Секція: педагогічні науки; підсекція: сучасні методи викладання
Шульгатий Андрій
Магістр педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”
Коломієць Юрій
Ст. викладач кафедри ЗТДМВКТН педагогічно-індустріального факультету
Використання технічної творчості на уроках трудового
навчання
Результати наукових досліджень дають підстави для ряду методичних рекомендацій. У шкільних майстернях виготовляють різні деталі, і вчитель на прикладі конкретних деталей має навчити учнів не тільки трудових прийомів і операцій, а й елементів складання технологічних процесів. Проте цей конкретний матеріал повинен бути базою для формування уявлень про загальні правила складання технологічних процесів, які вироблені багаторічною практикою промислових підприємств. Таке завдання можна здійснити, якщо продемонструвати перед учнями зв’язок різних технологічних процесів, розкрити спільне в них.
Наприклад, у 5-му класі вивчення обробки деревини закінчується. Кожен учень виготовляє кілька різних за своєю конструкцією виробів, але процес їх обробки складається з тих самих операцій. Цьому факту діти здебільшого не надають ніякого значення, проте він заслуговує на серйозну увагу. Виявляється, що вивчивши всього лише три операції, можна вже виготовити різноманітні суспільно корисні речі. Учитель може запитати, до чого ж у такому разі зводиться процес обробки виробу. Учні відповідатимуть, що він полягає у здійсненні ряду трудових операцій.
Таким чином, спираючись на аналіз технології виготовлення виробів, можна створити у дітей перше уявлення про технологічний процес обробки деталей як про ряд послідовних операцій. Завдання вчителя – доповнити це уявлення повідомленням про те, що операції слід виконувати не довільно, а в чіткій послідовності. Прикладом може бути виготовлення кілочка етикетки для дослідної ділянки. Спочатку розмічають заготівку, відрізають її, а потім стругають. Переставляти операції недоцільно. Отже, щоб виготовити будь-яку річ, треба не тільки вміти виконувати певні операції, а й знати послідовність їх виконання. І саме тут учитель вводить поняття “технологічний процес”, характеризуючи його як задану послідовність обробки деталей.
У тому ж класу, закінчуючи вивчення тем з обробки матеріалів, учні знову повертаються до виконання комплексних робіт. Під час виготовлення та складання виробів з деревини діти виконували в комплексі такі операції, як розмічання, пиляння, стругання. Тепер комплекс операцій трохи ширший: розмічання, правлення, різання, гнуття, робота з дротом, з’єднання листового металу і дроту. Завдяки цьому створюються можливості розширити уявлення учнів про технологічний процес виготовлення деталей. Слід звернути увагу на те, що технологічний процес обробки металів відбувається в тій самій послідовності, що й процес обробки деревини. Для більшої переконливості доцільно об’єднати окремі операції в групи і показати в загальному вигляді етапи технологічного процесу: 1) вибір заготовки; 2) розмічання; 3) роздільні операції (пиляння деревини, різання металів та ін.); 4) операції обробки (стругання деревини, обпилювання металів тощо); 5) контрольні операції.
Досвід показує, що технологічні знання треба давати учням поступово і відповідно до цього ставити перед ними завдання технологічного характеру. Розглянемо зміст технологічних завдань у тій послідовності, в якій їх доцільно ставити перед учнями.
1. Пояснення технологічного процесу. Приступаючи до виготовлення деталей на заняттях у майстернях, учні вперше зустрічаються з технологічною документацією. Тому, передусім їм треба навчитися читати технологічні картки. Вчитель дає необхідні пояснення, а потім перевіряє, настільки правильно зрозуміли його учні. Для цього він пропонує учням пояснити зміст технологічної картки, тобто розповісти, в якій послідовності вони виконуватимуть роботу, за допомогою яких інструментів оброблятимуть деталь тощо.
2. Вибір інструментів. До вибору інструментів учні будуть підготовлені після того, як ознайомляться з відповідними трудовими операціями і з тим, які інструменти застосовуються та у яких випадках.
3. Вибір способу установлення заготовок і інструментів. У процесі нагромадження практичного досвіду з обробки матеріалів учні зустрічаються з різними можливими способами закріплення заготівок та інструментів.
4. Визначення послідовності виконання трудових операцій. Щоб правильно скласти послідовність виконання трудових операцій, треба чітко уявляти собі, як повинна видозмінюватись форма заготовки у процесі обробки з тим, щоб перетворення її у готову деталь проходило найраціональніше. У зв’язку з цим, важливо, по-перше, ознайомити учнів із загальними правилами, якими керуються, складаючи “маршрути” технології, і, по-друге, створити уявлення про операційні ескізи заготівки. Для виконання другої умови вчитель праці ще у той період, коли учні працюють за вичерпною документацією, демонструє їм операційні ескізи (у натурі або на плакаті).
5. Складання операційної технології. Виготовлення будь-якої деталі включає, як правило, кілька трудових операцій. Тому після складання послідовності операцій доводиться визначати зміст останніх. І в цьому випадку учні повинні бути озброєні загальними правилами, виробленими практикою машинобудівельних підприємств. Так само, як і при складанні послідовності виконання операцій, учні повинні вміти уявляти собі у просторі, який “слід” залишатиме той чи інший інструмент на оброблюваній заготовці.
6. Самостійна розробка технологічного процесу. Переходячи від простіших технологічних завдань до складніших, учні підготовлюються до самостійної розробки технологічних процесів, тобто до заповнення технологічних карток. Звичайно цей момент настає не у всіх учнів в один час. Враховуючи індивідуальні особливості дітей, учитель праці переводить кожного учня від одного ступеня технологічних знань до наступного з урахуванням його здібностей.
Відомості про авторів
Магістр педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”
Старший викладач кафедри ЗТДМВКТН педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”
Адреса:
08400, м. Переяслав-Хмельницький,
вул. Сухомлинського 30, декану педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ
“Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”
Гончаренку Олексію Миколайовичу