Магістр педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”
Ст. викладач кафедри ЗТДМВКТН
педагогічно-індустріального факультету
Розвиток технічного мислення у майбутніх учителів трудового навчання
Аналіз сучасного середовища життєдіяльності людини засвідчує, що воно носить переважно штучний, рукотворний характер і може бути назване техногенним. Виразником перетворювальної діяльності людини стали технології, які відображають сукупність способів і засобів праці, кваліфікацію працівників, розвиток інфраструктури. Сучасне техногенне середовище характеризується різноманітністю технічних засобів і технологій, котрі за своєю сутністю і призначенням дозволяють забезпечити гарантоване отримання необхідного продукту праці відповідно до заданих цілей діяльності. Характер технічної оснащеності суспільства і наявних технологій у їх сукупності відображають рівень інтелектуального, духовного потенціалу суспільства, можливості самореалізації кожної людини. Безперечно, що підростаючому поколінню потрібно оволодівати знаннями про сутність технологічних перетворень навколишньої дійсності. У кожного школяра повинні бути сформовані чіткі уявлення про способи перетворюючої діяльності людини, її еволюцію й тенденції розвитку, результати і наслідки впливу на особистість, суспільство і природу. Необхідною умовою усвідомлення проблем і процесів техногенного розвитку суспільства слід вважати наявність знань і вмінь виконувати різні перетворюючі процедури, прогнозувати і проектувати власну діяльність у техногенному середовищі, що безперервно ускладнюється.
Практичне засвоєння технологічних закономірностей перетворюючої діяльності, оволодіння способами, засобами і культурою праці, професійне самовизначення може здійснюватись тільки при наявності в структурі загальної середньої освіти відповідної самостійної освітньої галузі. Вона покликана забезпечувати формування культури праці, технічної культури, практичних знань і вмінь, що відображають поширені способи, засоби, процеси, результати і наслідки пізнання, застосування, отримання або перетворення об’єктів природного, штучного і соціального середовища, чого не забезпечує жодний інший напрямок загальної освіти. Така галузь під назвою “Технологія” має місце у Базовому навчальному плані загальноосвітньої школи України. Для її реалізації розроблено принципово новий навчальний предмет “Трудове навчання” технокультурного спрямування для 5-9 класів загальноосвітньої школи, покликаний забезпечити можливість учням оволодіти знаннями про способи і засоби перетворення навколишньої дійсності та навчити застосувати в практичній діяльності знання, одержані при вивчення інших загальноосвітніх предметів. Змістове наповнення нового предмета спрямоване на формування уявлень та знань про перетворюючу діяльність людини, яка в сучасних умовах пронизує увесь її життєвий простір: побут, розваги, навчання, виробничу сферу, управління. Вона визначає місце людини в природі і суспільстві, рамки її втручання в природні процеси. Передбачено, що центральне місце в знаннях про перетворюючу діяльність повинна зайняти техніка як загальнокультурна парадигма, що забезпечує єдність матеріальної і духовної культури, взаємозв’язок усіх видів культури (трудової, правової, моральної, художньої й ін.), а також обумовлює необхідність виділення універсальної культури, що зв’язує суспільство з середини.
Виходячи з цього, зміст оновленого навчального предмета “Трудове навчання” покликаний забезпечити формування:
1. Уявлень про різноманітність видів перетворюючої діяльності, про наслідки їх впливу на особистість, культуру, природу і суспільство, про еволюцію техногенного середовища;
2. Умінь оцінювати стан техногенного середовища, орієнтуватися в ньому, розуміти необхідність запобігати впливу негативних наслідків техногенної діяльності на людину, природу і суспільство;
3. Знань про техніку як результат інтегрованої пізнавально-перетворюючої взаємодії людини і природи. Результатом цього може стати розуміння техніки як засобу пізнання і впливу на життєве середовище людини;
4. Знань про загальнонаукові закономірності в технічних об’єктах і процесах, які заповнюють навколишній простір людини. Такі знання можуть стати основою для уміння зрозуміти будову технічного об’єкта чи можливості процесу, пояснити принцип його дії та запропонувати можливості для вдосконалення.
5. Умінь прогнозувати і проектувати процеси, об’єкти і засоби перетворюючої діяльності відповідно до заданих умов їх функціонування, планувати власну технічну діяльність, дотримуватися норм і правил технічної культури і культури праці.
Цілком очевидно, що такі знання стануть основою для політехнічної орієнтації школярів та формування в них трудових компетенцій, необхідних для опанування обраної сфери профільного трудового навчання у старшій школі. Оновлений зміст трудового навчання забезпечить формування технічної культури і культури праці, необхідних кожній людині у її повсякденному житті, навчальній та трудовій діяльності.
Таким чином розвиток технічного мислення в майбутніх вчителів трудового навчання при їх підготовці для вирішення професійних завдань у ситуації активного проникнення складної техніки в життя кожної людини буде забезпечуватися в разі врахування того, що:
1. Ключова ідея при розробці стратегії розвитку технічного мислення полягає в необхідності спрямованого формування кожного з його компонентів;
2. Виявленні цілісної структури технічного мислення в умовах сучасного рівня розвитку техніки на основі методології технічного знання;
3. Головним дидактичним засобом розвитку технічного мислення являється система пізнавальних задач, орієнтована на формування всіх компонентів технічного мислення. Лише так можна обґрунтувати значимість розвитку технічного мислення в майбутнього вчителя трудового навчання.
Відомості про авторів
Магістр педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”
Старший викладач кафедри ЗТДМВКТН педагогічно-індустріального факультету
Адреса:
08400, м. Переяслав-Хмельницький,
вул. Сухомлинського 30, декану педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ
“Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія
Сковороди” Гончаренку Олексію Миколайовичу