Біологічні науки.8.

Андрєєва О. Ю., Маціюк В. В., Севериновська О.В.

Дніпропетровський національний університет

Вплив гумінового препарату на відновлення складу та морфології клітин крові опромінених тварин

Для оцінки стану здоров’я людини і тварин та розробки засобів індивідуальної діагностики важливе значення має вивчення статусу організму. В цьому плані показники крові являються одними із найбільш чутливих тестів для оцінки ступеня тяжкості будь-якого ураження, в тому ж числі і променевого [1]. Насамперед, до ефектів дії низькоінтенсивного хронічного опромінення відносять явище виникнення у плазмі крові опроміненого організму кластерогенних факторів, що здатні не тільки викликати хромосомні аномалії у неопромінених клітинах, але й призводити до їх загибелі. Аналіз даних дає можливість вважати, що ці ефекти можуть змінювати хід кривих доза-реакція та впливати на віддалені наслідки опромінення [2]. Так встановлено, що доза опромінення до 0,25 Гр не викликає помітних відхилень у загальному стані та складі крові, проте, під впливом дози 0,25-0,5 Гр можуть виникати окремі зміни у складі крові. Доза 0,5-1 Гр зумовлює більшою, або меншою мірою виражені зміни у крові та інші значні порушення в усьому організмі.

Гематологічний моніторинг показує, що ознаки функціональної дезорганізації у системі гомеостазу і морфофункціональних властивостях клітин крові виявляються при дозі іонізуючого випромінювання порядку 5-30 сГр [3] При дослідженні периферійної крові у осіб, які працювали у 30 км зоні ЧАЕС встановили, що у початковому періоді спостерігалося зниження кількості еритроцитів, тромбоцитів, вмісту гемоглобіну, підвищення ШОЕ (швидкости осадження еритроцитів). Динаміка показників периферійної крові ліквідаторів характеризувалася початковою стадією відновлення, яка на 7-8 році після опромінення замінювалася стадією регресу (виснаженням компенсаторних можливостей), у 11% випадків спостерігали розвиток лейкопенії [4].

У зв’язку з цим оцінка значимості для прогнозу віддалених наслідків опромінення і визначення необхідності й напрямку фармакологічної корекції складу та морфології клітин крові організму, що підлягав хронічному впливу опромінення являє собою не тільки науковий, але й практичний інтерес. Тому метою нашої роботи було дослідження можливості використання гумінового препарату, що здатний інтенсифікувати процеси обміну в організмі та підвищувати стійкість організму до токсинів, для корекції кількісних та якісних змін у клітинах крові щурів, що виникли внаслідок опромінення організму.

Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводили на білих лабораторних щурах-самцях вагою 180-220 г, яких утримували на стандартному раціоні віварію. Перша група тварин (n=10) служила контролем. Другу групу тварин (n=10) піддавали субхронічному рентгенівському опроміненню в сумарній дозі 0,25 Гр (по 0,01 Гр на добу). Третя група тварин (n=10) на фоні опромінення у вищезазначеній дозі з їжею отримувала гуміновий препарат у дозі 0,15 г на 100 г живої ваги. У всіх тварин відбирали кров і за загальноприйнятими методиками готували мазки.

Результати та їх обговорення. Було встановлено, що у опромінених тварин на відміну від контрольних відбуваються суттєві зміни у кількісному складі крові (див. рис.): деяке зниження відносної кількості нейтрофілів, збільшення кількості еозинофілів та моноцитів, поява у мазках крові деяких тварин плазматичних клітин. Крім того, встановлено наявність у невеликій кількості гігантських гіперсегментованих нейтрофілів. Іншою особливістю крові опромінених тварин була наявність природних клітин-кіллерів, що здатні до знешкодження пухлинних, вірус-інфікованих та бактеріальних клітин.

Вживання гумінового препарату на фоні опромінення тварин призводило до істотних змін у лейкоцитарній формулі крові. Так вірогідно зменшилася кількість як паличкоядерних, так і сегментоядерних нейтрофільних клітин та еозинофілів. При цьому зникли атипові гіперсегментовані форми нейтрофілів. Зменшилася й кількість моноцитів, порівняно до їх кількості у опромінених тварин. Не дивлячись на ріст частки основних клітин крові – лімфоцитів, незначна кількість клітин-кіллерів зустрічалася тільки на деяких мазках. Таким чином, слід відмітити, що вживання гумінових препаратів на фоні хронічного низькоінтенсивного опромінення позитивно впливає на якісний склад крові.

Рис. Клітинний склад крові тварин різних експериментальних груп

Примітки: білий стовпчик – контроль, чорний стовпчик – радіація, сірий – радіоактивне опромінення та гуміновий препарат.

1. Руководство по радиационной гематологии //Совместное издание МАГАТЭ и ВОЗ. – М.:Медицина, 1974. − 328 с.

2. Пелевина И.И., Алещенко А.В., Готлиб В.Я. и др. Немишенные эффекты в радиобиологии // Тр. Межд. конф. «Биологические эффекты малых доз ионизирующей радиации и радиоактивное загрязнение среды». – Сыктывкар, 2006. – С. 114−116.

3. Абдулкодыров К.М., Самускевич И.Г., Грицаев С.В. Результаты гематологического обследования населения, проживающего в зоне усиленного радиационного контроля Брянской области // Врачебное дело. − 1998. − №2. − С.24−27.

4. Козинец Г.И., Жиляев Е.Г. Клетки периферической крови ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС после пятилетнего наблюдения // Гематология и трансфузиология. − 1993. − №9. − С.35−38.