Педагогічні науки / Наука: Теория и практика - 2007

Миколаєнко Андрій Євгенович

аспірант І р. н., викладач кафедри ЗТДМВТНК

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного

педагогічного університету імені Григорія Сковороди»

 

Визначення  необхідної кількості матеріалу для роботи в шкільних навчальних майстернях

 

Робота сучасної школи стикається з цілим рядом питань, які потребують негайного вирішення, серед яких є важливим вдосконалення і поліпшення процесу навчання в умовах  школи.

Трудове навчання – загальноосвітній предмет, який складає основу предметного наповнення освітньої галузі “Технології”.

Предмет має на меті забезпечити підготовку учнів до трудової діяльності у різних сферах виробництва та домашньому господарюванні; дати учням загальні відомості про основи виробництва, сучасну техніку, технології, процеси управління, основні групи професій та вимоги професії до людини; залучити учнів до основних видів проектно-конструкторських і технологічних робіт; сформувати навички розв’язання творчих практичних завдань [1, с.3].

Матеріальна база становить одну з головних умов, без зебезпечення яких неможливе проведення трудового навчання [3, с.224].

Аналіз матеріальної бази загальноосвітніх шкіл деяких регіонів Київської області з трудового навчання показує, що там  застосовуються  різні  організаційні форми  для включення учнів у продуктивну працю. У цьому аспекті слід розрізняти шкільні майстерні, навчаль цехи або дільниці; навчально-виробничі комбінати; міжшкільні навчально-виробничі майстерні і шкільні навчально виробничі майстерні [3, с.224].

Приступаючи до визначення необхідної кіль­кості матеріалу для роботи в навчальних майстернях протя­гом навчального року, треба передусім точно встановити, які саме вироби за календарно-тематичним планом виго­товлятимуть учні 5-11 класів.

Для вибору об'єктів беруть в основу програми практич­них занять у навчальних майстернях в 5-11 класах. Кожна виготовлена учнем річ повинна бути суспільно корисною, тобто використаною для потреб школи чи виробництва, яке дає школі всі необхідні заготовки або матеріали.

Як правило, учні виготовляють нескладні вироби з од­нієї або кількох деталей [2, с.60]. Такими виробами можуть бути, наприклад, совки, молотки, рисувалки, викрутки, завіси, защіпки різні тех­нічні моделі нескладних механізмів і машин, нескладні столярні вироби для потреб школи, фізичні прилади для шкільного кабінету тощо.

Установивши перелік предметів, вибраних для виго­товлення учнями 5-11 класів і їх загальну кількість на весь навчальний рік (орієнтовно), визначають загальну кількість потрібного матеріалу на весь навчальний рік для роботи майстерень.

Є два основних способи визначення кількості необхідного  матеріалу на вироби, а саме [ 2, с.61]:

1) за укрупненими нор­мами;

2) розрахунком під час складання технологічних карток.

Кількість потрібного матеріалу за укрупненими нор­мами визначається за коефіцієнтом витрати матеріалу, тобто за відношенням ваги витраченого матеріалу до чис­тої ваги виготовлених виробів. Коефіцієнт витрати мате­ріалу для різних виробів може бути різним і залежить від величини припусків, які даються для остаточної обробки виробу, а також від форми заготовок і раціональної їх розмітки. Розмічати деталі треба так, щоб було найменше різних відходів [ 2, с.61].

У шкільних навчальних майстернях для розрахунків коефіцієнт витрати матеріалів можна брати від 1,20 до 1,10.

Точнішим для визначення кількості необхідного мате­ріалу на вироби є спосіб розрахунку під час складання тех­нологічних карток, за чистою вагою виробів згідно з крес­ленням. Коли виріб складається з кількох деталей, беруть до уваги чисту вагу кожної деталі, з яких складається ви­ріб, і на основі цього визначають вагу матеріалу на весь виріб. Складаючи технологічні картки, беруть до уваги також необхідні припуски для остаточної обробки і пригонки дета­лей, а також враховують неминучі відходи в процесі їх розмічання [2 , с.61].

У шкільних умовах кількість необхідного матеріалу слід визначати першим способом з урахуванням певного коефіцієнта втрати матеріалу. Для зручності підрахунків складають відомість за такою формою:

п/п

Назва виробу

Вага майбутнього

виробу

Кількість

запланованих

виробів в навчальному році

Вага всіх виробів

Характеристика матеріалу заготовки

Коефіцієнт

витрати матеріалу

Примітка

1...

 

 

 

 

 

 

 

....n

 

 

 

 

 

 

 

 

Для виготовлення виробів слід широко використовувати відходи різних матеріалів виробництва (обрізки листового,   пруткового чи штабового матеріалу, різні обрізки деревини, пласт­мас  тощо), і лише в крайньому разі можна використо­вувати новий матеріал.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.      Програми  для загальноосвітніх  навчально-виховних закладів.:  Трудове навчання  5-9 класи. - К.: Шкільний світ, 2001.- 310 с.

2.     Степенко В.П. Шкільні навчальні майстерні. - К.:-Радянська школа, 1966.- 99 с.

3.     Тхоржевський Д.О. Методика трудового навчання.- К.: Вища школа, 1973.-   350 с.

 

24.07.2007 р.                              _________________      Миколаєнко А. Є.