Секція: педагогічні науки; підсекція: сучасні методи викладання
Колоткова Валентина
Магістр педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”
Ісак Олександр
Викладач кафедри ТМВМІТ педагогічно-індустріального факультету
Методика технічного моделювання у процесі трудового навчання
в умовах загальноосвітньої школи
Ідея технічного моделювання з промисловості прийшла і в трудове навчання. Проте не можна вважати, що технічне моделювання у промисловості та у процесі трудового навчання збігаються за змістом та завданнями. Хоч технічне моделювання застосовується у багатьох галузях промисловості лише небагатьом учням доведеться зустрітися з технічним моделюванням. Проте у цьому процесі поєднуються основні напрямки технічної творчості, оскільки під час технічного моделювання доводиться розв’язувати конструкторські, технологічні та організаційно-економічні завдання. Саме це приваблює з погляду трудового навчання. Але коли уважно придивитися до процесу виготовлення будь-якої продукції, то можна дійти висновку, що й тут відбувається те саме. Правда, якщо під час модулювання доводиться розв’язувати, як правило, творчі завдання, то у виготовленні звичайної продукції вони можуть мати репродуктивний характер. Крім того, у процесі моделювання робота конструктора і технолога більш пов’язана в організаційному відношенні, що також справляє враження про більш тісний зв’язок між різними напрямками технічної творчості, ніж у разі виготовлення звичайної продукції.
Для трудового навчання, виходячи з завдань політехнічної освіти, тобто враховуючи необхідність ознайомлення учнів з найхарактернішими і найпоширенішими виробничими процесами, об’єктами та явищами, головним у процесі моделювання є навчання розв’язання творчих завдань. Серед таких завдань розробку технічної документації на модель, яка опирається на теорію подібності, слід розглядати як вузькопрофесійний процес, яким на практиці займається обмежене коло спеціалістів. Навчання розв’язання творчих технічних завдань може ґрунтуватись на виготовленні будь-якої продукції і стає можливим, коли забезпечується керівництво діяльністю учнів з боку вчителя. Досвід роботи шкіл, дослідження ряду науковців показують, що технічне моделювання у школі не повинно повторювати за змістом технічне моделювання, яке проводиться у галузі виробництва.
Спираючись на зазначені висновки, розкриємо зміст технічного моделювання у школі таким, яким він має бути, коли виходити із завдань трудового навчання. Розглянемо, що досягається в процесі випробування моделей з точки зору завдань трудового навчання. Очевидно, що цьому вдається показати учням використання закономірностей та явищ природи у практиці людської діяльності. Вдається, отже, пов’язати знання учнів з основ наук з їх практичною діяльністю. Це має велике навчальне та виховне значення. Проте, як відомо, такий зв’язок не є самоціллю трудового навчання. Дидактичний зв’язок повинен органічно вплітатись у трудову діяльність учнів, яка в процесі технічного моделювання визначається головним чином першими двома етапами, тобто розробкою технічної документації та виготовлення моделі. Тому орієнтуватися доводиться передусім на такі моделі, які є найзручнішими для включення учнів у складання креслень, складання технологічного процесу, виготовлення деталей моделі та їх складання. У деяких випадках випробування моделі можна замінити контролем її точності. Це не зменшує навчальної цінності моделювання, якщо при цьому учні ознайомлюються з основами сучасного промислового виробництва.
Отже, вирішальне значення має не об’єкт роботи, а ті завдання, які учні розв’язують у процесі його виготовлення. З цього приводу відомий дослідник І.Д.Коржев зауважує: “...не тільки модель електричного двигуна, а й ручку молотка можна зробити конструктивною темою, якщо поставити перед учнями такі завдання: 1) довжина ручки повинна давати найвигіднішу силу для удару; 2) ручка не повинна висковзувати з рук; 3) молоток не повинен зриватися з ручки”. Отже, під технічним моделюванням у школі слід розуміти діяльність учнів, пов’язану з виготовленням різних виробів, якщо при цьому виконуються такі основні умови.
1. Створюється уявлення учнів про основи сучасного промислового виробництва.
2. Розвивається конструкторська творчість.
3. Засвоюються технологічні знання.
4. Формуються та закріплюються вміння і удосконалюються навички обробки матеріалів.
Названі умови дають можливість сформулювати вимоги, якими слід керуватися, вибираючи об’єкти моделювання і визначаючи їх учням.
1. Модель має бути об’єктом, прийнятним з точки зору завдань політехнічного навчання.
2. Вибираючи об’єкти для моделювання, треба враховувати рівень знань учнів з основ наук. Якщо учням належить побачити на прикладі моделі використання на практиці певних природничо-наукових закономірностей та явищ, то їх треба завчасно ознайомити з цими закономірностями та явищами з курсу фізики, хімії тощо.
3. Виготовлення моделі повинно супроводжуватись використанням умінь і навичок з обробки матеріалів, яких учні набувають на заняттях у майстерні.
Отже, моделювання у школі за своїми завданнями істотно відрізняється від моделювання в умовах виробництва. Моделювання у школі розглядається як процес навчання дітей читати і складати креслення, як процес ознайомлення учнів з елементами конструкторських та технологічних знань і застосування їх на практиці. Очевидно, не потрібно доводити, що при цьому створюються умови для розв’язання з учнями завдань конструкторського, технологічного та організаційно-економічного змісту. Отже, у процесі технічного моделювання створюються умови для розвитку технічної творчості учнів. Тому моделювання не повинно обмежуватися однією або двома темами. Моделювання повинно охоплювати увесь період вивчення трудового навчання.
Відомості про авторів
Магістр педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”
Викладач кафедри ТМВМІТ педагогічно-індустріального факультету
Адреса:
08400, м. Переяслав-Хмельницький,
вул. Сухомлинського 30, декану педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ
“Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія
Сковороди” Гончаренку Олексію Миколайовичу