Осипов П.І.

Миколаївський державний університет

імені В.О. Сухомлинського

Порівняльний аналіз лексико-семантичного поля числа “три” в аспекті міжкультурної комунікації.

У роботі здійснюється спроба фрагментарного аналізу лексико-семантичного поля числа “три”, проведеного у зіставному плані на матеріалі української, російської, німецької та англійської мов. Дослідження виконано з огляду на проблеми міжкультурної комунікації як особливого виду комунікації, що передбачає спілкування між носіями різних мов і різних культур. Він повинен також бути інтегративною частиною занять з іноземної мови. Вихідним положенням при цьому слугує гіпотеза про певну ідентичність числової символіки, а також функціонально-семантичні розбіжності щодо окремих чисел з урахуванням суспільно-історичних, етнічних та мовно-культурних особливостей розвитку лексичних одиниць.

В архаїчних текстах число “три” позначає ділиму цілісність, що виникає в результаті руху по вертикальній осі часу. “Три” розширює просторовий образ світу: якщо “1” – це небо, “2” – земля, то “3” – підземне царство мертвих. Виступаючи в якості не тільки індексу однієї з частин світового простору, але й знака кількості всіх його частин, “3” характеризує головні параметри макрокосму і стає таким чином довершеним числом. Таке позначення є універсальним для різних мов. Цим пояснюється його частотність при позначенні “повного набору” різноманітних явищ: божественна трійця, триголовий дракон, три дії казкового героя і т.д. Непарне число “3” є ідеальною структурою з виділеним початком, серединою і кінцем. Ця структура відображає будь-який динамічний процес, для якого характерні виникнення, розвиток і занепад [1,73-74]. “Трійка” ніби ділила час на сучасне, минуле і майбутнє, а життя людини – на дитинство, зрілий вік та старість. Тому зрозумілою стає символіка “трійки” як інтелектуального і духовного порядку, досконалості. М.М. Маковський наводить паралелі і.-є. ٭trei- “три” з кельт. trigio – “музика, мелодія” як гармонія на противагу хаосу. Позитивну семантику “трійки” спостерігаємо, порівнюючи і.-є. ٭trei – “три” з і.-є٭ teu – “захист”, “сприятливий”, “добрий”, а також і.-є. ٭rei – “володіння”, “багатство”, “рахувати”, “впорядковувати” [3, 64].

Число “три” займає провідне місце у релігіях і міфах багатьох народів. Воно є символом християнської Трійці – Бога-Отця, Бога-сина і Святого Духу, символом божественного існування взагалі. Саме тому у німецькій та в українській мовах маємо семантично споріднені вирази: Аller guten Dinge sind drei = Бог трійцю любить. За переконанням, з цим пов’язана традиція тричі перехрестити себе або близьку собі людину перед початком якої-небудь справи чи далекої дороги: нім. Drei Kreuze hinter j-m/etw. machen. Відомо, що розпочинаючи важливу справу, німці можуть побажати “трьох футів під килем”: j-m drei Fuß Wasser unterm Kiel wünschen, що походить з морської справи, порівн.: рос. Семь футов под килем. “Три” виражає повноту: англ. three souls - “три душі” (за вченням метафізиків у людині поєднані три начала, властиві рослинам, тваринам і розумним істотам); нім. Ein Sohn ist kein Sohn, zwei Söhne sind ein halber Sohn, drei Söhne sind ein Sohn – укр. Один син – не син, два сини – півсина, три сини – ото тільки син. Також: нім. Drei machen ein Kollegium/einen Rat (букв. Троє створюють колегіум/раду). Згадаємо, принаймні, горезвісні судові процеси часів радянської влади, що проводилися засіданням трьох чоловік. І сьогодні, зазвичай, комісію складають три людини. Варто згадати міфологічне: Das schwesterliche Drei – три грації, давньоримські богині краси.

