Стратегические
направления реформирования
системы образования.
науковий співробітник Інституту
педагогіки АПН України
Психодіагностична робота в
процесі інтегрованого навчання.
Виховання
компетентних психологічно, екологічно, валеологічно грамотних людей, які вміють
вивчати самих себе, розвивати свою особистість, готових до самореалізації у
сьогоднішньому житті слід розпочинати якнайшвидше. Вивчаючи довкілля, дитина одночасно
стає об’єктом і суб’єктом пізнання, що створює універсальну і водночас
унікальну ситуацію в інтегрованому навчанні.
На реалізацію завдання становлення особистості
творця і проектувальника власного життя саме і спрямоване інтегроване навчання,
яке одночасно забезпечує формування цілісної природничонаукової картини світу,
цілісної картини знань про довкілля, оточуючий світ і власне „Я”. Саме
інтеграція цих знань може дати змогу дитині вирішити особисті психологічні
проблеми, проектувати свою життєдіяльність, завдяки вивченню і пізнанню себе як
частини природи, всесвіту. Завдяки інтеграції всіх цих знань дитина починає
розуміти глибинну суть всіх взаємозв’язків у навколишньому світі, природі, а
також свого взаємозв’язку з ними. Систематизованість
знань про себе, про свою біологічну, соціальну, психологічну інтелектуальну
сутність дає реальну можливість існування особистості в гармонії з оточуючим
світом [1,2].
Основою гармонійного
співіснування з природою, суспільством є адекватний образ „Я у світі” (мал.1). Адекватність
цього образу можливо сформувати в процесі інтегрованого навчання. В свою чергу очевидно це може створити умови для успішної
адаптації дитини в довкіллі, подальшого самоудосконалення та якнайбільш повної
самореалізації
. Отже, для
створення у дитини адекватного образу себе у світі необхідно сформувати образ
світу через інтеграцію знань про природу, суспільство, оточуючий світ, довкілля
та „образ Я”, через інтеграцію знань про себе. Очевидно, що забезпечити це може наявність
певних, систематизованих і цілісних знань про себе як біологічне і соціальне
явище, як частину природи і суспільства, як об’єкт і суб’єкт
пізнання [1,2].
Зміст інтегрованого навчання, спрямованого на формування
„образу світу”, включаючи знання про природу, детально розроблений, а зміст
навчального процесу, спрямованого на формування образу „Я” та образу „Я у світі” потребує розробки. Сучасна
система психодіагностичних досліджень особистості дитини передбачає: наукове
обґрунтування; розробку технології діагностики (підбір тестів, анкет, завдань
тощо); аналітичну обробку матеріалів діагностики; фіксацію результатів та
інтерпретацію даних дослідження.
В процесі інтегрованого навчання для відстеження
динаміки змін в інтелектуальній емоційно-вольовій та інших сферах доцільно
застосовувати моніторинг показників особистісного розвитку дітей. А, крім того,
мета використання психодіагностичної та психокорекційної роботи в процесі інтегрованого
навчання – збереження психічного та фізичного здоров’я, попередження та
подолання будь-яких форм психоемоційних розладів, сприяння процесу соціалізації
та засвоєння соціальних цінностей і механізмів життєтворчості, самопізнання,
самоудосконалення, самореалізації учнів[3].
Наші дослідження показали, що використання
психодіагностичної та психокорекційної роботи дозволяяє зробити інтегроване
навчання дійсно особистісно зорієнтованим, а саме: забезпечити врахування
індивідуальних можливостей дітей; створити ефективні умови для самовивчення,
самоудосконалення, самореалізації учнів; створити умови для забезпечення психічного та
психофізичного здоров’я; попередити та подолати психологічні та психічні
розлади; сприяти формуванню позитивної „Я концепції”.
Нами здійснювались дослідження особливостей
емоційно-вольової сфери, інтелектуальних та інших психічних процесів,
порівнювались показники у дітей, що вивчають інтегрований курс „Довкілля” та у
дітей, які його не вивчають.
Всі досліджувані
показники розвитку психоемоційної та інтелектуальної сфери помітно
відрізняються, вони мають позитивну тенденцію розвитку. Але ми звернули увагу,
що в межах експериментальних класів у деяких учнів було виявлено високий рівень
тривожності, занижену самооцінку та деякі інші проблеми психоемоційної сфери та
інтелектуального розвитку. Отже, хоча інтегроване навчання в цілому позитивно
впливає на особистісний інтелектуальний, психоемоційний розвиток учнів, проте
це не виключає, що на фоні їхніх
типологічних особливостей та інших психологічних чинників у шкільному віці, як
в молодшому, так і в старшому можуть проявлятись та формуватись певні негативні
якості. Саме тому застосування психодіагностичних методик в процесі
інтегрованого навчання є доцільним і дозволить: відслідкувати та вивчити особливості динаміки психологічних змін
особистості учня; виявляючи певні проблеми розвитку особистості учнів, включати
до плану інтегрованих уроків елементи психокорекційної роботи.
Література
1.
Гуз К.Ж. Модель світу учня і вчителя //Імідж сучасного
педагога. – 2004. - №6. С46-51.
2.
Пиаже Жан. Избранные психологические
труды. – М.: Международная педагогическая академия., 1994. – 680с.
3.
Подмазин С.И. Личностно ориентированное
образование. Социально-философское исследование. Запорожье : Просвіта, 2000. –
219с.