Особливості стратегії розвитку освіти у вищому технічному навчальному закладі в контексті Болонського процесу.

Сінєльніков Б.В.

Національний технічний університет України „КПІ”

Розвиток – багатоплановий процес, що веде до радикальних змін у соціальних структурах, поведінці людей, суспільних інститутах, прискоренні економічного розвитку. У вирішенні цих питань головну роль відіграють наука і освіта. НТУУ „КПІ” активно долучився до Болонського процесу, одним з перших розпочавши реформування, зокрема, поступове запровадження рейтингової системи та введення двоступеневої вищої освіти. Однак, освітня діяльність відповідно до вимог Болонської конвенції – це не тільки модулі, кредити та рейтинги. В НТУУ „КПІ” це новий підхід до організації навчаль-ного процесу, нові технології опанування знань, прозорість навчального процесу, підготовка фахівців з урахуванням прогнозу НТП та вимог ринку праці. Пошук нових шляхів економічного зростання актуальний для усіх країн. Наприклад, Китай за останні 10 років збільшив ВВП у 2 рази. Основою його економічних успіхів стали не корисні копалини, а багаторічні інвестиції в розвиток вищої освіти. Лідери Європи усвідомлюють необхідність підвищити конкурентоспроможність своїх країн у змаганні зі США та Японією в сфері створення сучасних технологій за рахунок розвитку освіти та науки.

Україна вичерпала можливості подальшого сировинно-переробного та низькотехнологічного розвитку. Без швидкої переорієнтації на високо-технологічний характер виробництва її витіснять із зовнішніх і внутрішніх ринків конкуренти з Китаю, Індії, Європи. Тому модернізація системи освіти в НТУУ „КПІ” спрямована на забезпечення її якості відповідно до досягнень світової науки, культури й соціальної політики. Вдосконалення освіти та розвиток науки впливають на розвиток країни (таблиця).

Табл. Структура випуску за видами економічної діяльності, Україна, %

№ п/п	ВВП за видами економічної діяльності	2001	2002	2003	2004	2005
1.	Сільське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство	14,5	13,3	11,0	10,7	9,6
2.	Добувна промисловість	5,1	4,8	4,4	3,9	4,1
3.	Обробна промисловість	37,5	38,0	39,0	40,2	40,0
4.	Виробництво електроенергії, газу	6,1	5,6	5,0	3,9	3,7
5.	Будівництво	4,0	3,8	4,3	4,7	4,6
6.	Оптова та роздрібна торгівля	8,5	8,5	9,1	8,8	10,0
7.	Транспорт та зв’язок	9,0	9,3	9,9	9,3	9,2
8.	Фінансова діяльність	1,8	2,0	2,5	3,9	3,0
9.	Операції з нерухомістю	4,3	4,7	4,5	4,8	5,4
10.	Державне управління	2,6	2,8	2,7	2,8	3,0
11.	Освіта	2,7	2,9	3,1	2,7	3,0
12.	Охорона здоров’я	2,2	2,4	2,5	2,3	2,3
13.	Послуги: у т.ч. готелі і ресторани колективні, громадські та особисті	0,6 1,1	0,6 1,3	0,6 1,4	0,7 1,3	0,6 1,5
	Всього :	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Джерело: Валовий регіональний продукт. Стат. Збірник.К.: 2007. С.67-96.

Серед 500 університетів світу немає жодного українського ВНЗ, а перша 50-ка найкращих така: 37 університетів США, 2 – Канади, 2 – Японії, 9 –Европи. Така ситуація зобов’язує менше обговорювати власні досягнення, а більше розглядати та аналізувати світові тенденції трансформації суспільства та вдосконалювати національну сферу науки та освіти. Головним завданням України стало створення умов для внутрішнього розвитку, за яких ми будемо входити у СОТ зі стратегічним баченням своїх переваг та недоліків у переговорних процесах і нових економічних відносинах.

В світлі цих завдань на сесії професорсько-викладацького складу НТУУ „КПІ” було підкреслено, що „загострюються суперечності між ринком освітніх послуг і якістю навчання, між масовою та елітною підготовкою фахівців.

Подальші кроки розвитку Болонського процесу розглянуті на засіданні Асоціації ректорів ВТНЗ України та колегії Міносвіти (м.Харків, 2007 р.),де було зазначено, що важливим завданням є завершення створення єдиного інформаційного простору для закладів освіти, науки та інновацій України та інтеграція його в європейську науково-освітню інформаційну мережу GEANT-2, а також передбачено включення до планів навчальних дисциплін з сучасних інформаційних, нано-, ресурсозберігаючих технологій.

Нано-технології розглядаються в якості базиса для створення нових технологій, що дасть можливість перетворити методи роботи в усіх головних секторах промисловості. В світлі такої постановки питання, ключовим підходом до здійснення реформ у сучасних умовах є тісна взаємодія освіти, науки та високотехнологічних виробництв, які формують інноваційний процес. Такий підхід визиває об’єктивну необхідність створення двох ланок вищої освіти:

1. Масова вища освіта, що надає базові знання більшості населення України, але не залучає до навчання розвинену науку.

2. Передова (елітна) вища освіта, що готує конкурентоздатний людський капітал на основі використання в навчанні наукових досліджень та інновації.

Тому наступним елементом подальшого розвитку реформ вищої освіти

становиться кардинальна зміна участі ВНЗ у виконанні наукових досліджень, як основи елітної університетської підготовки та занурення в реальні процеси розбудови економіки України.

Підтримуючи перехід до дворівневої системи підготовки бакалаврів і магістрів наук визнано за доцільне присвоювати звання „Дипломований інженер” магістрам наук після їх практичної роботи не менш 2-х років та підтвердження здатності створювати принципово нові зразки техніки та технології. Такий підхід дає можливість поєднати досягнення Болонського процесу з успіхами інженерів попереднього покоління, яке побудувало матеріальну базу індустріальної епохи. Цей процес має стати базовим для освітянських новацій, підняти рівень конкурентоздатності освіти в ВТНЗ, зберегти елементи власних конкурентних переваг та збагатити їх кращими надбаннями світової практики.

Реформування системи вищої освіти передбачає велику питому вагу самостійної роботи студентів. Для СРС необхідно підготувати відповідну основну та додаткову літературу, забезпечити доступ до користування комп’ютером, мережею Internet, створити умови стажування на відповідних посадах високотехнологічних підприємств. Інформаційні технології відіграють важливу роль у процесі нагромадження, поширення й ефективного використання нових знань. Викладачі, студенти, завдяки доступу до мережі телекомунікацій, одержують унікальну можливість спілкування зі своїми колегами по всьому світу. Це створює умови для професійного обміну навчальними розробками, ведення спільної наукової праці, однак, з іншого боку, в комп’ютерах багато рекламних об’яв, інформаційного сміття, здійснюється конкурентна розвідка, які не підвищують ефективність СРС.

Для того, щоб отримати високі результати у навчанні, студенти користуються бібліотекою НТУУ „КПІ” ім.Г.І.Денисенка, Національною бібліотекою України ім.В.І. Вернадського, Національною парламентською бібліотекою України. Для досягнення європейського рівня бібліотечного обслуговування тут створено необхідні умови доступу до інформаційних матеріалів. В бібліотеці НТУУ „КПІ” регулярно переглядаються література з теми Болонського процесу. У залі періодичних видань завжди представлена література, яка висвітлює проблеми нової системи навчання і роботи провідних вчених НТУУ „КПІ”, що сприяє підвищенню ефективності і якості підготовки фахівців до рівня, досягнутого в розвинених країнах та вимогам постіндустріального суспільства.