“Три” виражає ефективність і результативність дії, напр. укр.: Хто мовчить, той трьох навчить, або нім. Für drei essen/arbeiten – укр. їсти/працювати за трьох. Числівник “три” слугує для характеристики певного явища чи процесу, напр., нім.: Drei Dinge ändern sich geschwind: Weib, Glück und Wind (букв.: Три речі змінюються швидко: жінка, щастя і вітер); нім. An drei Dingen erkennt man den Weisen: schweigen, wenn Narren reden, denken, wenn andere glauben, und handeln, wenn Faule träumen (букв. Мудрого можна пізнати за трьома ознаками: мовчить, коли дурні говорять, думає, коли інші вірять, і діє, коли ліниві мріють); англ. the three R’s (reading,’riting,’ rithmetik) - програма молодшої школи: читання, письмо, арифметика (порівн. лат. trivium – обов’язкові навчальні предмети початкової освіти); англ. gentleman of the tree out [жарт. out of pocket, out of elbows, out of credit] – погано одягнена людина, що не користується кредитом і залишилася без грошей (букв. джентльмен із трьома “нема”: ні кишені, ні рукавів, ні кредиту).

Число “три” слугує також символом щастя, задоволення, напр.: нім. Dreizahl – Glückzahl (число, що приносить щастя) нім. dreifecher Hurraruf = англ. give three cheers for - трикратний вигук “Ура!”. Вираз “тричі сплюнути через плече” – нім. Das dreifache Ausspucken über die Schulter позначає пересторогу, ритуал, що оберігає від чогось небажаного, недоброго. Зазвичай, у казках та переказах дія або процес відбуваються тричі й приводять до позитивного завершення. Усі ці факти пояснюються вже згаданою семантикою “трійки”, що позначає перебіг будь-якого процесу: початок, розвиток, кінець.

Так, глибинну семантику мають вирази: нім. Eins, zwei, drei – укр. Просто, як раз, два, три або: “рахую до трьох”; нім. Dreimal darfst du raten – укр. “відгадай із трьох разів”. Або також: “За три заходи”; “у трьох словах”. Звідки й уявлення про закінчення ночі із третім криком півня (“до трьох півнів”) і численні згадки в укр. (слов’янському) фольклорі про “три празники”, трьох синів, три дороги, трьох багатирів тощо; традиція відзначати якусь важливу подію три дні (Великдень, весілля тощо).

Пошлемося також на функціонування числівника “3” у давній системі лічби, основою якої інколи виступає число “9”. Так, нім.: Auch der Teufel kann bis drei zählen (букв. І чорт до трьох рахувати вміє); Ehe man bis drei zählen könnte = укр. Враз, і оком не змигнеш; Er tut, als ob er nicht bis drei (але можливий пізніший варіант - bis fünf !, що відображає зміну системи лічби) zählen könnte (букв. Діє, ніби не вміє порахувати до трьох/п’яти; тобто удає із себе простачка). У російських народних казках зустрічаємо: За тридевять земель; В тридевятом (як варіант - тридесятом) царстве/государстве. Лексично й семантично спорідненими сприймаються вирази: нім. Es dauert ewig und drei Tage (букв.: Це триває вічність і ще три дні) та укр. Тридцять літ і ще три роки (дні).

З лічбою, зазвичай, пов’язане поняття грошей. Так, у нім. мові знаходимо ФО зі словами Dreir, а також Sechser, що є назвами старих німецьких монет вартістю відповідно у 3 і 6 пфенігів, напр.: нім. Der letzte Dreier (розм.) – остання копійка; Der eine ist einen Dreier wert, der andere drei Pfennige (букв. Один вартий драйера, інший - трьох пфенігів) = англ. Six of one and half a dozen of the other = укр. Обоє рябоє; До цього також: нім. Dicktun ist mein Reichtum, drei Pfennig mein Vermögen (букв. Хвастощі – моє багатство, три пфеніга – моє майно) = укр. Діловий, як три копійки; нім. Drei Heller sind auch Geld (букв. Три геллера – також гроші); нім. Eine gute Ausrede ist drei Batzen wert (букв. Одна добра відмовка трьох батценів варта) та ін.

