К.т.н., доц. Височин І.А.

Сумський національний аграрний університет

АНАЛІЗ ПРОСТОРІВ: УМОВНОГО СІЛЬСЬКОГО ПОСЕЛЕННЯ І МЕГАПОЛІСА НА ЩОДОБОВИХ МАЯТНИКОВИХ ШЛЯХАХ МІГРАЦІЙНОГО ПРОЦЕССУ

Постановка проблеми в загальному вигляді

Негативний вплив шаленої урбанізації міст-мегаполісів, починаючи із тридцятих років ХХ ст. і до сьогодення, не зміг не сказатися на архітектуру, а також на ідеї та процеси її розвитку.

Виникли і стрімко продовжують своє нарощення відчуття відчуженості, штучності, тимчасовості (з елементами руйнації), які відображають сучасні напрямки у розвитку виробничих сил прогресу, який із засобу виживання народу та його удосконалення перетворився на ціль, а в деяких випадках і на самоціль. І народ великих міст вимушений пристосовуватися до нього; ставати його придатком.

Навіть сучасне село, з рештками його патріархального устрою, що донедавна було взірцем і еталоном якості, свідомості, культури, чесності, порядності і гідності для горожан, - сьогодні теж активно піддається руйнації, тому автор статті для об’єктивного аналізу сучасних просторів мегаполісу (як еталону) розробив умовне сільське поселення, яке існувало на Україні у XVIII-XIX ст.

Постановка завдання

Спираючися на раніше проведені автором дослідження по престольних містах Київ і Харків виконаємо порівняльний аналіз поданих поселень: умовного сільського та умовного мегаполіса.

Для кращого усвідомлення порівнюємих показників двох полярно-протилежних систем просторів зведемо їх у табличну форму (див. табл.1), а для кращого візуального сприйняття подамо графіки порівнянь рівнів комфортності обох систем просторів. Крім цього подано рівень комфортності сучасного села, як родзинку, котра доповнює полярні системи просторів по основних аспектах аналізу: а) композиційна і планувальна характеристики; б) ергономічна характеристика; в) культурологічна характеристика (Рис.1).

Порівняльний аналіз двох просторів: умовного традиційно-етнічного (сільського) поселення та просторів мегаполіса на щодобових маятникових шляхах міграційного процесу.

Таблиця 1.

№ п/п	Основні показники аналізу просторів		Висновки
	Умовне традиційно-етнічне поселення	Сучасне урбаністичне середовище мегаполіса
1	2	3	4
1.	Власний простір людини, по всьому ланцюжку просторів, знаходився на високому духовному рівні і мав вільний розвиток.	У міських просторах власний простір люди-ни, через постійну “заду-шеність” у переважній більшості ланцюжка просторів, знаходиться на нижній критичній межі.	В сучасних просторах мегаполіса власний простір немає доста-тньої території для свого нормального функціонування.
2.	Простори традиційно-етнічного поселення були вільні від грубих порушень композиційної, міграційної, планува-льної, ергономічної та культурологічної рівноваг.	Аналіз міських просто-рів (в т.ч. і простору рухомого транспорта) виявив, що він не від-повідає гармонійним пропорціям, плануваль-ним і культурологічним вимогам. Простори є дискомфортними, а в ба-гатьох випадках є воро-жими і навіть небез-печними для людини.	Простори мегаполіса є дискомфортними і ворожими до мешканця міста. Мешканець став придатком (“гвинтиком”) до функції міста.
3.	Місце проживання та місце роботи мешканця поселення не мали значних відстаней між собою. Ці відстані коливалися у межах 0,1 ¸ 5 (км). Отже не було і “розірваності” поміж ними.	Місце проживання (периферійні “спальні” райони) і місце роботи, згідно схеми ланцюжка просторів “дім + робота + дім” були віддалені на значні відстані (іноді до 35 ¸ 40 км), отже виявлена “розірваність” поміж цими просторами.	Значні відстані спо-нукають мешканця на щодобові маятникові транспортні перемі-щення, які проходять в патологічних умо-вах. В середньому щодоби витрачається три години на такі переїзди.

Продовження таблиці 1.

