Секція:
педагогічні науки
Підсекція:
Методичні основи виховного процесу
Дацька Лариса
Магістр педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди»
Прохорович Василь
Викладач
кафедри ЗТДМВКТН
Планування старшими підлітками свого майбутнього неможливо без оволодіння певним колом знань про об’єктивні та суб’єктивні фактори правильного вибору професії. Загально відомо, що для цього важливо знати про її місце у системі народного господарства, суспільний попит, шляхи оволодіння, можливі перспективи кваліфікаційного і посадового просування, а також про матеріальне забезпечення спеціаліста, умови праці тощо. З іншого боку, підліток мусить орієнтуватися у відповідних якостях своєї особистості й уміти оцінювати власні здібності з огляду на конкурентний вид професійної діяльності. У вісімдесяті роки класні керівники старших класів середньої загальноосвітньої школи мали в планах своєї виховної роботи завдання підготувати учнів до свідомого професійного самовизначення. У навчальних планах шкіл значився факультативний предмет “Основи виробництва. Вибір професії” (“Основи вибору професії”). На жаль, про це тепер доводиться говорити лише в минулому часі. Протиріччя і недоліки процесів реформування школи призвели до втрати здобутків української системи освіти, зокрема в галузі практичної навчально-виховної роботи з учнями, допомоги їм, спрямованої на самостійне вирішення життєво важливих питань: що робити після закінчення школи, де і яким чином самореалізуватися.
Але
попри всі труднощі сучасного соціально-економічного стану України залишаються
сподівання на те, що в новій концепції загальноосвітньої школи ці питання
будуть розв’язані. Адже входження суспільства в ринкові відносини і виникнення
на цьому тлі ринку праці в жодному разі їх не знімають. Мова може йти лише про
певну модифікацію профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю, про її
вдосконалення з огляду на реалії сьогодення. Важливим у цьому плані залишаються
інформування і професійна консультація школярів.
Професійна
інформація розглядається нами як науково-практична система підготовки
особистості до вільного і свідомого вибору життєвого шляху, формування в неї
активної, особистісно і соціально зумовленої професійної орієнтації,
адекватного ставлення до світу праці, до обраної професії, а також до самої
себе. Безперечно, розв’язання такого важливого завдання має в першу чергу
покладатися на школу. Цілеспрямована, об’єктивна інформація має протистояти
лавині суб’єктивної інформації, що, особливо в нинішніх соціально-економічних
умовах, на кожному крокі переслідує учнів, та й не тільки їх може спричинити
втрату ціннісних перспектив, порушення адекватності ставлень вимог до
соціального середовища, прикрі деформації особистісної сфери.
За умови якісної профінформаційної роботи учень дістає об’єктивні відомості щодо необхідності і важливості не лише омріяної ним професії, а й багатьох інших, має змогу переконатися, що практично кожна тією чи іншою мірою може задовольнити його творчі запити. Необхідно тільки, щоб він сам як професіонал за своїми психологічними, психофізичними і фізичними можливостями відповідав її вимогам. Професійна консультація є продовженням професійної інформації, але вже на більш високому рівні.
Можна
виділити три важливих аспекти професійної консультації:
1.
Аналіз
індивідуальних психологічних і психофізичних рис особистості. Такий аналіз
проводиться у ході соціальних занять і допомагає учням краще пізнати самих
себе, розкрити й оцінити власні здібності в проекції на вимоги обраної
професії, впевненіше почуватися при оволодінні нею. З цією метою
використовуються відповідні методики психодіагностики особистості, за допомогою
яких розкриваються можливості формування професійних здібностей. Психологічною
передумовою формування професійних здібностей наявність індивідуальних
здібностей та особливостей психічних функцій.
2.
Ознайомлення
учня з вимогами певної професії (професій) і зіставлення з нею (ними)
психологічною структури його особистості. У зв’язку з тим, що професії
різняться не лише за об’єктами праці, а й за вимогами до фізичних якостей і
психофізіологічних особливостей людини (наприклад, професія водія вимагає від
працівника стійкого розподілу уваги, тоді як професія конструктора – її
розвиненої концепції), необхідним компонентом професійного консультування є
професіографія. Вона дає змістовний методичний матеріал, яким зумовлюється
добір психодіагностичних методик.
Профконсультація
і професіографія повинні будуватись на спільності психодіагностичних методик
(методичної мови), що створює реальні можливості для зіставлення показників
індивідуальних здібностей особистості з показниками психограми професії. Коли
фізичні якості і психофізіологічні особливості не відповідають вимогам
професії, ми маємо справу з професійною неповноцінністю, від якої страждають і
особистість, і суспільство.
3.
Визначення
подальших шляхів розвитку особистості та способів цілеспрямованої допомоги їй у
цьому. Неприпустимо обмежуватись лише фіксацією її індивідуальних психічних і
психофізичних особливостей. Важливо спрямовувати зусилля на виявлення ще не
розкритих потенційних можливостей кожного учня і здійснення необхідних кроків
до того, щоб у процесі різних видів діяльності його задатки й нахили
перетворити в розвинені здібності. Зауважимо, що в системі професійної
інформації поряд з інформуванням про світ праці і професійну діяльність,
профінформатор (учитель) переконує учнів, що кожна людина має певні схильності
і здатна опанувати широке коло професій, то в ході профконсультацій психолог,
вимірює і прогнозує розвиток тих психологічних властивостей, котрі є професійно
значущими. Весь комплекс заходів з професійної інформації та професійної
консультації покликаний забезпечити особистості формування власних інтересів і
сприяє оптимальній реалізації нею своїх фізичних і духовних сил у певній галузі
діяльності.
Відомості про авторів
Магістр педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”
Викладач кафедри ЗТДМВКТН педагогічно-індустріального факультету
Адреса:
08400, м. Переяслав-Хмельницький,
вул. Сухомлинського 30, декану педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ
“Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія
Сковороди” Гончаренку Олексію Миколайовичу