Педагогічні науки/5. Сучасні методи викладання

Погорєлова Л.В.

Українська інженерно-педагогічна академія

Організація евристичних ситуацій в процесі вивчення дисципліни «Технологія виробництва продукції громадського харчування»

Організовувати навчання за допомогою евристичних задач і формувати навчально-пізнавальну евристичну діяльність студентів можна завдяки введенню в традиційне навчання харчовим дисциплінам нових технологій навчання. З цього приводу нами розглядається технологія управління евристичною діяльністю студентів в процесі вивчення однієї з дисциплін харчового профілю «Технологія виробництва продукції громадського харчування» як організація послідовних ступенів евристичних ситуацій.

Під евристичною ситуацією розуміють форму евристичного навчання, при якій студент потрапляє в стан перевідкриття знання і за допомогою цього самостійно створює методологічну і навчальну продукцію.

Розглядаючи процес вивчення харчових дисциплін і особливо технологію виробництва продукції громадського харчування, ми ввели чотири основних евристичних ситуації: орієнтування, пошуку, перетворення та інтеграції, бо вважаємо, що актуалізація цих ситуацій є методичною вимогою до організації всього навчального процесу з технології виробництва продукції харчування.

Перша ступінь – актуалізація ситуації орієнтування: подолання особистісного опору евристичної діяльності й усвідомлення незадоволеності процесом і результатом репродуктивної діяльності.

Далеко не всім студентам здається цікавим те, що відноситься до основних понять технологічного процесу виробництва кулінарної продукції, а особливо, для чого майбутнім інженерам-технологам треба не тільки систематизовано ознайомлюватись зі всіма етапами, способами та прийомами обробки продуктів, але і з фізико-хімічними змінами, в результаті яких вони набувають смак, колір, аромат та консистенцію, які притаманні готовим кулінарним виробам; для чого запам’ятовувати технологію приготування величезної кількості напівфабрикатів, окремих груп страв та кулінарних виробів; технологію приготування страв та кулінарних виробів для спеціальних видів харчування (дієтичного, лікувально-профілактичного, харчування дітей та підлітків, харчування людей розумової праці, харчування людей похилого віку та ін.) та страв зарубіжної кухні.

Успішне використання евристичної бесіди веде до осмислення, пригадування необхідних питань харчових технологій та до «відкриття» і запам’ятовування навчального матеріалу в технології виробництва продукції всіма студентами групи. Система продуманих викладачем питань і задач допоможе актуалізувати ситуацію орієнтування студента, який прилучається до евристичної діяльності з формуванням технологічних понять під час заняття, однією з головних колективних форм організації навчання.

Розв’язування технологічних задач або виробничих ситуацій, вимагає використання прийомів: «моделюй», «модифікуй», «формулюй еквівалентну проблему», «одержуй наслідки» - дуже ефективно для «проживання» у цій ситуації. За 7-10 хвилин, актуалізації ситуації орієнтування, викладач зможе активізувати знання й уміння студентів необхідні для вивчення теми та здійснити мотивацію на вивчення усієї теми, або основних технологічних речень, що формуються у студентів в процесі навчання цієї теми.

Друга ступінь – актуалізація ситуації пошуку: навчання зразкам евристичної діяльності на основі одержання нової навчальної інформації, формування у студентів основних евристичних прийомів у процесі пошуку розв’язання завдань теми.

Актуалізуючи ситуацію пошуку викладачу необхідно підготувати студента замислитися над питанням: «що очікуєте одержати в результаті?», «що необхідно для цього?»; «що заважає?»; «для чого Ви це робите?»; «чому Ви робите саме так?» та ін. Основою для створення ситуації служать евристичні задачі напіввизначеного змісту, які вимагають творчої переробки змісту.

Оптимальною формою організації розв’язання евристичних задач в цій ситуації є діалогічне співробітництво студентів. Можна організовувати ситуацію пошуку як самостійний пошук або дослідження з наступним обґрунтуванням результатів: загальних ознак, властивостей досліджуваних понять, формулювань, розв’язування технологічних задач, складання технологічних схем, модулювання алгоритмів. Для цього потрібно використовувати задачі, які актуалізують пошук. При цьому найчастіше студенти користуються методом гіпотез, тобто конструюванням декількох версій розв’язувань, методом прогнозування, методом помилок, а можливо, і методом конструювання теорій. А це вже є проявом їх евристичних умінь.

Під час роботи увага студентів обов’язково звертається на використання евристик:«експериментуй», «моделюй», «модифікуй», тобто доводь свою правоту.

Третя ступінь – актуалізація ситуації перетворення: перетворення сформованих прийомів евристичної діяльності студента на особистісно орієнтованому рівні, формування адекватної самооцінки своїх інтелектуально-творчих можливостей і досягнень.

Основою для створення цієї ситуації служать евристичні задачі невизначеного змісту. Наприклад задачі, де зазначені предмет і мета діяльності та необхідно визначити властивості, вибрати метод і спосіб її розв’язання. В основі – організація групової діяльності, яка дозволяє створювати атмосферу сумісного творчого пошуку.

Цей етап, готує студентів не зупинятися, коли виробнича ситуація вирішена чи технологічна задача розв’язана. А викладач може організовувати і керувати процесом вільного спілкування, обміну думками у творчій дискусії в ситуаціях «викладач - студент», «студент – студент».

Організація навчального процесу виходить за рамки простого формування навичок і умінь і сприяє прояву у студентів бажання опанувати матеріалом, що «важко дається».

Розгляд задач створює розумову напругу, що дозволить студенту продовжити формувати процес «розвитку задачі або виробничої ситуації», а саме: перетворення задачі до умови задачі більш знайомої; створення задачі аналогічної, але більш складної; узагальнення задачі; конструювання задачі, зворотної заданій.

Ситуацію перетворення можна організувати, використовуючи основні сім евристичних питань: Хто? Що? Навіщо? Де? Чим? Як? Коли?; методом придумування; методом аглютинації; «мозковим штурмом» чи методом інверсії, коли стереотипні прийоми виявляються марними, застосовується принципово протилежна альтернатива рішення.

В атмосфері творчого перетворення студенти вчаться використовувати поняття, опорні сигнали і властивості отримані під час «проживання» у попередніх ситуаціях для того, щоб перейти до інтеграції отриманих знань.

Четверта ступінь – актуалізація ситуації інтеграції: прояв суб’єктивного, світоглядного відношення до вивчених фактів і способів їх пояснення, самостійне знаходження проблем, парадоксів і суперечок, прояв евристичної позиції в навчальному процесі.

Актуалізуючи ситуацію інтеграції, викладач, за допомогою запропонованих задач, може керувати діяльністю студентів, які, маючи надійний спосіб розв’язання виробничої (проблемної) ситуації, технологічної задачі, будуть продовжувати аналізувати умову виробничої ситуації, технологічної задачі, комбінувати дані чи навпаки узагальнювати їх, накладаючи додаткові умови, тобто самостійно ставити проблему.

Студент сам визначає свій рівень готовності до цього етапу, етапу пошуку, складання і розв’язування евристичних задач різних видів, які допоможуть йому продовжити вивчення розглянутої на заняттях теми.

Результати розв’язання технологічних задач або виробничих ситуацій можуть бути освітлені під час проведення лабораторних або практичних занять, виробничої, технологічної практики, на наукових конференціях, факультативних, харчових кружках.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Хуторской А.В. Развитие одаренности школьников: Методика продуктивного обучения: Пособие для учителя.- М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 320с.