1	2	3	4
4.	У просторах традиційно-етнічного поселення ві-зуальне середовище було близьке до гармонійного (форми, об’єми мали гармонійні пропорції; масштабність, світлота відповідали теж всепроникній гармонії). Були відсутні гострі кути на перетинах ліній і площин, а навпаки були присутні плавні заокруглення; лінії мали хвилясту поверхню. У будівлях та спорудах була відсутня симетрія, а в основному – асиметрія. Все це є частиною (складових) аспектів комфортного сприйняття просторів.	У просторах сучасного мегаполісу є відсут-ньою стильова архі-тектурна єдність, нав-паки – контрасти: від убогої утилітарно при-мітивної будівлі без будь-якої семантики до переобтяженої сема-нтикою будівлі. Су-часна архітектура міських просторів “побудована” на кон-трастних вирішеннях, де превалюють гострі або прямі, або ламані лінії. Значно порушені масштабність: поді-бність - різність, пропорційність і т.п. складові гармонізації середовища та емоційної оцінки об’єктивних засобів.	Виявлено значні порушення у про-порціях, масштабності, планувальних та інших аспектах компози-ційних вирішеннях, що призвело до дизгар-монійності у міському середовищі.
5.	У переважній більшості простори традиційно-етнічного поселення, в тому числі: внутрішні простори будівель та споруд, меблі, посуд, утварь, упряж, збруя, знаряддя праці, виробничі станки, засоби перевезення	У приміщеннях, на пішохідних шляхах, у місцях концентрації людей, у просторах вулиць виявлено низку ергономічних порушень, котрі ніхто поки-що всерйоз не вирішує (особливо страждають від цього	Простори мегаполісу не відповідають навіть елементарним нормативним ергономічним вимогам сьогодення.

Продовження таблиці 1.

1	2	3	4
	вантажів та інше (як не дивно) відповідали основним показникам ергономічних вимог сьогодення.	інваліди, хворі, літні люди та діти).
6.	Культура узагальненого поселення була складовою загальнодержавної культури. Кожне село того часу мало свої н’юансні відхилення чи доповнення до культури сусіднього села. Через це загальна культура нації була дійсно народною, тому що виходила із самих витоків та глибин душі пересічного українця.	Інформаційне поле мегаполісу, його культура у наш час залежить від групи деградованих людей, які легко формують і спотворюють (у багатьох випадках) суспільний смак. У наш час масова культура стає ворожою до свого народу, у неї є присутніми аспекти, які відкидають її до псевдокультури.	Культура мегаполісу сьогодні є спотвореною і не відображує глибинний зміст душі пересічного мешканця міста. Отже вона стає антинародною або ворожою до нації.
7.	Простори узагальненого поселення були вільні від забруднення, бо й причин для такого не було: відсутність енергетичних ресурсів (нафтопродукти, вугілля, видобуток і переробка корисних копалин і т.п.). Простори села + простори довкілля » гармонія.	У просторах великого міста виявлені грубі екологічні порушення (загазованість, запиле-ність, надмірно висока влітку і низька взимку температура повітря, підвищені радіаційне, хімічне та інше забруд-нення). Все це спону-кає до катастрофічно-негативних змін у здоров’ї нації.	Катастрофічний екологічний стан просторів мегаполісу. Значна перевага смертності над народженістю людей.

Висновки

(ки)

(Роки)

(Роки)

Рис.1. Порівняльний аналіз двох просторів: умовного традиційно-етнічного (сільського) та сучасно-урбаністичного середовищ життєдіяльності людини на щодобових маятникових шляхах міграційного процесу: а)композиційна і планувальна характеристика; б)ергономічна характеристика; в)культурологічна характеристика.

Умовні позначення:

традиційно-етнічне поселення

село у просторі трьох століть

місто у просторі трьох століть

Виходячи з таблиці 1 встановлено значні прорахунки у міському просторі на міграційних шляхах знедоленого пересічного мешканця. Аналіз графіків візуально доповнив роздуми автора і показав, що композиційний, планувальний, ергономічний та культурологічний рівні в останні десятиріччя ХХ і, особливо, на початку ХХІ століть опустився до своєї критично-низької межі, за якою уже наступить хаос. Страшні потрясіння соціуму: у 1932 – 1933 р.р. (штучний голодомор); у 1941 – 1945 р.р. (Велика Вітчизняна війна) і, на кінець, 1991р. – (розвал колись могутньої держави СРСР) звичайно ж позначились на наших графіках стрімким падінням кривих (саме в ці періоди) до низького рівня по всіх аспектах композиційного аналізу. Проте особливо визначено падіння кривої по рівню культури міста після розвалу в 1991 р. держави, коли зник контроль з її боку, і група людей захопила фактично всі засоби інформації. Це дозволило нав’язувати всьому населенню України ворожу їй культуру.