, в утворенні яких беруть участь плазмалеми. В зоні з’єднань в цитоплазмі клітин визначаються мікрофіламенти і цистерни ендоплазматичної сітки.

При косій пахвинній грижі у власній оболонці сім’яних канальців має місце нерівномірне на протязі розширення внутрішнього неклітинного шару.

Кількість колагенових волокон зовні від нього, а також між шарами міоїдних клітин, наростає. Зростає ширина зовнішнього неклітинного шару. Частина ядер міоїдних клітин деформована, з периферичною конденсацією хроматину. Цитоплазма міоїдних клітин світла, її відростки виглядають коротшими. В мітохондріях має місце гомогенізація крист, ущільнення або вакуолізація матрикса, набухання цистерн, деструкція мембран комплексу Гольджі та канальців ендоплазматичної сітки.

В ядрах підтримуючих епітеліоцитів хроматин сконцентрований біля каріолеми, макрикс цитоплазми світлий за рахунок великої кількості різного розміру везикул. У цитоплазмі переважають невеликі мітохондрії з деструктивно зміненими кристами та ущільненим матриксом. Елементи ендоплазматичної сітки та комплексу Гольджі редуковані. Спостерігається велика кількість ліпідних включень, рибосом. У місцях контактів плазмалем підтримуючих епітеліоцитів відзначається їх зближення та згущення електроннощільного матрикса.

Таким чином, під дією тиску на елементи сім’яного канатика вмісту грижового мішка, в яєчку розвиваються структурні зміни. Порушується ультраструктура ендотеліоцитів кровоносних капілярів, власної оболонки сім’яних канальців та підтримуючих епітеліоцитів.

Література

1. Грицуляк В.Б., Грицуляк Б.В. Ультраструктура яєчка в нормі та після пластики задньої стінки пахвинного каналу при косих пахвинних грижах. // Галицький лікарський вісник. – 2000. – Т. 7. – № 4. – С. 91-92.

2. Грицуляк В.Б., Грицуляк Б.В., Гречин А.Б. Особливості будови гематотестикулярного бар’єру у людини і тварин. // Український медичний альманах, 2000. – Т. 1. – № 1. – С. 16.

3. Грицуляк В.Б., Грицуляк Б.В. Ультраструктура компонентів гематотестикулярного бар’єру в умовах пластики передньої стінки пахвинного каналу // Галицький лікарський вісник. – 2004. – Т. 11. – № 2. – С. 27-29.

4. Богдан Грицуляк, Володимир Грицуляк, Анастасія Спаська. Стан ультраструктур власної оболонки сім’яних канальців та підтримуючих епітеліоцитів у нормі й умовах гострої ішемії. // Вісник Прикарпатського університету. – Біологія. – Випуск 5. – Івано-Франківськ. – Плай, 2005. – С. 130-135.

5. Івасюк І.Й. Електронно-мікроскопічна характеристика структур звивистих сім’яних канальців у ранні терміни після травмування сім’яників // Буковинський медичний вісник. – 2005. – Т. 9, № 2. – С. 73-76.