В англійській фразеології досить частим є вживання лексеми „sixpence“ - „шестипенсовик“ та „ninepence“ – дев′ятипенсовик як назви монет: Not a sixpence to scratch with – ні гроша у кишені; the same old sixpence – зовсім не змінився; crooked sixpence – талісман (згідно з поширеними в Англії забобонами, зігнутий шестипенсовик приносить щастя його володарю); the nimble ninepence (спритний дев′ятипенсовик) – гроші, які пускають в обіг, або гроші, які приносять прибуток; bring one′s noble to ninepence – тринькати гроші, пускати на вітер, [де noble – старовинна англ. монета вартістю 6 шилінгів 8 пенсів].

Лексико – семантичний аналіз свідчить, що найбільший ефект має дія, що відбувається три рази. Так, пересторогою й закликом до обачності звучить вираз: нім. Мan muss dreimal messen, ehe man einmal schneidet = англ. measure thrice and cut once = укр. Тричі відміряй, а раз одріж = рос. Семь раз отмерь, один раз отрежь. Негативні наслідки дії спостерігаємо на прикладі: Dreimal umgezogen ist so gut wie einmal abgebrannt (букв. Тричі переїхати – наче один раз погоріти). Необхідність критичного і прискіпливого ставлення перш за все до себе самого виражає ФО: нім. Man muss sich selbst dreimal abwischen, eh′ man andre putzen will (букв. Треба себе самого тричі обтерти, перш ніж захочеш чистити інших). Укр. вираз: Будь ти тричі проклятий яскраво передає семантику підсиленого ефекту дії, до того ж пов’язаної з магією. Але деякі нім. ФО виражають недоцільність такого підходу, наприклад: Dreimal abgeschnitten und immer noch zu kurz (букв. Тричі обрізано і все ще закоротко); Ein Narr lacht dreimal (букв. Дурень сміється тричі) = укр./рос. Сміх/смех без причини/ы – признак дурачини/ы.

У жартівливій формі засвідчується ставлення до гостя на третій день: укр. Першого дня гість золотий, другого – срібний, а на третій - мідь, та й додому їдь. Нім. варіант: Den ersten Tag ein Gast, den zweiten eine Last, den dritten stinkt er fast (букв. Першого дня – гість, другого – тягар, третього він уже майже смердить), або ще лаконічніше: Der Fisch und der Gast stinken am dritten Tag (букв. Риба й гість смердять на третій день) = англ. The best fish smell when they are three days old. Вкажемо також і на інші функціональні особливості числа “3”. Так, малюка жартівливо називаємо: від горшка три вершка, що вказує на невеликий зріст; німецький варіант: dreikäsehoch sein (букв. висотою у три сири).

Певне поширення числівник “три” знайшов у ФО з деяким скептичним відтінком: укр. Намолоти три мішки гречаної вовни (тобто багато й недоцільно говорити); Подивився як три гроши дав (обнадійливо); Виглядає як три дні не ївши/Говорить наче три дні хліба не їв/ Як би три доби не їв (тобто в’ялий, зовсім без енергії); нім. Einmal essen göttisch, zweimal menschlich, dreimal viehisch (букв. Боги їдять раз на день, люди – двічі, лиш худоба - тричі); Einmal trauen ist nötig, zweimal trauen ist töricht, dreimal trauen ist närrisch (букв. Один раз вірити необхідно, двічі – безглуздо, тричі лише дурні вірять); англ. To be three sheets in the wind (букв. Як три паруса на вітру) – бути дуже п’яним.

“Три”, незважаючи на свою первинну божественну семантику, може нести також негативний зміст. Так, нім. Stehler, Hehler und Befehler sind drei Diebe (букв. Три злодія: той, хто украв, хто сховав, і хто порадив) розкриває тріаду злочинців. Також нім.: Dreier Weiber Gezänk macht einen Jahrmarkt (букв. Сварка трьох жінок - це вже ярмарок); Drei Erbsen in der Hülse machen mehr Lärm, als wenn sie voll wäre (букв. Три горошини у стручку роблять більше шуму, ніж якби він був повним) = укр. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Дані вирази свідчать про втрату позитивної семантики “трійки”, на що було вказане вище. У цьому контексті звертаємо увагу також на укр. ФО: Галамагає як три дурні докупи; Три чисниці до смерті; Під три чорти. При цьому відмічаємо, що в укр. та рос. фразеології числівник “три” присутній у виразах з негативним відтінком, які спрямовані безпосередньо на особистість. Тут відчувається певна соціальна нерівність, образа на несправедливість, що, зрештою, має своє історичне підґрунтя: Дерти втридорога; Драти по три шкури; Згинатися у три погибелі; У три шиї/вирви гнати. Аналогічні ФО є також у рос. мові.

З позиції взаємодії людей під час комунікації числівник “три” виражає певну надлишковість; третя особа, зазвичай, не потрібна міцному союзу двох людей: рос. Третий лишний = нім. Ein dreieckiges Verhältnis= укр. Любовний трикутник; укр. Двоє третього не чекають; нім. Zwei sind ein Paar, drei sind ein Haufen (букв. Двоє пара – троє натовп) = англ. Two is company, but three is none; нім. Wo sich zwei vertragen, hat der Dritte nichts zu sagen (букв. Де двоє спілкуються, третьому нема що сказати); нім. Wo zwei zanken, da sei nicht der Dritte (букв. Де двоє сваряться, третій не вмішуйся); нім. Wenn zwei wollen, ist der Dritte ein Narr (букв. якщо двоє захочуть, зроблять третього дурнем); нім. Drei leben friedlich, wenn zwei nicht daheim sind (букв. Троє живуть мирно, коли двох удома нема). В англ. фразеології подібна надлишковість, що виражається числівником “три”, імпліцитно ґрунтується на гармонійному, завершеному поєднанні двох певних явищ, як то: the third sex – “третя стать”, євнух; the third house (амер.) - “третя палата”, кулуари конгресу.

Ряд нім. фразеологізмів указує на те, що наявність третьої людини не може гарантувати збереження таємниці, звідси й така недовіра: нім. Was für zwei ist, ist nicht für drei (букв. Що призначено для двох, не призначено для трьох); нім. Was drei wissen, das erfahren bald dreissig (букв. Що троє знають, про те скоро дізнаються тридцять) = укр. Що знає кум, знає кумова жінка, а від неї і все село; нім. Was drei wissen, erfahren hundert (букв. Що троє знають, знатиме сотня); нім. Was kommt in den dritten Mund, wird aller Welt kund (букв. Що потрапить третьому на уста, те скоро стане відомим усьому світу) = англ. When three know it, all know it (букв. Що відомо трьом, відомо усім) = рос. По секрету – всему свету. Адекватним в укр. мові є вирази: З третіх рук; З третіх уст, що вказують на певного посередника чи досить далеке і непевне джерело інформації.

Проведене нами дослідження слугує своєрідною спробою системно-структурного упорядкування лексики, що через свою “відкритість” і соціальний характер є найменш дослідженим рівнем мови. Наші спостереження й висновки мають фрагментарний характер; вони свідчать про “неосяжний” потенціал окремих лексичних одиниць та груп лексики, вивчення і систематизація якої не вичерпали своєї проблематики.

Література

1. Жаботинская С.А. Знак числа в быту, в мифах, в математике: витки спирали семиозиса? Язык и культура. Вторая международная конференция. Киев,1993.

2. Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь. М.: “Советская энциклопедия”, 1967.

3. Маковский М.М. Сравнительный словарь мифологической символики в индоевропейских язиках: Образ мира и миры образов. М.: ВЛАДОС,1996

4. Цвиллинг М.Я. Русско-немецкий словарь пословиц и поговорок. М.: изд. “Русский язык”,2002.

5. Alois Wierlacher. Perspektiven und Verfahren interkultureller Germanistik. München, 1987.

6. Volker Hinnekamp. Interkulturelle Kommunikation. Julius Groos Verlag, Heidelderg, 1993.